Методичні вказівки. Книга 3»Право власності та інші речові права» займає особливе місце у структурі Цивільного кодексу України

Книга 3»Право власності та інші речові права» займає особливе місце у структурі Цивільного кодексу України. Норми цієї книги складають окрему підгалузь цивільного права і тому їх вивченню повинна бути відведена належна увага.

Термін «власність» почасто вживається в самих різних значеннях. Ст. 316 ЦК України закріплює поняття права власності як суб’єктивного права особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності регулюється та гарантується різними галузями права, зокрема конституційним, кримінальним, сімейним та господарським.

Перш початково право власності закріплюється в Конституції України, зокрема встановлюються форми власності, гарантії права власності та обов’язки власників. Норми ЦК України визначають поняття права власності, зміст права власності регулюють поведінку власників у цивільному обороті, закріплюють способи захисту права власності.

В цивільному праві прийнято розрізняти право власності в об’єктивному та суб’єктивному значенні.

Право власності в об’єктивному значенні – це сукупність правових норм, які регулюють відносини власності.

Право власності в суб’єктивному значенні - це можливість власника володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (річчю, майном) на свій власний розсуд і в своїх інтересах або в інтересах інших осіб. Цьому праву відповідає обов’язок інших осіб утримуватися від дій, які б перешкоджали цьому праву, тобто володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю.

В юридичній літературі виділяють такі ознаки суб’єктивного права власності:

1)його зміст охоплює три правомочності(можливості) власника:

право володіння, право користування і право розпорядження майном,

2)суб’єктом права власності може бути будь-яка індивідуально визначена річ,

3)об’єктом правовідносин власності може бути будь – яка індивідуально визначена річ.

4)своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою й у своєму інтересі

Зміст права власності складається із правомочностей володіння, користування і розпорядження річчю власником.

Право володіння – це право фактичного, фізичного та господарського впливу на річ. Слід мати на увазі, що в юридичній літературі розрізняють володіння законне та незаконне, яке в свою чергу поділяється добросовісне і недобросовісне.

Право користування – це вилучення з речей їх корисних властивостей, які дають можливість задовольнити відповідні потреби індивіда чи колективу.

Право розпорядження – це визначення власником юридичної долі речі.

Об’єкти права власності – це певні різновиди об’єктів цивільних прав, їх у законодавстві досить часто називають майном.

Суб’єктами права власності в Україні визнаються народ України, громадяни, юридичні особи, держава та територіальні громади.

Право власності може виникати при наявності певних юридичних фактів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Первісним визнаються такі способи, коли право власності виникає на річ вперше або незалежно від попередніх власників. До них належать наприклад, створення нової речі внаслідок виробничої діяльності, націоналізація, реквізиція, конфіскація, вилучення безгосподарно утримуваного майна, безхазяйне майно, знахідка, скарб, бездоглядна худоба.

Похідними визнаються такі способи набуття права власності, за якими право нового власника ґрунтується на праві попереднього власника і виникає внаслідок волевиявлення останнього. До похідних належать усі правочини, спрямовані на передачу майна у власність і спадкування, приватизація державного майна.

Підстави припинення права власності:

-відчуження власником свого майна,

-відмову власника від права власності,

-припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі,

-знищення майна,

-викуп пам’яток історії та культури,

-викуп земельної ділянки у зв’язку з суспільною необхідністю,

-викуп нерухомого майна у зв’язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розміщено,

-реквізиція,

-конфіскація,

-звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника.

Види права власності:

-право приватної власності,

-право державної власності,

-право комунальної власності.