Регістри синтетичного та аналітичного обліку

Бухгалтерський облік має забезпечувати реалізацію двох функцій, а саме запис інформації про операції, які виконуються банком, та запис детальної інформації про кожного контрагента і кожну операцію. Ця інформація систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Синтетичний облік дає змогу отримати агреговану і систематизовану бухгалтерську інформацію щодо фінансового стану банку і контролювати правильність відображення операцій в бухгалтерському обліку. Регістри бухгалтерського обліку мають містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи, що ідентифікують осіб, які брали участь у їх складанні. До регістрів синтетичного обліку належать: оборотно-сальдовий баланс(щоденний), касові журнали, книга реєстрації відкритих рахунків тощо. Вони відрізняються ступенем узагальнення інформації і використовуються для звірки даних аналітичного та синтетичного обліку.

Ведення синтетичного обліку забезпечується за допомогою рахунків П, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку. Серед форм регістрів синтетичного обліку банки зобов'язані передбачати щоденний оборотно-сальдовий баланс, в якому відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за кожним балансовим рахунком IV порядку. Правильність складання щоденного балансу, оборотів та залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом.

Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку, основним регістром якого є аналітичний (особовий) рахунок. Особові рахунки відкриваються за кожним балансовим і позабалансовим рахунком. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення.

Особові рахунки мають такі обов'язкові реквізити: • номер особового рахунку;• дату здійснення попередньої операції;• дату здійснення поточної операції;• код банку, в якому відкрито рахунок;• код валюти;• суму вхідного залишку за рахунком;• код банку-кореспондента;• номер рахунку кореспондента;• номер документа;• суму операції;• суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку;• суму вихідного залишку.

Особові рахунки клієнтів складаються у двох примірниках. Другий примірник особового рахунку є випискою з особового рахунку і призначений для видачі клієнту. Порядок та періодичність надання виписок обумовлюються договором про розрахунково-касове обслуговування.

Важливим елементом бухгалтерського контролю є перевірка відповідності оборотів та залишків за рахунками аналітичного обліку оборотам і залишкам за відповідними рахунками синтетичного обліку. У разі виявлення розбіжностей з'ясовуються їх причини та вживаються заходи, спрямовані на їх усунення.

Рис. 1.7. Параметри аналітичного обліку

Наприклад, номер аналітичного рахунку товариства "Промінь" може бути поданий у вигляді 2600 5 203420, де 2600 – номер балансового рахунку;

5 – ключовий розряд;

203420 – код контрагента у списку клієнтів банку.

У номер аналітичного рахунку включають лише частину параметрів з усієї сукупності, інші параметри зберігаються поза номером рахунку і можуть використовуватися під час виконання окремих операцій та складання звітності.

8. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з фінансового лізингу.

Фінансовий лізинг (оренда) — це господарська операція юридичної або фізичної особи, що передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю основних фондів, придбаних або виготовлених орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Активи, передані у фінансовий лізинг (оренду), обліковуються лізингодав-цем як виданий кредит згідно з вимогами Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 15 вересня 2004 № 435.

Лізингоодержувач відображає в балансі отримані необоротні активи одночасно як актив і зобов'язання.

Відображення в бухгалтерському обліку фінансового лізингу (оренди) лізингодавцем. Лізингодавець відображає в бухгалтерському обліку наданий у фінансовий лізинг (оренду) об'єкт необоротних активів у сумі мінімальних лізингових орендних) платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за рахунками: 1525 А "Фінансовий лізинг (оренда), що наданий іншим банкам", 2071А "Фінансовий лізинг (оренда), що наданий суб'єктам господарювання".

Різниця між сумою мінімальних лізингових (орендних) платежів і негарантованої ліквідаційної вартості об'єкта фінансового лізингу (оренди) та теперішньою його вартістю, визначеною за лізинговою (орендною) ставкою процента, є доходом лізингодавця.

Розподіл доходу між звітними періодами протягом строку лізингу (оренди) здійснюється із застосуванням лізингової (орендної) ставки процента до залишку заборгованості лізингоодержувача за кредитом на початок звітного періоду.

Витрати, пов'язані з оформленням договору про фінансовий лізинг (оренду), включаються до вартості кредиту під час первісного визнання та амортизуються протягом строку лізингу (оренди).