Теоретичне обґрунтування основних функцій і напрямів шкільної правової освіти

шшшшашшаш^вшашішашяшшшшшшшшшшяяішш^^шшшшшшшшш

навчалися оцінювати з моральних і правових позицій свої вчинки та вчинки інших; орієнтувалися в інформації, ке­рувалися у своїй поведінці вимогами, передбаченими мо­ральними і правовими нормами. Програма була розрахо­вана на 1 год вивчення на тиждень, всього 34 год, у тому числі 6 год - резервний час учителя [316].

Основним завданням програми з основ радянської держави і права було виховання громадянськості, озбро­єння учнів знаннями про права людини, уміннями їх ре­алізувати, керуючись переважно інтересами Батьківщи­ни, народу, розумінням єдності прав й обов'язків, того, що "визнання гідності, властивої всім членам людської сім'ї, і рівних невід'ємних прав їх є основою свободи, справедливості і загального миру" [316].

У тісному зв'язку із цим завданням було інше - форму­вання правової і моральної культури як єдності глибоких правових і моральних знань, поваги до соціальних норм, готовності дотримуватися їх у своїй поведінці.

Розробниками програми пропонувалося на уроках по­стійно використовувати основні положення Декларації про державний суверенітет України, законів і підзакон-них актів республіки, що мало пробуджувати в учнів на­ціональну самосвідомість і гідність, викликати почуття громадянина Української суверенної держави.

Крім того, розроблена програма та пропонований ма­теріал до вивчення сприяли профілактиці правопору­шень, пияцтва, алкоголізму, наркоманії, куріння.

Необхідно також зазначити, що програма складалася із чотирьох розділів:

> Розділ 1. Держава. Право. Мораль;

> Розділ 2. Державний устрій;

> Розділ 3. Права людини у суспільстві, що оновлюється;

> Розділ 4. Правопорушення і покарання [316].

Отже, можемо констатувати, що першою спробою об­ґрунтувати викладання шкільного курсу правознавства стала програма з "Основ радянської держави і права", яка була підготовлена українськими вченими в період

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

між ухваленням Декларації про державний суверенітет та Актом проголошення незалежності України.

Разом із тим, у 1991 р. було підготовлено ще одну альте­рнативну програму для викладання шкільного курсу пра­вознавства - програму курсу "Основи української держави і права", де також теоретично обґрунтовувалися основні функції і напрями шкільної правової освіти на той час [233, с 21-30], Зокрема, автори дотримувалися думки, що одержання учнівською молоддю, а саме школярами, пра­вових знань було не лише однією з важливих умов форму­вання правової держави, профілактики всіляких правопо­рушень серед них, а й важливою основою захисту їх прав та інтересів. Саме тому правове навчання та виховання учнівської молоді було метою не лише виховання у людини належного рівня правової культури та правової свідомості, а й формування громадянина своєї держави.

На початку 90-х pp. недоліки в організації та проведенні правової підготовки молоді, зокрема, й учнівської, призве­ли до того, що окремі її права грубо порушувалися, а знач­на частина злочинів та інших правопорушень скоювалося саме цією категорією громадян. Ситуація, що склалася в той час із правовим навчанням і вихованням учнів у шко­лі, серйозні недоліки в цій справі (відсутність підручників, науково обґрунтованої навчальної програми, інших навча­льно-методичних розробок, незабезпеченість правового ку­рсу викладацькими кадрами тощо) вимагали рішучих за­ходів щодо поліпшення стану справ у цій галузі.

Одним із перших кроків, спрямованих на підвищення якості правового навчання школярів і стала розробка програми із шкільного курсу "Основи української держа­ви і права" у 1991 р. її було побудовано з урахуванням результатів розвитку юридичної науки та новітнього на той час законодавства України, практики його застосу­вання в умовах шкільного життя. Програма містила ви­вчення таких питань, як історичні умови виникнення і розвитку держави та права, основи конституційного ла­ду України, правові взаємовідносини між громадянами і