Техніка безпеки

Основним нормативним документом, який визначає вимоги до безпечної експлуатації обчислювальної техніки, є ДНАОП 0.00-1.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» [7].

В Правилах приведені загальні положення щодо безпеки праці з ЕОМ, вимоги до виробничих приміщень, до їх освітлення, вимоги до рівнів шуму та вібрації, до вентиляції, опалення та кондиціонування в приміщеннях з ВДТ, вимоги до параметрів мікроклімату на робочих місцях користувачів комп'ютерів, вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів, вимоги електробезпеки, вимоги до обладнання, розміщення устаткування та організації робочих місць, вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, вимоги до виробничого персоналу, режимів праці та відпочинку. Приведені також обов'язки, права та відповідальність за порушення правил.

Організація (установа) зобов'язана на базі ДНАОП 0.00-1.31-99 розробити і запровадити Інструкцію з охорони праці для користувачів обчислювальної техніки.

Згідно з Інструкцією до роботи з комп'ютерною технікою можуть бути допущені особи, які засвоїли відповідний практичний курс, ознайомилися з Інструкцією і отримали інструктаж з охорони праці на робочому місці, пройшли медичний огляд і не мають протипоказань щодо роботи з ВДТ.

Слід дотримуватись встановлених вимог безпеки перед початком роботи (наприклад, перед ввімкненням ЕОМ в мережу необхідно переконатись у наявності заземлення обладнання, у справності шнура живлення та інших провідників, перевірити надійність і правильність встановлення апаратури на робочому столі, увімкнути систему кондиціонування робочого приміщення, відрегулювати освітленість робочого місця тощо).

При виявленні будь-яких несправностей роботу розпочинати не можна і слід повідомити про це керівника або іншу відповідальну особу.

Під час виконання роботи забороняється працювати без належного освітлення, закривати вентиляційні отвори апаратури, залишати без нагляду ввімкнене обладнання, допускати до роботи на обладнанні сторонніх осіб.

З метою профілактики негативного впливу на здоров'я шкідливих виробничих факторів необхідно дотримуватися режимів праці та відпочинку. Після кожної години роботи за дисплеєм необхідно робити перерву для відпочинку тривалістю 10-15 хвилин. Під час регламентованих перерв рекомендується виконувати спеціальні вправи та самомасаж кистей рук та очей, а також проводити сеанс психофізіологічного розвантаження у спеціально обладнаному приміщенні.

Після закінчення роботи слід вимкнути принтер, дисплей, процесор і інше обладнання, витягнути з розеток штепсельні вилки, прибрати робоче місце, ретельно вимити руки теплою водою з милом, вимкнути також кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення підрозділу.

Основні організаційні та технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки. На виробництві більшість машин і механізмів приводяться в дію з допомогою електричної енергії. Електричний струм застосовується також у будівництві для прогрівання ґрунту та бетону в зимовий період, при електрозварювальних роботах, для освітлення тощо.

Електронно-обчислювальні машини та персональні комп'ютери, їх периферійні пристрої та інше устаткування також живляться від мережі електричного струму.

Основними причинами, що призводять до травматизму і пожеж при експлуатації електрообладнання, є:

- несподівана поява напруги там, де її в нормальних умовах не повинно бути (корпуси електричного устаткування, інші струмопровідні частини машин і механізмів тощо);

- дотик людини до неізольованих струмонесучих частин електрообладнання;

- потрапляння людини в зону короткого замикання фазового провідника на землю (виникає так звана «крокова» напруга);

- неузгодження і помилкові дії обслуговуючого персоналу, відсутність нагляду тощо.

Електробезпека робіт в значній мірі залежить від якості навчання робітників, правильної організації робочих місць і своєчасного контролю ведення робіт з застосуванням електричної енергії.

Технічні засоби забезпечення електробезпеки включають: ізоляцію струмопровідних частин електрообладнання, захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, малі напруги, вирівнювання потенціалів, електричне розділення, загороджувальні пристрої, запобіжну сигналізацію, блокування, знаки безпеки, засоби індивідуального захисту та інші.

Одними з найбільш важливих технічних заходів забезпечення електробезпеки можна вважати захисне заземлення і занулення.

Захисне заземлення – це навмисне електричне з¢єднання з землею металевих не струмоведучих частин електрообладнання, які можуть опинитись під напругою, наприклад внаслідок порушення ізоляції електроустановки, падіння проводу, тощо. Призначення захисного заземлення – перетворення замикання на корпус у замикання на землю з метою зниження напруги дотику до безпечних величин.

Захисне занулення полягає в приєднанні до багаторазового заземленого нульового провідника електричної мережі корпусів та інших конструктивних металевих частин електрообладнання, які не знаходяться під напругою, але внаслідок пошкодження ізоляції можуть опинитися під нею. Призначення занулення – усунення небезпеки ураження електричним струмом у разі порушення ізоляції і появі на корпусі обладнання небезпечної напруги. Принцип дії занулення – перетворення пробою на корпус в одноразове коротке замикання, тобто замикання між фазовим та нульовим провідниками з метою створення струму, здатного забезпечити спрацювання захисту і завдяки цьому автоматично від¢єднати пошкоджену установку від живлячої електромережі.

Вихідні дані до розрахунку заземлення прийнято за варіантом № 3: ґрунт – суглинок, питомий опір ґрунту = 150 Ом х м, розташування електродів – в ряд, довжина заземлювачів = 2,6 м, діаметр заземлювачів = 0,06 м, діаметр з'єднувального горизонтального електрода = 0,01 м, глибина траншеї, в якій забиваються вертикальні електроди-заземлювачі =0,6 м, відношення відстані між електродами до їх довжини = 1, допустимий опір повторного заземлення ≤ 4 Ом.

Метою розрахунку є визначення необхідної кількості вертикальних електродів – заземлювачів при умові, що загальний опір заземлюючого пристрою не буде перевищувати нормованого значення 4 Ом.

Рис. 4.2 - Принципова схема захисного заземлення:

1 - ізольована нейтраль мережі; 2 - запобіжники; 3 – корпус електроустановки; 4 – заземлювальний пристрій (R_з £ 4 Ом).

Розрахунок:

1. Приводимо принципову схему і конструкцію захисного заземлення електроустановки, з розмірами згідно варіанту.

2. Для розрахунку використовуємо комп'ютерну програму «ЗАЗЕМЛЕННЯ».

3. Приводимо результати розрахунку: необхідну кількість вертикальних електродів-заземлювачів (n=22) і розрахунковий загальний опір заземлювального пристрою (R_з = 3,366 Ом).