Фактори і резерви підвищення продуктивності праці

Фактори — це умови, що об'єктивно діють, рушійна сила, яка впливає на зміну рівня і динаміки продуктивності праці.

Фактори зростання продуктивності праці можливо згрупувати в три групи: матеріально-технічні (всі напрями прогресивних змін в техніці і технології виробництва); організаційно-економічні (прогресивні зміни в організації праці, виробництва і управлінні); соціально-економічні (поліпшення якості робочої сили і характеристик соціально - економічного складу трудових колективів; вдосконалення методів мотивації і психологічного впливу тощо).

Резерви підвищення продуктивності праці — це невикористані можливості економії витрат праці (як живої так і упредметненої), які виникають унаслідок дії тих або інших факторів (вдосконалення техніки, технології, організації виробництва і праці тощо). Рівень продуктивності праці залежить від ступеня використання резервів.

Всі резерви зростання продуктивності праці класифікуються залежно від виду ресурсів, які використовуються (резерви кращого використання засобів виробництва, використання робочої сили), часу їх використання (поточні і перспективні), сфери виникнення (загальнодержавні, міжгалузеві, галузеві і внутрішньовиробничі).

Внутрішньовиробничі резерви підрозділяються на: резерви зниження трудомісткості продукції; поліпшення використання робочого часу; поліпшення структури і використання кадрів.

Шляхи реалізації резервів зростання продуктивності праці: впровадження досягнень науково – технічного прогресу; вдосконалення організації виробництва і праці; підвищення якості професійно-кваліфікаційного рівня робочої сили; вдосконалення систем мотивації і стимулювання праці.