Проблема щастя та сенсу життя: теоретичний та практичний аспект

При аналізі питання щастя та сенсу життя необхідно уяснити три найбільш впливові традиції, які існують в історії етики:

Гедонізм - представляє таке розуміння щастя, в якому щастя виступає як ствердження і досягнення максимальної кількості чуттєвих задоволень (перш за все тілесних), незалежно від засобів їх досягнення. Позиція гедонізму представлена старогрецькою школою киренаїків, її представник Арістіпп. Необхідно акцентувати та аморальному характері гедоністичної позиції, згідно з якою власні чуттєві задоволення ставляться вище інтересів іншої людини.

Евдемонізм - етична позиція, згідно якої саме прагнення людини до досягнення особистого щастя є основною метою і рушійним мотивом моральної поведінки. Представник - Демокріт. На відміну від гедонізму, евдемонізм відзначає здатність людини зважувати задоволення і незадоволення, врівноважувати прагнення до задоволення, зважуючи їх наслідки. Щастя і є здатність правильного розрізнення задоволень. Евдемонізм акцентує увагу на перевазі духовних задоволень перед тілесними.

Аскетизм – позиція, згідно якої метою справжнього життя є шлях придушення чуттєвих та плотських спокус заради духовного очищення. Аскетичним можна вважати стоїчний тип життя (від грецької філософської течії стоїцизму, представник – Діоген Синопський). Але найбільш явного вираження аскетизм набув в середньовічному сприйнятті.

Утилітаризм - позиція, заснована на ухваленні як вищої цінності деякого корисного безпосередньо відчутного блага. Найбільш явного вираження утилітаризм отримує в принципі корисності, сформульованому Ієремієй Бентамом. Згідно цьому принципу, моральна діяльність є виправданою, якщо веде до досягнення найбільшої кількості щастя для найбільшого числа людей. Необхідно зробити важливий висновок, що цей принцип виглядає у власне етичному сенсі далеко не бездоганним, оскільки не забороняє використання іншого як засобу для свого щастя, навіть якщо це могло принести іншій людині страждання.

При формулюванні висновків по останньому запитанню слід визначитись у власній позиції, відносно проблеми щастя та сенсу життя.