Статутний фонд підприємства і його державна реєстрація

Статутний фонд - це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, цінності, нематеріальні активи, цінні папери, закріплені за підприємством на праві власності або повного господарського відання [32, 33, 52].

За рахунок статутного фонду підприємство формує свої вла­сні основні та оборотні фонди (кошти).

Права підприємців щодо формування статутного фонду за­кріплені в Господарському кодексі України, законах України "Про власність", "Про господарські товариства".

Величина статутного фонду є змінною. Вона може зростати за рахунок:

- приєднання частини одержаного прибутку до власних фінансових ресурсів;

- введення в дію капітальних вкладень за рахунок власних коштів (прибутку, амортизаційних відрахувань);

- дооцінки основних засобів у процесі проведення переоцінки (встановлюється державою).

Може зменшуватися за рахунок результатів збитковості підприємницької діяльності.

Державні підприємства нарощують свої статутні фонди за рахунок власних нагромаджень. Для цього підприємство може використати в межах 30-80% суми прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств після сплати ними податків та облікових платежів. Таким чином нарощується вартість основних засобів підприємств і відповідно відображається приріст статутного фонду. З 1996 року таких обмежень не існує. Але підприємці повинні пам'ятати, що для забезпечення нормальної роботи підприємств необхідно нарощувати статутний фонд і оборотні засоби.

Акціонерні товариства формують статутний фонд шляхом реалізації акцій. Товариства з обмеженою відповідальністю - за рахунок внесків учасників, які визначають частину кожного уча­сника в статутному фонді підприємства.

Використання статутного фонду характеризується через визначення показників використання основних виробничих фондів (фондовіддача, фондорентабельність) і оборотних фондів (коефіцієнт обіговості та термін тривалості одного обороту).

Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Державна реєстрація підприємства здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної адміністрації за місцем знахо­дження або місцем проживання даного суб'єкта підприємницької діяльності, якщо інше не передбачено законом [18].

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи подаються такі документи (Додатки А, Б):

- рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом;

- статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва;

- реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію;

- документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;

- документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого зразка, яка є водночас заявою про держав­ну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) на дату державної реєстрації може бути місце знаходження (місце проживання) одного із засновників або місце знаходження за іншою адресою, що підтверджується договором оренди чи іншим відповідним договором.

Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб’єктів підприємницької діяльності додаткові документи не передбачені законом.

Державна реєстрація суб'єктів підприємництва проводиться за наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом протягом п'яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з поставленим ідентифікаційним кодом (для юридичних осіб), який надається органам державної реєстрації органами державної статистики, або ідентифікаційним номером фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів.

У п’ятиденний термін, починаючи з дати реєстрації органи державної реєстрації направляють примірник реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію відповідному державному податковому органу й органу державної статистики та подають відомості про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності до органів фонду соціального страхування і пенсійного фонду України.

Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта підприємництва і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.

Суб'єкт підприємництва зобов'язаний протягом трьох робочих днів направити державному податковому органу, в якому він обліковується як платник податків і зборів (обов'язкових платежів), повідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках. Скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника (власників) або уповноваженим ним (ними) органом чи за особистою заявою підприємця (підприємця громадянина), а також на підставі рішення суду (господарського суду) у разі:

- визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;

- здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству України;

- несвоєчасного повідомлення суб'єктам підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної норми, форми власності та місцезнаходження;

- визнання суб'єкта підприємництва банкротом;

- неподання протягом року до органів держаної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, передбачених законодавством.

Орган державної реєстрації в десятиденний термін позбавляє суб'єкта підприємництва прав юридичної особи, що є підставою для виключення його з єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.