Виробнича санітарія

Основні шкідливі виробничі фактори в системі «людина-комп'ютер-середовище» і профілактичні заходи та засоби збереження здоров'я і підвищення рівня працездатності користувачів комп’ютерів.

Дослідження, проведені фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) показали, що у професійних операторів та канцелярських службовців, які у своїй діяльності використовують ВДТ, частіше зустрічаються порушення органів зору, опорно-рухового апарату, центральної нервової, серцево-судинної, імунної та статевої систем, захворювання шкіри. Вже в перші роки впровадження ВДТ була зафіксована значна кількість скарг операторського персоналу на загальне недомагання, передчасне стомлювання, головний біль, порушення функцій органів зору, які здійснювали несприятливий психофізіологічний вплив на самопочуття та працездатність операторів. Сучасна професія користувача ВДТ належить до розумової праці, яка характеризується: високою напруженістю зорових функцій, одноманітною позою, великою кількістю стереотипних висококоординованих рухів, що виконуються лише м’язами кистей рук на фоні малої загальної рухової активності, значним нервово-емоційним компонентом, особливо в умовах дефіциту часу, роботою з великими масивами інформації, що викликає активізацію уваги та інших вищих психічних функцій. Крім того, при роботі з дисплеями на електронно-променевих трубках виникає вплив на користувача цілої низки факторів фізичної природи – електростатичні поля, радіочастотне та рентгенівське випромінювання тощо.

Характер роботи користувачів ЕОМ може призвести до появи низки хворобливих симптомів, що об’єднані загальною назвою – синдром довготривалих статичних навантажень (СДСН). Повідомляється про захворювання шкіри у користувачів комп’ютерів, які проявляються у вигляді висипки, лущення шкіри, еритемидерматитів. Праця операторів ВДТ пов’язана з низкою стрес-факторів, які можуть спричинити розлади центральної нервової системи (ЦНС). Електромагнітні поля, що генеруються комп’ютером, можуть бути причиною порушення репродуктивної функції у жінок. Вказується на збільшення відсотку хвороб органів травлення у осіб, які інтенсивніше використовували ВДТ. Можуть мати місце застійні процеси в області малого таза, що може викликати гінекологічні порушення. Тривале обмеження навантаження на м’язовий апарат може стати причиною функціональних порушень, а в деяких випадках призвести до виникнення атеросклерозу, аритмії, гіпертонічної хвороби, інфаркту міокарда. Зміна балансу іонного складу повітря робочої зони (збільшення кількості позитивних іонів) призводить також до несприятливого впливу на здоров’я користувачів ЕОМ. Особливу небезпеку щодо впливу на здоровя представляє підвищена концентрація озону (від лазерного принтера та дисплея). Тривале перебування в електричному полі, що створюється електростатичними зарядами (від моніторів) може спричинити бронхо-легеневі захворювання, порушення серцево-судинної системи.

У світовій практиці профілактика порушень стану здоров’я користувачів ВДТ за допомогою технічних засобів здійснюється, в основному, за такими напрямками:

– вдосконалення конструкції апаратного забезпечення, в першу чергу ВДТ;

– розробка та застосування захисних засобів.

Так наприклад, корпуси дисплеїв стали екранувати. Завдяки цьому електричне та електростатичне поля вдалося знизити до фонових значень.

З’явились і «розумні» дисплеї, які автоматично змінюють яскравість зображення на екрані залежно від зміни зовнішньої освітленості на робочому місці, зменшуючи тим самим переадаптацію зору, а відтак і втомлюваність користувача ЕОМ. Відбулися зміни в конструкції електро-променевої трубки (ЕПТ). 3амість скла з люмінофором з’явились багатошарові екрани, які поглинають більшу частину випромінювань, мають антиблискові властивості і хорошу роздільну здатність. Змінилась і форма екранів, вони стали абсолютно плоскими, йде процес швидкого вдосконалення і розповсюдження рідинно-кристалічних та плазмових екранів, які в недалекому майбутньому витіснять дисплеї на ЕПТ.

Відповідно до ДсанПіН 3.3.2-007-98 (Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин), у виробничих приміщеннях та робочих місцях з ВДТ та ПК мають бути забезпечені оптимальні значення параметрів мікроклімату – температури повітря, відносної вологості, швидкості руху повітря. Для цього, приміщення, в яких розташовані комп’ютеризовані робочі місця повинні бути обладнані системами опалення. Найкраще вирішення цього питання – встановлення кондиціонерів, які автоматично підтримують задані параметри мікроклімату [4].

Необхідні концентрації позитивних та негативних іонів в повітрі робочих зон можна забезпечити застосуванням:

– генераторів негативних іонів;

– установок штучного зволоження;

– кондиціонерів;

– примусової вентиляції (провітрювання приміщень, системи загально-обмінної припливно-витяжної вентиляції, системи місцевої вентиляції тощо);

– захисних екранів, що заземлені.

Припливно-витяжна вентиляція є також дійовим засобом щодо запобігання несприятливого впливу озону та інших шкідливих речовин.

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань і сприяли підвищенню продуктивності праці, виробниче освітлення повинно відповідати вимогам СНиП П-4-79 «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования», де основною вимогою є необхідність створення на робочій поверхні освітленості, що відповідає характеру зорової роботи і знаходиться в межах встановлених норм. Освітлення у приміщенні з ВДТ має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Природне освітлення повинно бути боковим, бажано одностороннім. Найкраще, коли вікна зорієнтовані на північ чи північний схід, Це дасть змогу усунути небажану засліплюючу дію сонячних променів. Вікна необхідно обладнати регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки тощо) [5].

Поверхня підлоги приміщення з ВДТ має бути рівною, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості. Площа, на якій розташовується одне робоче місце з комп’ютером, повинна становити не менше ніж 6,0: кв.м, а об’єм приміщення – не менше ніж 20,0 куб.м. Приміщення з ВДТ мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.

Правильно підібране пофарбування виробничих приміщень та обладнання допомагає забезпечити сприятливе зорове їх сприйняття, підвищує трудову активність, сприяє підтриманню у виробничому приміщенні чистоти та порядку.

Правильна організація робочих місць сприяє усуненню загального дискомфорту, зменшенню втомлюваності працівника, підвищенню продуктивності його праці. Організація робочого місця передбачає:

– правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;

– вибір ергономічного обґрунтованого робочого положення, виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини;

– раціональну компоновку обладнання на робочих місцях;

– урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

Поряд з технічними, організаційними та іншими заходами і засобами щодо збереження здоров’я та підвищення працездатності користувачів ВДТ значна увага повинна приділятись медичним профілактичним заходам. До вказаних заходів, в основному, належать:

– медичні огляди (попередні та періодичні);

– раціональне і профілактичне харчування;

– спеціальні вправи, самомасаж та психофізіологічне розвантаження.

Детальніше розглянути: приміщення для ВДТ довжиною а = 9 м, шириною b = 5.5 м, висотою h = 3.3 м. Визначити, скільки комп’ютеризованих робочих місць можна роз­ташувати в даному приміщенні. Привести схему приміщення з робочими місцями.

Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 є неприпустимим розташування приміщень, призначених для роботи з ВДТ у підвалах та цокольних поверхах [6]. Також забороняється розта­шування вибухонебезпечних приміщень категорії А і Б (ОНТП 24-86) та виробництв з «мокрими» технологічними процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, а також над такими приміщеннями, або під ними. Окрім того, виробничі приміщення для роботи з ВДТ не повинні межувати з приміщеннями, у яких рівень шуму і вібрації перевищує допустимі значення.

Вважаємо, що дане приміщення відповідає вищезазначеним вимогам і переходимо до визначення можливої кількості комп’ютеризованих робочих місць, які можна розмістити в даному приміщенні.

Оскільки площа приміщення S = а х b = 9 х 5.5 = 49.5 кв.м, а площа на якій розташовується одне робоче місце з ВДТ, повинна становити не менше 6,0 кв.м, то в даному приміщенні можна розмістити не більше 8 комп'ютеризованих робочих місць.

Перевіримо, чи відповідає це число нормативу щодо мінімального об’єму приміщення на одне робоче місце з ВДТ (V = 20 м³). Об’єм приміщення становить S х h = 49.5 х 3.3 = 163,35 м³, а об’єм, що припадає на одне робоче місце – 163,35: 5 = 32.67 м³. Таким чином норматив щодо об'єму приміщення на одне робоче місце виконується

Планування розміщення комп'ютеризованих робочих місць у приміщенні проводи­мо із врахуванням наступних вимог:

– робочі місця з ВДТ розміщуються на відстані не менше 1 м від стіни зі світловими прорізами (вікнами);

– відстань між бічними поверхнями ВДТ має бути не менше за 1,2 м;

– відстань між тильною поверхнею одного ВДТ та екраном іншого не повинна бути меншою за 2,5 м;

– прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Необхідно також врахувати розміри меблів на комп'ютеризованих робочих місцях, зокрема робочого столу. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 рекомендовані розміри столу для робочого місця з ВДТ становлять: висота - 725 мм, ширина - 600 - 1400 мм, глибина - 800-1000 мм. Приймаємо, що робочий стіл має такі розміри: ширина - 1200 мм, глибина - 800 мм.

Найкраще розмістити комп'ютеризовані робочі місця рядами вздовж стіни з вікнами. Це дасть змогу виключити дзеркальне відбиття на екрані ВДТ джерел природного світла (вікон) та потрапляння останніх у поле зору операторів, що погіршує умови їх зорової роботи. Наводимо план виробничого приміщенням комп'ютеризованими робочими місцями.

Рис. 4.1 - План виробничого приміщення з комп’ютеризованими робочими місцями:

1 – комп’ютеризоване робоче місце з ВДТ; 2 – сонцезахисні жалюзі; 3 – шафи для зберігання дискет та програмного забезпечення; 4 – шафи для зберігання документації та фахової літератури; 5 – МФУ; 6 – стіл.