Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Матеріальний збиток може бути заподіяний як шляхом умисного розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, так і в наслідок недбалого ставлення відповідальних працівників до вимог дотримання правил зберігання сировини, матеріалів, продуктів тощо.
Виявлення випадків заподіяння збитку на підприємствах супроводжується проведенням інвентаризації майна в місцях його зберігання.
Матеріальні цінності, яких не вистачає, оцінюють за фактичною собівартістю і списують:
Дебет 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» — Кредит 20 «Виробничі запаси», 21 «Поточні біологічні активи», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», ЗО «Каса».
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) цінностей, який підлягає відшкодуванню визначається згідно з «Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №Ц6.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на добавлену вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Рз = [(Бв-А)-Іінф + ПДВ + Азб], (4.3)
де Рз — розмір збитків (у гривнях);
Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);
А — амортизаційні відрахування (у гривнях);
Іінф. — загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;
ПДВ — розмір податку на додану вартість (у гривнях);
Азб — розмір акцизного збору (у гривнях).
Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, щовиготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або безокисного натрію, визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта2.
У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.
Облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено ведеться на субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».
Підприємство за операціями за відшкодуванням завданого збитку не може мати прибуток. Тому різниця між сумою, що підлягає відшкодуванню відповідальною особою та їх фактичною вартістю і сумою ПДВ вноситься до бюджету.
Таблиця 4.8
Дата публикования: 2014-11-29; Прочитано: 794 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!