Стисле викладення теоретичного матеріалу. 1.Завдання фінансового аналізу

1.Завдання фінансового аналізу.

Завдання проведення фінансового аналізу платників податків різноманітні і полягають в наступному (перелік не виключний):

Виявлення протиріч між фінансовою і податковою звітністю платника податків.

Оцінка платоспроможності платника податків на майбутнє з точки зору ймовірності виникнення ускладнень з розрахунками по податках.

Оцінка ймовірності банкрутства платника податків при вирішенні питання про надання відстрочок та розстрочок податкових платежів.

Оцінка перспектив діяльності платника податків при прогнозуванні і плануванні податкових надходжень на майбутній період.

Судячи з цього переліку, фінансовий аналіз платника податків проводиться на різних етапах податкового супроводження і відрізняється різним обсягом аналітичних процедур.

Перший пункт вимагає комплексного аналізу, оскільки тут враховуються всі аспекти діяльності платника податків. Основними його напрямками є загальне співставлення показників фінансового стану і динаміки податкових надходжень з наступним співставленням структури валових витрат і структури собівартості. Галузева інформація використовується для визначення типовості або не типовості співвідношень, оцінки стану платника порівняно з галуззю. Головна мета полягає в виявленні протиріч між фінансовою і податковою звітністю підприємства.

Другий пункт вимагає обмеженого аналізу, мова йде головним чином про показники платоспроможності в короткостроковому, середньостроковому і довгостроковому аспекті. Цей аналіз представляє інтерес з точки зору оцінки спроможності платника розрахуватись як по основних сумах податків, так і по нарахованих санкціях. Якщо платник не спроможний розрахуватись по штрафах, то виникає питання про подальші дії податкової адміністрації: ймовірність переводу активів на інше підприємство, зникнення платника і доцільність порушення справи про банкрутство. Використання галузевої інформації тут обмежене за виключенням тих випадків, коли платник податків є провідним підприємством в своїй галузі, припинення діяльності якого може негативно відбитися на стані галузі або економіки в цілому, економічному і соціальному становищі регіону і т.п.

Третій пункт стосується платників, що тривалий час знаходяться у важкому фінансовому становищі, і несплата податків яких викликана не спробами ухилення, а об’єктивними економічними причинами. Податкова адміністрація також повинна вирішити питання про те, чи допоможе платникові податків надання відстрочки чи розстрочки по податкових платежах, чи доцільніше якнайшвидше порушити справу про банкрутство і вилучити активи. Галузева інформація про фінансове становище підприємств вкрай необхідна, оскільки відомі методи прогнозування банкрутства (модель Альтмана і т.п.) засновані на статистичній базі закордонних країн, що знаходилися на інших етапах економічного розвитку. Критичні для продовження діяльності значення показників відрізняються залежно від галузі, операційного циклу і т.п.

Четвертий пункт стосується в першу чергу великих платників податків, що дають основну масу податкових надходжень. Прогнозування їх діяльності на майбутнє потребує ретельного аналізу перспектив галузі в цілому і окремих макроекономічних показників. Аналіз також носить комплексний характер і вимагає застосування економетричних моделей.

2. Напрямки і методика фінансового аналізу.

Фінансовий аналіз виконується головним чином на доперевірочному етапі податкового аудиту, хоча останнім часом в податкових аудиторів вимагається наведення основних фінансових показників в акті про перевірку. Головна мета його застосування полягає не в доведенні окремих податкових порушень, а в розширенні знань податківця про підприємство чи галузь і отриманні матеріалу для верифікації тих чи інших тверджень керівництва підприємства. На завершальному етапі податкового аудиту фінансовий аналіз допомагає зробити висновок про спроможність підприємства розрахуватися по донарахованих сумах, доцільність надання відстрочки чи розстрочки податкового боргу, ймовірність банкрутства і т.ін.

Для реалізації цієї мети необхідно виконати такі аналітичні завдання:

Визначити загальні особливості фінансового стану галузі платника податків на фоні інших галузей і підприємства–платника податків на фоні галузі. Зробити висновки щодо основних фінансових проблем і їх впливу на бухгалтерський і податковий облік підприємства.

Виділити у складі галузі кілька груп підприємств за обсягом реалізації, продуктивністю праці, чисельністю працівників чи іншими показниками масштабів діяльності і оцінити різницю в їх фінансовому становищі,

Порівняти показники фінансового стану відбираємого чи вже відібраного для перевірки підприємства з показниками найбільш подібної до нього групи підприємств, визначити відхилення і інтерпретувати їх.

3. Аналіз грошових потоків.

Грошові потоки галузі мають велике значення для проведення податкового аудиту, оскільки податки в бюджет сплачуються виключно в грошовій формі. Нестача грошових коштів для підприємства є фактором фінансового ризику. З кожним роком банкрутують все більше підприємств, причому головна причина банкрутства полягає у відсутності ліквідних коштів.

Особливістю вивчення грошових потоків підприємства є те, що це неможливо зробити лише на основі фінансової звітності. З внутрішніх даних ДПС необхідно взяти дані про минулу динаміку податкових платежів платника і динаміку податкових платежів в цілому по галузі. Але в податковій звітності окремого підприємства немає інформації для аналізу його грошових потоків. Це висуває на передній план проблему достовірності не тільки податкової, але і фінансової звітності.

Українські підприємства поки що не стільки засмучені тим, як вони виглядають в очах інвесторів чи акціонерів, скільки тим, щоб не сплачувати “зайвих” коштів до бюджету. Тому проблема викривлення податкової і фінансової звітності стоїть дуже гостро. Особливо це стосується відносно невеликих підприємств, що знаходяться у власності однієї чи кількох фізичних осіб. В цьому разі власника, як правило, взагалі не цікавить, як виглядає його фінансова звітність, аби зекономити на податках. Підвищений ризик викривлення фінансової і податкової звітності існує і у випадку, коли власники не мають реальної змоги проконтролювати менеджмент підприємства (контрольного пакету немає, оскільки акції розпорошені між великою кількістю дрібних акціонерів, або паї розподілені між кількома юридичними особами з інших галузей, тощо). Тоді директор і головний бухгалтер мають змогу подати і фінансову і податкову звітність у вигідному для них світлі. Звичайно, потрібно враховувати і надійність внутрішнього контролю на підприємстві, його загальний стан (якщо підприємство збиткове і має великі кредити, то воно зацікавлене у викривленні фінансової звітності, якщо воно фінансово міцне і не користується кредитами, то вище ймовірність викривлення податкової звітності). Ці міркування можна враховувати при відборі підприємства з-поміж інших в галузі для проведення податкової перевірки.

Тепер спробуймо визначити галузеві особливості в грошових потоках. Зрозуміло, що навіть за однакових розмірів чистого прибутку, підприємства, що належать до різних галузей, будуть мати різну структуру грошових потоків як по видах діяльності, так і всередині них. Це зумовлено розбіжностями в характері їх господарського циклу Так, господарський цикл промислових підприємств включає такі етапи:

закупівля сировини, для чого часто використовуються короткострокові кредити, особливо за умови розширення виробництва. В деяких галузях розмір кредиторської заборгованості дуже високий, оскільки підприємства фактично фінансують свої запаси за рахунок постачальників.(електроенергетика, вугільна промисловість). Але в масштабах національної економіки кризу неплатежів, що мала виключно негативний вплив, можна вважати подоланою. Тому посилання керівників підприємств на несплату за готову продукцію треба спів ставити з загальною картиною в галузі.

переробка сировини в готову продукцію зі сплатою за виробничі послуги контрагентів, отриманням грошей на виплату зарплаті і зборів. На промислових підприємствах, особливо в базових галузях, витрати грошових коштів на виплату зарплати і зборів відносно незначні порівняно з сумами сплат постачальникам. Але саме на промислових підприємствах зараз ще залишилася велика заборгованість по заробітній платі (досить згадати вугільну промисловість).

Відвантаження готової продукції споживачам, внаслідок чого виникає дебіторська заборгованість. Її розмір і групування по строках виникнення залежить від прийнятих умов оплати і масштабів діяльності підприємства. Строки погашення дебіторської заборгованості залежать від характеру господарської діяльності. Наприклад, енергорозподілювальні мережі теоретично повинні отримувати плату за використану електроенергію щомісячно і регулярно, в той час як у галузях важкого машинобудування, суднобудування надходження грошей регламентується угодами на виконання окремих замовлень і може бути нерегулярним. Підприємства, що виробляють товари широкого попиту, як правило, не мають проблем зі сплатою за свою продукцію, бо не відпускають її в борг. Базові галузі економіки такої можливості не мають і ситуація там значно важче..

Після погашення дебіторської заборгованості підприємство розраховується за кредит і закуповує нову партію матеріалів. Періодично підприємство отримує довгострокові кредити для оновлення основних засобів. Але оскільки в українських умовах отримання довгострокового кредиту практично неможливе, то для українських підприємств це виливається у більш активну фінансову діяльність (випуск нових акцій, пошук інвесторів і т.п.).Промислові підприємства мають найбільшу питому вагу основних засобів у структурі балансу, тому рух коштів від інвестиційної діяльності у них особливо активний. Щодо операцій, пов’язаних з придбанням фінансових інвестицій, то вони зустрічаються відносно рідко.

Для податкового інспектора значний інтерес складають показники, що характеризують питому вагу грошових коштів, витрачених на сплату податків. Якщо порівняно з попереднім періодом суттєво змінюється структура надходжень і витрат грошових коштів, то необхідно з’ясувати причини цього явища. Не виключено, що підприємство задіяло певні схеми ухиляння від сплати податків. Для виробничих галузей (машинобудування, металургія, вугільна промисловість) характерна така ситуація, коли підприємство, маючи податкову заборгованість, відкриває кредитну лінію в банку під заставу майнових прав на кошти за відвантажену продукцію своїх споживачів (тобто, простіше, під дебіторську заборгованість). Кредит не оподатковується і не спрямовується на погашення податкових зобов’язань, а кошти за відвантажену продукцію податкова служба не має права списати, бо вони є об’єктом застави і банк має на них першочергове право.

Велике значення для платоспроможності підприємства і регулярного надходження податкових платежів до бюджету має повне погашення дебіторської заборгованості. Тому податковий аудитор повинен оцінити стан погашення дебіторської заборгованості.

4. Аналіз розрахунків з дебіторами.

Велике значення для платоспроможності підприємства і регулярного надходження податкових платежів до бюджету має повне погашення дебіторської заборгованості і форми розрахунків, прийняті в господарській діяльності платника податків. Тому податковий аудитор повинен оцінити стан погашення дебіторської заборгованості. Попередньо це можна зробити за даними фінансової звітності платника податків (в Примітках до фінансової звітності є таблиця “Дебіторська заборгованість”). Більш детально це можна зробити вже під час документальної перевірки по даним бухгалтерського обліку. Зробимо таку оцінку на прикладі двох галузей — виробництва електроенергії і пивоварної промисловості.

Картина в двох галузях протилежна. В пивоварній галузі дві третини дебіторської заборгованості споживачів виникли не більше трьох місяців тому, що підтверджує нормальний стан розрахунків. Енергогенеруючі підприємства, навпаки, дві третини заборгованості не можуть стягнути з ДП “Енергоринок” вже більше року. Відповідно і резерв сумнівних боргів в пивоварній галузі складає 3% від номінальної вартості дебіторської заборгованості, а в енергогенеруючій — 40%. Причому якщо в пивоварній галузі у разі виникнення такої потреби податкова адміністрація може стягнути дебіторську заборгованість з дебіторів в рахунок погашення платежів до бюджету, то в енергогенеруючій галузі це практично неможливо по тій причині, що боржником є державне підприємство, яке в свою чергу не може стягнути заборгованість, що складалася роками, із збанкрутілих підприємств, установ бюджетної сфери, населення, і т.п. Звичайно, таке становище не може не впливати на розрахунки підприємств цих галузей з бюджетом. Якщо пивоварні заводи рідко потрапляють в число неплатників, то енергогенеруючим підприємствам ДПС вимушена надавати розстрочки і відстрочки із сплати податкової заборгованості.

Крім іншого, це впливає і на показники рентабельності, розраховані по фінансовій звітності.

Ключові терміни: фінансова інформація, аналіз фінансового стану платника податків, платоспроможність, банкрутство, податкоспроможність, відстрочка та розстрочка податкових платежів, планування податкових надходжень, штучні податкові показники, великі платники податків, достовірність звітності, доперевірочний етап, грошові потоки, непрямий метод складання Звіту про рух грошових коштів, дебіторська заборгованість, господарський цикл, сумнівна і безнадійна податкова заборгованість.

Питання для самоперевірки:

Завдання фінансового аналізу платників податків.

Особливості використання галузевої фінансової інформації для оцінки розбіжностей між фінансовою і податковою звітністю підприємства.

Особливості комплексної оцінки фінансового стану платника податків в процесі податкового аудиту.

Мета і особливості прогнозування банкрутства підприємства в податковому аудиті.

Мета і особливості прогнозування податкових надходжень в податковому аудиті.

Вивчення грошових потоків платника податків в податковому аудиті: мета і особливості отримання інформації.

Типові для галузі грошові потоки і їх зв'язок з господарським циклом.

Особливості грошових потоків в промисловості.

Особливості грошових потоків в торгівлі.

Особливості грошових потоків в будівництві.

Особливості грошових потоків в автотранспортній галузі.

Оцінка структури і строків погашення дебіторської заборгованості. Галузеві особливості.

Особливості використання форм розрахунків за відвантажену продукцію, товари, роботи, послуги в різних галузях.

Напрямки фінансового аналізу в податковому аудиті і необхідна для них галузева інформація.

Оцінка фінансового стану галузі порівняно з іншими галузями економіки.

Оцінка фінансового стану окремих груп підприємств всередині галузі.

Оцінка фінансового стану платника податків порівняно з групою аналогічних підприємств.

Література:

Основна: [12, 20,, 21, 27, 28, 32]

Додаткова: [11, 16, 21]

Тема 6. Вплив особливостей бухгалтерського обліку і структури собівартості продукції в галузі на планування і процедури документальної перевірки

Ця тема передбачає розгляд таких основних питань:

Вплив організації і окремих складових бухгалтерського обліку в галузі на процедури податкового аудиту

Вивчення особливостей організації обліку і звітності платника податків на до перевірочному етапі податкового аудиту

Значення інформації про структуру активів, пасивів, доходів і витрат для планування документальної перевірки

Особливості галузі і складність бухгалтерського обліку

Характеристика галузевих особливостей схеми бухгалтерських проводок і операцій по окремих рахунках