Особливості обліку господарських операцій банку за принципом нарахування

Принцип нарахування є засадним принципом міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та підготовки фінансової звітності суб’єктами господарювання. Принцип нарахування визначає відповідний метод, що базується на таких правилах:

1) доходи фіксуються в той період, коли їх було зароблено;

2) витрати фіксуються в той період, коли вони були понесені;

3) час, коли грошові кошти було фактично отримано (дохід) або сплачено (витрати), до уваги не береться.

Принцип нарахування впливає на фінансову звітність, а саме:

операції та події фіксуються в міру того, як вони проводяться або відбуваються;

право на отримання грошових коштів або інших фінансових ресурсів фіксується як актив у балансовому звіті;

зобов’язання зі сплати грошових коштів або надання послуг фіксується як зобов’язання в балансовому звіті;

доходи та витрати фіксуються у звіті про фінансові результати за відповідний період.

Принцип нарахування ґрунтується на двох концепціях. Перша — концепція фіксування доходу, друга — концепція відповідності.

Концепція фіксування доходу полягає ось у чому:

якщо грошові кошти отримано в попередньому обліковому періоді, то доходи фіксуються з відстрочкою; зобов’язання, що є доходом майбутнього періоду, вноситься до балансового звіту;

якщо грошові кошти отримано в наступному обліковому періоді, то доходи фіксуються в тому періоді, в якому вони зароблені. Нарахована сума доходів як актив вноситься до балансового звіту, а доходи фіксуються у звіті про фінансові результати.

Згідно з концепцією відповідності фіксуються витрати, які слід вважати витратами звітного періоду:

грошові кошти, сплачені протягом звітного періоду, є витратами майбутніх періодів і обліковуються як актив у балансовому звіті;

витрати, що фактично понесені в поточному періоді, але сплачуватимуться протягом наступних періодів, обліковуються в балансовому звіті як зобов’язання і водночас фіксуються у звіті про фінансові результати. Найважливіша перевага обліку за принципом нарахування — це приведення у взаємну відповідність доходів і витрат, завдяки чому фінансова звітність відбиває реальні результати фінансово-господарської діяльності банківської установи.