Пожежна безпека

Основним нормативним документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України «Про пожежну безпеку». Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих факторів: токсичні продукти згоряння, вогонь, підвищена температура середовища, дим, недостатність кисню, руйнування будівельних конструкцій, вибухи, витікання небезпечних речовин, паніка.

Основними причинами пожеж на виробництві є: необережне поводження з вогнем, незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації, порушення режимів технологічних процесів, несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації, невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Щодня в нашій країні виникає більше 100 пожеж, в яких гине 5-6 чоловік. Наносяться величезні матеріальні збитки.

Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення безпеки підприємства, установи покладено на керівника або уповноважену особу [8]. Керівники зобов'язані:

1. Розробляти комплекс заходів щодо забезпечення пожежної безпеки (в даному випадку в приміщеннях з обчислювальною апаратурою);

2. Розробляти і затверджувати інструкції, положення, правила щодо пожежної безпеки і здійснювати контроль за їх виконанням;

3. Організовувати навчання працівників щодо пожежної безпеки;

4. Утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не використовувати його не за призначенням.

5. Проводити службове розслідування випадків пожеж.

Осіб, які не пройшли інструктаж з пожежної безпеки, не можна допускати до роботи. Кожен працівник зобов'язаний виконувати вимоги щодо пожежної безпеки, а також вживати заходів щодо усунення порушень правил пожежної безпеки, ліквідації пожеж і загорянь. Кожен працівник повинен знати місце розташування первинних засобів пожежогасіння і вміти ними користуватися, працівники повинні знати правила поведінки при пожежі, шляхи евакуації. У разі виникнення пожежі працівники повинні негайно повідомити про це пожежну охорону (по телефону) та керівництво установи і розпочати ліквідацію пожежі всіма наявними засобами.

Крім загальних вимог пожежної безпеки, здійснюються спеціальні протипожежні заходи. Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ такі заходи визначені Правилами пожежної безпеки в Україні НАПБ А.01.001-2004, Правилами охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин ДНАОП 0.00-1.31-99 та іншими нормативними документами[9-12].

Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні бути не нижче П ступеня вогнестійкості. Над та під приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, а також у суміжних з ними приміщеннях не дозволяється розташування приміщень категорій А і Б за вибухопожежною небезпекою. Приміщення категорії В слід відділяти від приміщень з ЕОМ протипожежними стінами. Для всіх споруд і приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86 МВД СССР Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности), та клас зони згідно з Правилами влаштування електроустановок. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідних дверях приміщення.

Сховища носіїв інформації, важливої документації, запасної техніки слід розміщати у відокремлених приміщеннях, обладнаних негорючими стелажами і шафами. В приміщеннях, де знаходяться робочі комп'ютери, слід зберігати лише ті носії інформації, які необхідні для поточної роботи.

Звукопоглинальне облицювання стін та стель у приміщеннях ЕОМ слід виготовляти з негорючих або важкогорючих матеріалів.

Приміщення з ЕОМ рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.м площі приміщення з урахуванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини і з метою зменшення вірогідного псування обладнання ВДТ під час гасіння можливої пожежі. Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати згідно з нормами 20 м.

Обладнання приміщень пожежним водопостачанням, пожежною сигналізацією, автоматичними системами пожежогасіння.

В комплексі заходів, що використовуються в системі протипожежного захисту виробничих приміщень, в тому числі і приміщень з ВДТ, важливе значення має вибір найбільш раціональних способів та засобів гасіння різних горючих речовин та матеріалів. Припинення горіння досягається за допомогою вогнегасних засобів: води, інертних газів, хімічних засобів, порошків тощо. Виробничі приміщення повинні мати системи зовнішнього і внутрішнього протипожежного водопостачання. Гідранти (зовнішнє протипожежне водопостачання) розташовуються на території підприємства на віддалі не більше 100 м по периметру будівель вздовж доріг і не ближче 5 м від стін.

Внутрішнє протипожежне водопостачання здійснюється пожежними кранами, які встановлюються на висоті 1,35 м від підлоги всередині приміщень біля виходів, у коридорах, на сходових клітках. Кожний пожежний кран споряджається прогумованим рукавом та пожежним стволом. Довжина рукава - 10 або 20 м. Протипожежний водогін, як правило, об'єднується з господарсько-питтєвим чи виробничим водогоном.

Своєчасне виявлення ознак займання і виклик пожежних підрозділів дає можливість швидко локалізувати осередки пожежі та провести заходи щодо її ліквідації, а відтак дозволить суттєво зменшити обсяги заподіяної шкоди. Найбільш швидким та надійним засобом сповіщення про виникнення пожежі вважаються установки електричної пожежної сигналізації (ЕПС). Одним із основних елементів установок ЕПС є пожежні сповіщувачі, які реагують на підвищення температури в приміщенні, появу диму, вогню тощо. В установках ЕПС, якими облаштовані зали с комп'ютерами, передбачаються контактні (або безконтактні) елементи для видачі команд у схеми керування автоматичними установками пожежогасіння (АУП), димовловлення, оповіщення про пожежу, вентиляції тощо. Приймально- контрольні прилади, як правило, встановлюють у приміщеннях з цілодобовим перебуванням чергового персоналу.

Приміщення, в яких розташовуються персональні ЕОМ та дисплейні зали повинні бути оснащені і системою автоматичної пожежної сигналізації і автоматичною системою пожежогасіння з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.м площі приміщення. В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.

Список використаних джерел:

1.Жидецький В.Ц., Основи охорони праці – Изд. 2-е доповнене. – Львів: Афіша, 2006.

2.Щедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидасюк А.І. та інш. Охорона праці: Навчальний посібник. – Львів, ПТВФ „Афіша”, 1997.

3.Денисенко Г.Ф. Охрана труда: Учебное пособие. – М.: высш. шк., 1985.

4.Охрана труда в электроустановках / Под ред. Б.А. Князевского. – М.: Энергоатомиздат, 1985.

5. Ткачук К.Н., Иванчук Д.Ф. и др. Справочник по охране труда на промышленном предприятии – К.: Техника, 1991.

6. Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. – К.: Основа, 1998.

7. Ткачук К.Н., Иванчук Д.Ф. и др. Справочник по охране труда на промышленном предприятии – К.: Техника, 1991.

8. В.Ц. Жидецкий Охорона праці користувачів комп'ютерів, 2000 р. ДБН Украины, ДСТУ, ГОСТы ССБТ.

9. Березуцький. Основи охорони праці – Изд. 2-е доповнене. – Львів: Афіша, 2006.

10. Жидецький В.Ц., Основи охорони праці – Изд. 2-е доповнене. – Львів: Афіша, 2006.

11. Щедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидасюк А.І. та інш. Охорона праці: Навчальний посібник. – Львів, ПТВФ „Афіша”, 1997.

12. Денисенко Г.Ф. Охрана труда: Учебное пособие. – М.: высш. шк., 1985.