Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
- утвердження соціалізму
- демократизація
- піднесення національної самосвідомості
- автономія
У 1895 р. Ю. Бачинський опублікував брошуру «Ukraina irredenta» (Україна уярмлена), доводив історичну необхідність незалежності. РУРП прийняло це перспективною метою.
Українська національно-демократична партія (УНДП, 1899) – народовці
Програма:
- виховання почуття єдності з наддніпрянськими українцями
- головна мета – незалежність
Українська соціал-демократична партія (УСДП, 1899) – ліві радикалі + соціалісти
Засновники: Ю. Бачинський
Програма: соціалізм шляхом реформ, захист робітників, в перспективі – незалежність
Особливості національно-визвольного руху на Буковині та Закарпатті
У Буковині початок 60 рр.
- перша організація – москвофільська «Руська бесіда»
- «буковинська трійця» на народницьких позиціях
- Відкриття Чернівецького уну
- Видання української газети «Буковина»
На Закарпатті повільний розвиток.
- політика мадяризації
- «Товариство св. Василя», обмежена діяльність
Робітничий рух
Причини:
- робочий день 13-16 годин, жіноча ти дитяча праця
- низька зарплатня
Форми боротьби: скарги, страйки, першотравневі мітинги з економічними вимогами
Вимоги: економічні, з 80х рр. – боротьба за загальне виборче право.
Результати:
- підвищення заробітної плати
- скорочення робочого дня до 10-11 годин
- поліпшення умов праці.
Селянський рух
Причини:
- безземелля та малоземелля
- залучення громад до будівництва
Форми:
- позови до суду на поміщиків
- захоплення угідь і самовільне використання
- потрави поміщицьких посівів та лісів
- збройні повстання
- мітинги.
Вимоги:
- загальне виборче право з таємним голосуванням
- скасування низки податків
- припинення полонізації
- розширення мережі українських шкіл
Активну участь у мітингах брали члени РУРП, зокрема І. Франко.
Дати: 1865 р. –відкриття Новоросійського університету. |
Культура України другої половини 19 ст.
Характеристика:
- діяльність національно свідомої інтелігенції
- денаціоналізація, імперії
- роль меценатів
Освіта.
Початкова
У Наддніпрянщині | На західноукраїнських землях |
- позитивний вплив реформи 1864 - початкові народні училища - земські, приватні, церковні школи - недільні, вечірні школи для дорослих | - обов’язкове навчання дітей від 6 до 14 років - дозволено навчання українською - підручники завдяки «Просвіті» |
- навчається третина дітей - Емський указ забороняв освіту українською | - більше половини українців були неписьменними через брак шкіл і коштів - малокваліфіковані вчителі |
Середня
У Наддніпрянщині | На західноукраїнських землях |
- класичні 8-річні гімназії та 6-річні реальні училища – російськомовні - жіночі гімназії та 4-річні прогімназії - обмеження | - гімназії тільки у Львові і Перемишлі - мова – польська, угорська, німецька - українські учні лише 16% |
- кількість незначна - частина тільки для дворян | - незадовільний стан на Буковині та Закарпатті |
На кошти Г. Галагана відкрито чимало народних шкіл і гімназій.
Вища
Наддніпрянщина: Харківський та Київський, відкрито Новоросійській ун в Одесі (1865), Харківський, Київський політехнічний інститут, Ніжинський юридичний ліцей, Вище гірниче училище в Катеринославі. Вищі жіночі курси в Києві.
Західна: відкрито Чернівецький ун, Львівський політехнічний інститут, Академію ветеринарної медицини у Львові, кафедра історії Україні у Львівському уні.
Наука.
Природничі:
І. Мечников відкрив явище фагоцитозу.
І. Пулюй – відкрив рентгенівське випромінювання. Разом з Нечуєм-Левицьким та Кулішем переклав Біблію українською.
М. Гамалія – перша в Росії бактеріологічна станція
Гуманітарні:
М. Костомаров – наукове вивчення історії України
В. Антонович обґрунтував національну особливість українського минулого.
М. Грушевський – перший том десятитомної «Історії України-Русі»
Д. Яворницький – «Історія запорозьких козаків»
Мовознавство і література:
- мовознавці О. Потебня, П. Чубинський
- публіцистичність художніх творів
- див. укр..літ.
Театр
Драматурги: М. Старицький, І. Кропивницький, І. Карпенко-Карий.
Театри: аматорські, перша професійна трупа – львівська, у Наддніпрянщині – Товариство українських авторів (під проводом М. Кропивницького, згодом Старицького).
Актори: М. Садовський, М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовська-Барілотті
Музика
Опери: С. Гулак-Артемовський, М. Лисенко,
Пісня М. Вербицького та П. Чубинського «Ще не вмерла України…»
Архітектура
- використання нових матеріалів (залізобетон, бетон, залізо)
- еклектизм
- Володимирський собор у Києві
Образотворче
Живопис:
- жанровий – М. Пимоненко
- пейзажний – А. Куїнджі, С. Васильківський
Дати: 1900 р.– утворення РУП, першої політичної партії Наддніпрянської України. |
Економічний розвиток Наддніпрянщини на початку 20 ст.
Українські землі у складі Російської імперії
- промислове піднесення (створення великих підприємств, високі темпи розвитку, підпорядкованість центру, нерівномірність, деформація)
- Столипінська аграрна реформа 1906-1911: кожному селянину надавалось право закріпити свій земельний наділ в особисту приватну власність, можливість продавати і купувати землю
- Наслідок реформи: знищення общинного землекористування і перетворення селян на індивідуальних власників землі, розшарування села, створення великих фермерств, залучення технологій, погіршення становища бідних селян
- Розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві, аграрне перенаселення, слабке використання досягнень НТР
- Міграція населення
Створення українських політичних партій
Революційна українська партія (РУП) | М. Міхновський уклав програму «Самостійна Україна» | ||
Українська соціалістична партія | Демократична Укр.. Республіка | ||
Українська народна партія (УНП) | М. Міхновський | Цілковита державна самостійність | |
Українська соціал-демократична спілка («Спілка») | Марксистські позиції. Об’єднались із меншовицькою фракцією РСДРП. | ||
Українська соціал-демократична партія (УСДРП) | В. Винниченко, С. Петлюра | Орієнтація на селян і робітників, вимоги автономії. | |
Українська демократично-радикальна партія (УДРП) | А. Лотоцький, Є. Чикаленко, Б. Грінченко | Злиття Української демократичної партії та Української радикальної партії. Ліберально-демократичні позиції, конституціонна монархія, автономія. |
М. Міхновський – ідеолог державної незалежності України, основоположник і перший ідеолог українського націоналізму. Ініціатор створення Української народної партії. «Однієї, єдиної, неподільної, самостійної, вільної, демократичної України – республіки робочих людей – від гір Карпатських аж до Кавказьких». Член УЦР.
Буржуазно-демократична революція 1905-1907
Причини:
- погіршення соціально-економічного становища
- невдоволення політикою самодержавства
- поразка у війні з Японією
- поширення ідей марксизму
Перебіг
- 9 січня 1905 – «кривава неділя» - розстріл мирної демонстрації у Петербурзі
- Масові виступи робітників (створення рад робітничих депутатів, поширення профспілкового руху, вимоги: встановлення робітничого контролю над виробництвом, 8-годинний робочий день, зниження цін), «Геть самодержавство», участь у страйках, збройні виступи
- Селянські виступи, погроми
- Виступи в армії та флоті (збройне повстання на броненосці «Потьомкін», повстання моряків Севастополя з лейтенантом П. Шмідтом, виступ полку саперів у Києві)
- Національний рух
- Виникнення української легальної преси, діяльність «Просвіт», відкриття українських шкіл
- Діяльність українців у 1 Державній думі (Українська парламентська громада на чолі з І. Шрагом, 42 особи)
- Діяльність українців у 2 Державній Думі, вимагали автономії України, була розпущена
- 3 червня 1907 запроваджено новий виборчий закон, який забезпечував поміщикам і буржуазії перевагу в Думі. Фактично – державний переворот. Поразка революції.
Столипінська політична реакція
- Поразка першої Російської демократичної революції
- Реакційний політичний режим «столипінщина»
- Боротьба царизму з українським визвольним рухом, сплеск російського націоналізму – «чорносотенці». Видання Столипіним циркуляру, згідно з яким заборонялось реєструвати будь-які «інородницькі» товариства і видавництва.
- Створення у 1908 Товариства українських поступців (ТУП). Лідери: М. Грушевський, С. Єфремов, Є. Чикаленко. Конституційно-парламентських шлях боротьби.
- Справа Бейліса: намагались поширити в Україні антисемітські настрої.
- Піднесення українського національно-визвольного руху напередодні першої світової
Західноукраїнські землі на початку 20 ст.
Соціально-економічне становище
- гальмування промисловості, індустріалізація, консервація економічної відсталості, перевага галузей добування та первісної обробки сировини
- повільний розвиток капіталістичних відносин у с/г
- кооперативний рух
- еміграція
- страйкова боротьба
Суспільне життя
- радикалізація руху
- проведення віче
- спільні дії з Буковиною та Закарпаттям
- вимоги загального прямого виборчого права
- загострення україно-польських протистоянь
- влада обіцяла відкрити український ун, але не здійснилось через 1 Світову
«Пласт», «Сокіл», «Січ»
Організатори: Кирило Трильовський, Іван Боберський
Газета «Нова Січ»
У 1913 перетворюються на Легіон УСС, ядро УГА
УГКЦ
- консолідуюча сила
- боротьба за культуру
Митрополит А. Шептицький:
- розбудова церкві, народна освіта, охорона здоров’я, наука і культура
- фундатор Українського національного музею у Львові
- боровся за створення українського уну, гімназій
- був депутатом галицького сойму і вищої палати австрійського парламенту
Україна в Першій світовій війні
Дати: Серпень 1914 р. – утворення Головної української ради, формування легіону Українських січових стрільців, створення Союзу визволення України; Травень 1915 р. – створення «Загальної української ради». |
Причини війни:
- загострення суперечностей між провідними державами
- гонка озброєнь
- загарбання територій
- наявність Антанти (Росія, Великобританія, Франція) та Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія)
Характер війни: загарбницький, несправедливий для всіх сторін.
Плани учасниць щодо України
Росія сподівалась захопити Галичину, Буковину та Закарпаття. Австро-Угорщина хотіла відібрати Поділля і Волинь. Німеччина претендувала на більшість найродючіших українських земель.
Хід воєнних дій у 1914-1917
- 1 серпня 1914 – почалась Перша світова війна
- Західна Україна – театр воєнних дій.
- 18 серпня 1914 – початок успішного наступу О. Брусилова
- 23 серпня – кінець вересня 1914 – Галицька битва, Галичина і Буковина опинились під окупацією Росії
- Березень 1915 – захоплення російськими військами фортеці Перемишль.
Політика російського уряду на захоплених територіях.
1. утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства
2. насильницька русифікація
3. закриття «Просвіт»
4. заборона українських політичних партій
5. репресії проти політичних та громадських діячів
6. переслідування греко-католицької церкви (депортація, в тому числі А. Шептицького)
- травень 1915 – Горлицький прорив російського фронту німецькими та австро-угорськими військами
- 22 червня 1915 – вступ австро-німецьких військ до Львову
- 1915 – відступ російських військ, який тривав до жовтня
- 22 травня – початок червня 1916 – Брусиловський прорив, знову захоплено Східну Галичину, Північну Буковину, частину Західної Волині
- Червень 1917 – новий наступ російських військ у львівському напрямку, провал.
Національний рух.
Головна Українська Рада – між партійна організація, створена представниками Української націонал-демократичної, Української радикальної, Української соціал-демократичної партій. Мета: захист інтересів українців.
Союз Визволення України (СВУ) – політична організація, головна мета – проголошення самостійності та соборності.
Головна Українська рада (1 серпня 1914) | К. Левицький, М. Павлик | - захист інтересів українців - Активна участь у формуванні УСС |
Союз визволення України (СВУ) | Д. Донцов | - утворення самостійної держави з конституційною монархією - заснування демократичного устрою - співпраця проти Росії - формування українських дивізій сірожупанників та синьожупанників - культурно-просвітницька |
Загальна українська рада (ЗУР) 5 травня 1915 | К. Левицький | - розмежування Галичини на Східну та Західну - об’єднання всіх українських земель у межах А-У. - саморозпуск на знак протесту проти маніфесту про відновлення Польської держави |
Легіон Українських січових стрільців – українське військове формування в складу а-у армії, що діяло на російському фронті у 1914-1918.
Легіон УСС створено в серпні 1914, склад: «Січ», «Сокіл», «Пласт». Перший командувач – М. Галущинський. Бойове хрещення на Ужоцькому та Венецькому перевалах у Карпатах.
Ставлення політичних сил Наддніпрянщини
Товариство українських поступців закликало до підтримки Російської імперії.
В Українській соціал-демократичній робітничій партії (УСДРП) відбувся розкол: група С. Петлюри закликала до підтримки Росії, група В. Винниченка засудила війну та відстоювала ідею автономії.
Карпато-Руський визвольний комітет виступав за возз’єднання всіх українських земель у складі Росії.
Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст був створений з метою підтримки російської армії.
Наслідки війни:
- великі демографічні втрати
- братовбивча війна
- занепад промисловості, с/г, зубожіння населення
- послаблення Російської та А-У імперій
- зростання національної свідомості
Українська революція 1917-1918
Дати: Березень 1917 р. – утворення Української Центральної Ради; Квітень 1917 р. – Всеукраїнський Національний конгрес; Червень 1917 р.– Перший Універсал Центральної Ради; Липень 1917 р.– Другий Універсал Центральної Ради, збройний виступ самостійників; Листопад 1917 р. – Третій Універсал Центральної Ради, проголошення УНР; Січень 1918 р.– Четвертий Універсал Центральної Ради. |
Передумови:
- залежне становище
- важке соціальне становище
- послаблення двох імперій
- лютнева демократична революція 1917 в Росії, було повалено самодержавство, створено Тимчасовий уряд
- піднесення українського національно-визвольного руху
- формування національних органів влади
Березень 1917 - утворення Української Центральної Ради (УЦР)
УЦР – український представницький орган (парламент), створений представниками українських партій та організацій.
Склад УЦР:
Автономісти:
УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія)
УПСФ (Українська партія соціалістіп-федералістів – колишня ТУП)
УПСР (Українська партія соціалістів-революціонерів)
Самостійники:
УПСС (Українська партія соціалістів-самостійників)
УДХП (Українська демократична хліборобська партія) (голова В. Липинський)
Головою УЦР був М. Грушевський.
Переважали ідеї автономії.
Квітень 1917 – Український національний конгрес у Києві:
- обрано курс на національно-територіальну автономію
- УЦР визнано представницьким законодавчим органом
- Обрано комітет із 20 осіб для ведення роботи між сесіями УЦР, який отримав назву Мала Рада
Початок формування української армії
- березень-квітень 1917 – створення першого українського полку ім.. Б. Хмельницького з ініціативи «Українського військового клубу ім.. гетьмана П. Полуботка» на чолі з М. Міхновським
- травень 1917 – 1 Український військовий з’їзд у Києві, обрано Тимчасовий Український військовий генеральний комітет на чолі з С. Петлюрою
- створення перших підрозділів Вільного козацтва
10 червня 1917 – проголошення 1 Універсалу УЦР.
Причини:
- відхилення Тимчасовим урядом вимог делегації УЦР на чолі з В. Винниченком про надання Україні автономії
- ініціювання 2 Військом з’їздом проголошення автономії без згоди Тим уряду
Основні положення:
- проголошення автономії
- УЦР стає вищим державним органом влади до скликання Всенародних українських зборів
- Заклик створювати владу на місцях, підпорядковану УЦР
- Створення української державної скарбниці
- Участь представників усіх національностей у державотворчих процесах
- Необхідність розробки закону про землю, за яким право порядкувати землею належало б винятково народу України
Наслідки:
- фактичне перетворення ЦР на законодавчий орган
- створення першого українського уряду – Генерального секретаріату, який складався з 8 секретарств. Голова – В. Винниченко
Генеральний Секретаріат – найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади
Значення 1 Універсалу:
- подальше піднесення української революції
- зростання авторитету УЦР
- визначення позицій різних партій
3 липня 1917 – проголошення II Універсалу УЦР.
Причини:
- пошук порозуміння між УЦР і Тимчасовим урядом
- прибуття до Києва делегації Тимчасового уряду
Положення:
- визнання УЦР вищим органом владу в Україні
- затвердження складу Генерального Секретаріату Тимчасовим урядом
- поповнення УЦР представниками нацменшин
- відмова від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів
- формування українських військових частин під контролем російського командування
Наслідки:
- досягнення компромісу між ЦР і ТУ
- липнева криза ТУ (вихід кадетів)
- 4-9 липня 1917 – виступ самостійників на чолі з М. Міхновським (придушено військами УЦР, поглибило розкол в національному русі)
Значення:
- продовження курсу УЦР на автономію
- намагання з боку ЦР розв’язувати питання легітимно
Основні положення Статуту Генерального Секретаріату і «Тимчасової інструкції…»
Статут Генерального Секретаріату, підготовлений УЦР | «Тимчасова інструкція Генерального Секретаріату Тимчасового уряду» |
- ГС – найвищий орган управління | - ГС – місцевий орган ТУ |
- коли УЦР висловлює недовіру ГС, він подає у відставку | - ЦР фактично позбавляється законодавчих прав |
- Влада ГС поширюється на 9 українських губерній | - Влада ГС поширюється на 5 губерній |
- до складу ГС входять 14 секретарств | - втрачає частину секретарств |
Корніловський заколот
Причини:
- бездіяльність ТУ в розв’язанні нагальних проблем
- заможні верстви вимагали влади «сильної руки»
- поразки на фронтах Першої світової
Перебіг:
- кінець серпня 1917 – відбулась Державна наради, що консолідувала праві сили, верховним головнокомандувачем призначено Л. Корнілова
- серпень 1917 – початок Корніловського заколоту, придушення заколоту за активної участі більшовиків.
Наслідки:
- поразка правих сил у боротьбі за владу
- зростання авторитету більшовиків
- погіршення соціально-економічного становища
- наростання революційної боротьби народів
З’їзд народів Росії у Києві
Вересень 1917 – проведення у Києву З’їзду народів Росії за ініціативи Центральної Ради.
Рішення:
- засудження державної централізації, федеральний переустрій Росії
- всеросійські Установчі збори не повинні перешкоджати скликанню крайових Установчих зборів
- заклик до вирішення найважливіших питань соціально-економічного розвитку з урахуванням місцевої специфіка
Наслідки:
- початок підготовки до Українських Установчих зборів
- Рада оголосила про поширення своєї компетенції на всі сфери життя і 9 губерній без Криму. ТУ не визнав рішення.
Демократична нарада і позиція ЦР
Вересень 1917 – скликання Демократичної наради у Петрограді.
Вимоги ЦР:
- визнання за всіма націями права на самовизначення
- скликання кожною нацією крайових зборів
- передача всієї влади в Україні ЦР та ГС
- передача земель земельним комітетам
- розпочати переговори щодо миру
7 листопада 1917 – проголошення III Універсалу УЦР.
Причини:
- 25 жовтня 1917 – збройне повстання більшовиків у Петрограді, повалення ТУ
- Спроба встановлення радянської влади в У., 29-31 жовтня – збройне повстання більшовиків у Києві
- Визнання УЦР носієм найвищої влади
Положення:
- проголошення Української Народної Республіки у складі федеративної Росії
- УЦР – вищий законодавчий, а ГС – вищий виконавчий органи УНР
- Включення до УНР земель, де більшість українці
- Скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські землі
- Земля – власність трудового народу, без викупу
- Введення 8-годинного робочого дня
- Підтримка мирних переговорів
- Скасування смертної кари, амністія політ в’язням
- Упорядкування судової системи
- Розширення прав органів місцевого самоврядування
- Проголошення демократичних свобод
- Визнання права національних меншин на національно-територіальну автономію
- Дата для виборів та скликання Українських установчих зборів
Наслідки:
- закладення основ демократичного устрою
- неоднозначне ставлення різних політичних сил до проголошених заходів
Перша війна Радянської Росії проти УНР
Передумови:
1. Невдалі спроби більшовицького перевороту в УНР у листопаді 1917. Корпус було перехоплено силами 1го Українського корпусу генерала П. Скоропадського.
2. Зміна тактики більшовиків. Грудень 1917 – робота 1 Всеукраїнського з’їзду Рад у Києві, спроба передати владу радам, але з’їзд висловив довіру УЦР. Грудень – з’їзд Рад у Харкові, проголошення радянської влади в Україні, обрали Центральний Виконавчий Комітет (ЦВК) рад України, уряд Народний Секретаріат.
3. Видано «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради», підписаний В. Леніним і Л. Троцьким.
Положення:
- визнання УНР та її права на самовизначення
- звинувачення УЦР у проведенні «двозначної буржуазної політики»
- вимоги до УЦР: підтримати більшовиків, не допускати дезорганізації фронту
Відхилення більшовицького ультиматуму Ген. Сек.. УНР
Хід війни:
9 грудня – захоплення Харкова російськими військами під командуванням В. Антонова-Овсієнка.
17 грудня – Маніфест ЦВК України про повалення владу УЦР і Ген.Секретаріату.
25 грудня – початок загального наступу більшовицьких військ
26 грудня – захоплення Катеринославу
Грудень 1917 – січень 1918 – більшовики захопили Олександрівськ, Одесу, Миколаїв, Херсон, Маріуполь.
9 січня 1918 – проголошення IV Універсалу УЦР.
Причини:
- втрата надій на створення демократичної федеративної Росії
- загроза захоплення України більшовиками
- необхідність офіційно відмежуватись від радянської Росії
Положення:
- проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою
- бажання жити з сусідами «у згоді і приязні» без взаємного втручання
- влада в УНР належить народу (вищий орган УЦР та Рада Народних Міністрів до Установчих зборів)
- початок самостійних мирних переговорів
- заклик до відчайдушної боротьби з більшовиками
- проголошення програми соціально-економічних перетворень: розпуск постійної армії та створення народної міліції, обрання народних рад – органів місцевого самоврядування, передача землі трудовому народу, демократичні свободи.
Наслідки:
- створення самостійної української держави
- можливість розв’язувати соціально-економічні питання самостійно
- самостійне ведення переговорів з іншими державами
- 16 січня 1918 – більшовицьке повстання у Києві на заводі «Арсенал», бій під Крутами між радянськими військами та об’єднанням загоном українських добровольців з курсантів військової школи та студентів.
- 26 січня 1918 – Мала Рада і Рада Народних міністрів залишили Київ, вступ більшовицьких військ до Києва (брав участь Ю. Коцюбинський)
- Початок лютого – захоплення більшовиками більшої частини України і Криму.
Перша спроба радянізації України
- знищення старого державного апарату й утворення органів радянської влади (ЦВК та Народний Секретаріат)
- створення робітничо-селянської армії України – Червоного козацтва
- Націоналізація підприємств, підпорядкування промисловості Вищій Раді Народного господарства Росії
- Ліквідація української грошової системи
- Політика розчленування території України на регіональні «республіки»: Донецько-Криворозьку, Одеську, Таврійську, частина увійшла до Донської республіки
- Червоний терор
Дати: січень (лютий) 1918 р.– Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу; березень 1918 р. – відновлення влади УЦР в умовах окупації; 29 квітня 1918 р.– державний переворот і прихід до влади П.Скоропадського; 14 листопада 1918 р. –утворення Директорії; листопад 1918 р.– проголошення ЗУНР; 22 січня 1919 р. –Акт злуки; листопад 1918 – листопад 1921 р.– друга радянсько-українська війна. |
Брестський мир
Хід переговорів
Жовтень 1917 - 2 з’їзд рад у Петрограді проголосив декрет про мир.
Грудень – перемир’я між Росією та країнами Четверного блоку, початок переговорів про мир у Брест-Литовському, нота Генерального Секретаріату про намір України самостійно вести переговори, згода німецької сторона на участь у переговорах делегації УНР, прибуття на переговори української делегації, невдала спроба більшовиків замінити делегацію УЦР представниками радянської України, визнання делегації УЦР єдиною легітимною.
27 січня 1918 – підписання Брестського мирного договорі між Україною та державами Четверного союзу.
Основні умови:
- завершення стану війни між сторонами
- відмова від взаємних територіальних та матеріальних претензій
- налагодження економічних взаємин
- поновлення довоєнних кордонів муж Україною та А-У
Значення:
- визнання України на міжнародній арені
- можливість продовжити процес державотворення
- залежність від німецької сторони
- створення передумов для звільнення України від більшовиків
Лютий – початок наступу армії Четверного союзу та військ УЦР по всьому фронту.
Березень – радянські війська залишають Київ, повернення УЦР до Києва.
Політика УЦР у січні-квітні 1918
- запровадження нового стилю в літочисленні
- уведення в обіг національної валюти – гривні
- затвердження державного герба – тризуба
- впровадження закону про громадянство
- скасування приватної власності на землю, соціалізація землі
- підтвердження курсу і соціально-економічної політики 2 і 3 Універсалів
- ухвалення демократичної Конституції УНР та обрання президентом України М. Грушевського.
-
Причини падіння ЦР:
Внутрішні:
- господарська руїна, безладдя, анархія
- неспроможність запропонувати програму, яка б вдовольнила всіх
- невдоволення політикою УЦР заможних верств населення
- ілюзорна віра в демократичну федерацію з Росією
- непослідовність у вирішенні соціально-економічних проблем, зокрема аграрної реформи
- нехтування необхідністю створити регулярну боєздатну армію
- наявність суперечностей усередині УЦР
Зовнішні:
- байдужість країн Антанти
- фактична окупація німецькими військами
- ідеологічний та військовий тиск з боку більшовиків
Прихід до влади гетьмана П. Скоропадського
- квітень 1918 – в Києві створена Українська Народна громада, переговори з німецьким командуванням про переворот. Владу було передано генералу П. Скоропадському на з’їзді хліборобів-землевласників. П. Скоропадський проголосив себе гетьманом усієї України.
Внутрішня та зовнішня політика
Політико-адміністративний устрій:
- зміна державного устрою: Українська Держава монархічного типу на чолі з гетьманом
- структура влади: Гетьман – Рада Міністрів – губернські й повітові старости – волосні старшини
- формування Ради Міністрів
Економічний розвиток:
- відновлення права приватної власності
- повернення націоналізованих підприємств власникам
- обмеження свобод для робітників: скасування 8-годинного робочого дня, заборона страйків
- удосконалення грошової системи
- розвиток зовнішнього ринку
Національно-культурний розвиток:
- визнання української мови державою
- українізація освіти
- створення Української Академії наук на чолі з В. Вернадським (листопад 1918)
- заснування нац.архіву, держ.бібліотеки тощо.
- Утворення української автокефальної церкви на чолі з митрополитом В. Липківським.
Військова справа:
- початок створення регулярної армії
- спроба відновлення українського козацтва
Зовнішні відносини:
- установлення дипломатичних відносин з 12-ма країнами (пріоритет Німеччині)
- підписання перемир’я з Радянською Росією
- курс на утворення Всеросійської федерації народів, «кінцевою метою якої буде відновлення Великої Росії» (листопад 1918)
Причини падіння:
- поразка Німеччини в Першій світовій
- залежність від австро-німецьких збройних формувань
- відсутність регулярної армії
- наростання соціальної напруги
- вузька соціальна база
- виникнення опозиції
- спроба знайти опору серед білогвардійців
Утворення Директорії та повалення гетьманського режиму
Травень 1918 – створення Українського національно-державного союзу (УНДС), партії соціалістичного спрямування
Серпень 1918 – перетворення УНДС на Український національний союз (УНС), який згодом очолив В. Винниченко. Мета: самостійна держава, законна влада, виборче право.
14 листопада – для керівництва повстання створено Директорію УНР у складі Винниченка, Петлюра та ін.
Директорія УНР – тимчасовий орган державної влади УНР, створений для керівництва повстанням проти Скоропадського.
Листопад – початок повстання: виступ січових стрільців у Білій Церкві. Вирішальний бій під Мотовилі вкою (поразка гетьманських військ, перехід значної частини на бік повстанців).
Грудень – вступ до Києва військ Директорії, прибуття Директорії до Києва.
Внутрішня політика Директорії
Грудень – проголошення Декларації з програмою Директорії.
Політичний курс:
- скасування Гетьманщини, відновлення УНР
- Директорія – тимчасова верховна влада
- Влада в УНР належить трудовому народу, а нетрудовий позбавляється права голосу
- Встановлення в Україні національного варіанту радянської влади
- Передача законодавчої влади Тимчасовому конгресу (вищий тимчасовий законодавчий орган у період Директорії УНР)
- Створення уряду – Ради Народних Міністрів
- Передача влади на місцях губернським та повітовим трудовим радам
- Передача Трудовим конгресом всієї повноти влади Директорії, яка згодом перетворилась на диктатуру Петлюри
- Розквіт отаманщини
Соціально-економічний розвиток:
- ліквідація приватної власності
- аграрна реформа
- відновлення 8-годинного робочого дня
- заходи з надання допомоги соціально незахищеним
Зовнішня політика:
Директорія й Антанта
- початок окупації Півдня України військами Антанти
- згода Антанти визнати Директорію за умови підпорядкування її військ генералу Денікіну (відмовилась)
- спроба Директорії витіснили війська А., поразка.
Директорія і Польща
- відновлення Польської держави в листопаді 1918
- керівник Польщі Ю. Пілсудський висунув територіальні претензії до України
- початок окупації західноукраїнських земель поляками
Директорія і Радянська Росія:
- постанова Раднаркому про невизнання Директорії
- початок Другої війни Рад.Росії проти УНР.
Друга війна Рад.Росії проти УНР
Листопад 1918 – анулювання Рад. Росією Брестського мирного договору, постанова про невизнання України самостійною державою, початок захоплення українських територій.
Січень 1919 - захоплено Харків, куди переїхав створений більшовиками Тимчасовий робітничо-селянський уряд радянської України. Ультиматум Директорії Раднаркому з вимогами припинення воєнних дій. Оголошення Директорією війни проти Рад. Росії.
Протягом січня-лютого 1919 – оволодіння радянськими військами Лівобережжям.
Протягом лютого-квітня 1919 – розгром головних військових сил Директорії.
Причини поразки Директорії:
- суперечлива внутрішня політика
- позбавлення політичних прав значної частини українців
- необдумане закриття національних установ, створених при гетьмані
- заборона вживання російської мови, нездатність завадити єврейським погромам
- незадовільна підготовка армії
- розквіт отаманства, анархія
- особисте протистояння лідерів – Винниченка та Петлюри.
- Складна зовнішньополітична ситуація
Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)
Дата публикования: 2014-11-28; Прочитано: 485 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!