Проблеми

- складна демографічна ситуація

- безробіття, заробітчанство

- поглиблення соціального розшарування

- повільне формування середнього класу

- невирішена житлова проблема

- низький рівень комунальних послуг тощо.

Культура та духовне життя

Умови розвитку культури:

- створення сприятливих умов

- «Закон про мови в Українській РСР» (1989), українська мова державна

- Демократизація культури, відміна цензури

- Вільний розвиток усіх художніх стилів і жанрів

- Можливість збагачення культури європейською

- Розвиток культури нац.меншин

- Утворення благодійних культурних фондів

- Існування негативних чинників (наслідки русифікації, недостатнє фінансування)

Освіта:

- демократизація освіти, навч. заклади нового типу

- використання альтернативних програм, підручників, методик

- індивідуалізація навчально-виховного процесу

- поступова комп’ютерізація освіти

- реформування середньої школи (перехід на 12-річну освіту, введення 12-бальної системи оцінювання, розвиток профільного навчання, застосування тестової перевірки знань)

- реформування вищої освіти

Наука

- провідна наукова установа – Академія наук України, яка у 1994 отримала статус національної

- створення Вищої атестаційної комісії України, Української наукової асоціації, низки галузевих академій

- тісні зв’язки з науковими центрами української діаспори

- участь науковців у міжнародних проектах, конференціях

- помітні зрушення у галузі гуманітарних наук

- поява нових наукових напрямків (ендокринологія, молекулярна біологія, нейрофізіологія тощо)

- «відплив умів» за кордон

- Слабке впровадження розробок у виробництво

- Комерціалізація наукових структур

Література та мистецтво

- свобода творчості

- повернення із забуття творів Куліша, Хвильового, Маланюка, Стуса та ін.

- публікація творів представників діаспори

- розвиток літератури постмодернізму (Андрухович, Забужко, Жадан)

- комерціалізація мистецтва

- помітні зрушення в театральному мистецтві (Віктюк, Шарварк, Донченко)

- зрушення в кінематографі – «Роксолана», «Пастка»

- українізація телебачення та радіомовлення

- утворення Всеукраїнської музичної спілки

- плідна праця українських композиторів (Білаш, Морозова, Горчинський)

- зростання популярності українських виконавців та гуртів

- проведення музичних фестивалів («Таврійські ігри», «Червона рута», «Берегиня»)

- художнє мистецтво – Антонюк, Герц, Зарецький, Марчук

Спорт

- у 1990 – створено Національний олімпійський комітет

- від 1994 Україна бере самостійну участь в Олімпійських іграх

- найвідоміші чемпіони – Баюл (ковзани), Мерлені – важка атлетика, Серебрянська – художня гімнастика, Підкопаєва – спортивна гімнастика, Клочкова – плавання, Кличко, Ломаченко – бокс

Особливості релігійного життя

- закони, які регулюють релігійні відносини – Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації», стаття 35 Конституції

- політизація релігійного життя

- зняття заборони на релігійне життя, свобода віросповідання

- повернення до традиційних духовних цінностей

Православна церква: Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ-КП), Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ-МП), Українська автокефальна православна церква (УАПЦ).

Друга за кількістю віруючих – УГКЦ

Зовнішньополітична діяльність України

2 грудня 1991 Україну визнала Польща.

Правова база зовнішньої політики.

- Декларація про державний суверенітет України

- Основні напрямки зовнішньої політики України

- Воєнна доктрина України

- Конституція України

Основні засади зовнішньої політики:

- дотримання принципів рівноправності, взаємоповаги, взаємовигоди

- вирішення всіх міжнародних суперечностей тільки політичним шляхом

- скорочення всіх видів збройних сил і озброєнь, без’ядерний статус України

- дотримання позаблокового статусу (переглянуто)

- відсутність територіальних претензій тощо

Завдання зовнішньої діяльності:

- зміна іміджу на міжнародній арені

- лібералізація режиму перетину кордонів для українців

- блокування кордонів для терористичних загроз і злочинності

- створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною

- сприяння зовнішньоекономічним контактам

- сприяння поширенню української культури

Без’ядерний статус України

Причини проголошення:

- Чорнобильська катастрофа

- Відсутність єдності української еліти щодо цього питання

- Жорстка позиція США: на пострадянському просторі лише Росія має право на ядерну зброю як правонаступниця СРСР

- Загроза холодної війни між Києвом та Вашингтоном

- Тиск Москви

- Січень 1994 – підписано Тристоронню угоду Росії, США, України:

- Росія та США гарантують Україні безпеку

- Україна підтверджує приєднання до Договору про непоширення ядерної зброї.

Результати:

- Росія стала єдиною пострадянською ядерною державою

- США нейтралізував стратегічну загрозу своїй безпеці

- Україна втратила ядерний потенціал, але так і не отримала компенсації.

Участь України у міжнародних організаціях:

Активна участь у роботі структур ООН:

- 1997 – українець головував на Генеральній асамблеї ООН

- 2000-2001 – Україна – непостійний член Ради Безпеки ООН

- Участь у миротворчих операціях ООН

- 1992 – ратифікація Гельсінських угод, вступ до ОБСЄ

- Співзасновниця Чорноморського Економічного співробітництва

- Вступ до МВФ, Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку

- 1995 – вступ до Ради Європи

- 1996 – співзасновниця ГУАМ

Основні напрямки зовнішньополітичної інтеграції:

Європейська інтеграція:

- Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, статус країни-сусіда, розробка «дорожньої карти», вступ до СОТ.

З НАТО:

- участь у програмі «Партнерство заради миру», Хартія про особливе партнерство, Україна заявила про намір вступу.

З СНД:

- вступ до СНД, асоційоване членство в Економічному Союзі країн СНД, угода про формування Єдиного економічного простору

З США:

- покращення відносин, збільшення американських інвестицій, співробітництво.

Взаємини з сусідами:

З Росією:

- Договір про дружбу і співробітництво, найбільший торгівельний партнер, сухопутний кордон, не вирішене питання про морські, втручання Росії у внутрішні справи України. Невирішені проблеми: енергетична залежність, Чорноморський флот

Білорусь:

- Договір про дружбу, добросусідство і співробітництво, партнер

Молдова:

договір про кордони, Україна – посередник у розв’язанні Придністровського конфлікту

Польща:

- першою визнала незалежність У., договір про добросусідство, дружні відносини, стратегічний партнер України, будівництво нафтопроводу

Угорщина:

- договір про добросусідство, активні торгівельні зв’язки, воєнне співробітництво

Словаччина:

- Договір про добросусідство, співпраця у транзиту російської нафти

Румунія:

- Територіальні претензії на початку 90х, договір про добросусідство, Міжнародний суд у Гаазі розв’язав румуно-українську суперечку щодо делімітація континентального шлейфу