Облік доходів (витрат) банку

Правила бухгалтерського обліку процентних і комісійних доходів та витрат банку затверджено постановою Правління Національного банку України від 25.09.97 за № 316 зі змінами, затвердженими постановою Правління НБУ від 07.12.2000 № 472. Цілком очевидно, що вони базуються на принципах нарахування та відповідності.

Так, статті доходів і витрат за принципом нарахування обліковуються й оцінюються на момент реалізації активу або в міру надання послуг. У цьому самому періоді вони відображаються в обліку без урахування факту отримання або сплати коштів.

За принципом відповідності витрати та доходи, пов’язані з цими витратами, мають відображуватися в бухгалтерському обліку в одному звітному періоді.

Ці принципи застосовуються за таких умов:

фінансовий результат операції, пов’язаний з наданням (отриманням) послуг, може бути досить точно оцінений;

дохід або витрати спричиняють виникнення реальної заборгованості (дебіторської — у разі доходу та кредиторської — у разі витрат).

Якщо за 2—3 останні дні місяця неможливо визначити точну суму доходу за браком необхідних даних, то її необхідно врахувати в перші дні наступного місяця до дати подання місячного балансу, відповідно до порядку формування коригуючих проведень.

У разі невиконання цих умов принципи нарахування та відповідності застосовують у межах принципу обережності, згідно з яким неприпустиме як перебільшення вартості активів або доходів банку, так і недооцінка його зобов’язань і витрат. Банк має визначати доходи від наданої послуги, якщо є впевненість в отриманні цих доходів, з обов’язковим урахуванням витрат, пов’язаних із наданням такої послуги; в іншому разі беруть до уваги лише витрати, доходи враховуватимуться за їх фактичного отримання.

У разі неотримання платежу протягом семи календарних днів, після обумовленого угодою строку, заборгованість за нарахованими доходами вважається простроченою, про що в обліку виконується запис:

Д-т рахунка «Прострочені нараховані доходи»

К-т рахунка «Нараховані доходи».

За невпевненості банку щодо погашення заборгованості фіксується факт її визнання сумнівною, а в системі фінансового обліку здійснюються бухгалтерські проведення з урахуванням характеру операції, за якою виконувалось нарахування доходів:

Д-т рахунка 1780 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями»

Д-т рахунка 2480 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами»

Д-т рахунка 3589 «Сумнівна заборгованість за іншими нарахованими доходами»

К-т рахунка «Прострочені нараховані доходи».

За умови визнання заборгованості сумнівною без попереднього відображення на рахунках «Прострочені нараховані доходи» кредитуються відповідні рахунки «Нараховані доходи».

Зазначені рахунки сумнівних заборгованостей (1780, 2480, 3589) надалі дебетуються в кореспонденції з відповідними рахунками класу 6 «Доходи» під час виконання операцій з нарахування доходів, визнаних сумнівними щодо отримання.

У разі часткового або повного погашення контрагентом сумнівної заборгованості за нарахованими процентними доходами, що обліковувалися на рахунках сумнівних нарахованих доходів, виконується таке бухгалтерське проведення:

Д-т рахунків «Поточний рахунок клієнта» або «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

К-т рахунків 1780 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями»; 2480 «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами»; 3589 «Сумнівна заборгованість за іншими нарахованими доходами».

Під час розрахунку суми процентів (за кредитними та депозитними договорами) ураховується перший день і виключається останній день контракту. Дати початку та закінчення контракту визнаються за дати валютування.

У разі нарахування процентів за звітний місяць останній день місяця треба включати до розрахунків (крім випадків, коли звітна дата є датою закінчення операції).

Існують різні варіанти визначення кількості днів для розрахунку процентів, зокрема:

метод «факт / факт» (фактична кількість днів у місяці та році);

метод «факт / 360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році — 360);

метод «30 / 360» (умовна кількість днів у місяці — 30, у році — 360).

Наведемо деякі правила обліку доходів та витрат.

1. Проценти та прирівняні до них комісії мають обліковуватися регулярно, не рідше одного разу на місяць, незалежно від періодичності розрахунків, яку зазначено в угоді з контрагентом.

2. У кінці кожного місяця (або щодня — з рішення банку) виконуються такі бухгалтерські записи.

За нарахування доходів:

Д-т рахунка «Нараховані доходи»

К-т рахунка «Доходи».

За нарахування витрат:

Д-т рахунка «Витрати»

К-т рахунка «Нараховані витрати».

За отримання коштів:

Д-т поточного рахунка клієнта (або кореспондентського рахунка банку)

К-т рахунка «Нараховані доходи».

За сплати коштів:

Д-т рахунка «Нараховані витрати»

К-т рахунка клієнта (або кореспондентського рахунка банку).

За отримання коштів авансом:

Д-т рахунка клієнта (або кореспондентського рахунка банку)

К-т рахунка «Доходи майбутніх періодів».

У кінці кожного місяця на суму, що її відносять до звітного періоду:

Д-т рахунка «Доходи майбутніх періодів»

К-т рахунка «Доходи».

За сплати коштів авансом:

Д-т рахунка «Витрати майбутніх періодів»

К-т рахунка клієнта (або кореспондентського рахунка банку).

У кінці кожного місяця на суму, що її відносять до звітного періоду:

Д-т рахунка «Витрати»

К-т рахунка «Витрати майбутніх періодів».

Для обліку доходів використовують рахунки класу 6; витрат — класу 7. Дебіторська та кредиторська заборгованість за нарахованими доходами та витратами обліковується на рахунках класів 1—3.

Рахунки класів 6 і 7 (розділи, групи) за назвами максимально наближені до показників звіту про прибутки та збитки. На балансових рахунках 4-го порядку обліковуються цілком конкретні види доходів.