Судова реформа 1864

- безстановий суд

- судові засідання публічні

- судочинство побудовано на змаганні між адвокатом і прокурором

- уведено суд присяжних

- дрібні справи розглядав мировий суддя

- установлено кулька інстанцій: мировий, окружний суди, судова палата, Верховний кримінальний суд.

Освітня реформа 1864

- єдина система початкової освіти

- мережа чоловічих і жіночих класичних гімназій та реальних училищ

- відновлено автономію унів

- видавались підручники, популярна література.

Військова реформа 1862-1874

- загальна військова повинність чоловіків з 20 років

- служба 6-7 років

- заборонено тілесні покарання

- держава була поділена на 15 військових округів, в Україні – Харківський, Одеський, Київський

- армія переозброювалась

Фінансова реформа 1860-1864

- управління у міністерства фінансів

- створення незалежних від губернатора контрольних палат

- створення Державного банку

- скасування відкупної системи податків

- установлення акцизних зборів

- у пресі публікуються дані про прибутки та видатки держави

Реформа цензури 1865

- введення попередньої цензури періодичних видань

- видавцям заборонено торкатись політичних питань.

Результати:

- підґрунтя для переходу від феодально-станового устрою до буржуазно-представницького

- економічний і політичний розвиток

- громадянські права населення

- демократизація

- були непослідовними, обмеженими.

Економічний розвиток Наддніпрянщини 60-90х

Економічна політика царизму:

- розвиток в Україні тільки тих галузей, які не мали відповідних умов у Росії (цукрова) або постачали сировину для російських підприємств

- штучна затримка розвитку галузей, що створювали конкуренцію російським

- переробка української сировини за межами країни

- вилучення капіталів з України

Сільське господарство

Залишки кріпацтва:

- збереження поміщицького землеволодіння

- поєднання відробіткової та вільнонайманої систем

- не розмежованість землекористування і сервітути

- розорення поміщицьких господарств

Розвиток товарних відносин:

- майнове розшарування селян

- розвиток поміщицького підприємництва за спеціалізацією районів: Південь – зернове господарство, Правобережжя – цукрові буряки та технічні культури, харчова промисловість

- повільний розвиток тваринництва

- запровадження удосконалених знарядь праці та машин

- поширення вільнонайманої праці

- аграрне перенаселення

Промисловість

- для 60-70х років характерне прискорення промислового перевороту, економічний бум

- широке промислове будівництво на Півдні

- поділ України на промислово розвинений Південно-Східний та аграрний Північно-Західний регіони

- зростання частки важкої промисловості

- активне будівництво залізниць, річкового та морського парового транспорту

- у 70ті роки завершено створення телеграфної мережі

- роль іноземного інвестування

- в Україні вироблялось 80% російського цукру (Терещенки, Харитоненки, Яхненки, Алчевські)

- висока концентрація виробництва

- монополізація виробництва

Торгівля і міста

- формування великих промислово-торговельних центрів: Одеса, Київ, Харків, Катеринослав

- занепад невеликих та середніх міст

- розширення внутрішнього ринку

- торгівля з іншими регіонами імперії

- зовнішня торгівля через Чорноморські порти та митниці на Волині та Поділлі. Експортувала хліб, цукор, м'ясо, вовну

- поява контрактових ярмарків

- зростання роздрібної торгівлі

- перше місце у хлібному експорті імперії

Соціальні зміни

- завершився процес формування станів найманих робітників та буржуазії

- активна урбанізація

- зростає чисельність інтелігенції

- більшість населення селяни

- лише 5% українців мешкало в містах

Суспільно-політичне життя в Україні другої половини 19 ст.

Національна політика царизму

1. Заперечувались існування українського народу, мову оголошено говіркою російської

2. 1863 – Валуєвський циркуляр: «малоруської мови не було, немає і не може бути», призупинене видання шкільних і релігійних видань українською.

3. 1867 – Емський указ, що забороняв:

- друкувати будь-які книги українською

- ставити українські театральні вистави

- влаштовувати концерти

- ввозити українську літературу

- перекладати чужеземну літературу українською

- викладати українською в початкових школах

Російський визвольний рух

1. 50-60 рр – діяльність радикальних різночинців М. Чернишевського.

Мета: створення справедливого суспільного ладу

Діяльність: «Земля і воля»

Національним питанням не цікавились.

2. 70-80 рр –діяльність народників (чайковці, «Земля і воля»)

Мета: розбудова соціалістичного суспільства

Ідеї: селянство готове до повалення самодержавства, шляхом всеросійської соціальної революції.

Чайкові, «Київська комуна» - пропаганда, масове «ходіння в народ».

«Південні бунтарі» (Одеса) – «Чигиринська змова» 1877: народники спробували спровокувати селян Чигиринського повіту на повстання, нібито схвалене царем.

Народники переходять до політичного терору, «Земля і воля» розколюється на «Чорний переділ» (продовжив агітації) та «Народну волю» (підготовка вбивства царя).

Польський визвольний рух

1863-1864 – польське повстання.

Хлопомани – таємний гурток частини польських студентів Київського уну, які вирішили присвятити себе захисту інтересів українського народу. Очолив гурток Володимир Антонович.

Мета:

- ліквідація царизму і кріпацтва

- встановлення демократичної республіки

Діяльність:

- збирання фольклору

- дотримання звичаїв

- просвітницька робота в селі

Український визвольний рух другої пол.. 19 ст

Кінець 50-60 – становлення українського визвольного руху.

Передумови: занепад феодально-кріпосницької системи, демократизація

Завдання: культурно-освітня робота, культурницька фаза

Особливості: організацією стали громади.

Громади – напівлегальні непартійні об’єднання української інтелігенції.

Перша громада створена у Петербурзі.

Мета: підвищення культурно-освітнього рівня українців

Учасники: В. Бєлозерський, М. Костомаров, Т. Шевченко

Діяльність:

- видання літературно-наукового щомісячного журналу «Основа»

- поширення громадівського руху в Україні

- обґрунтували самостійність українського народу

- організація недільних та щоденних шкіл для дорослих

- написання українських підручників (Шевченко, Куліш)

- збирання коштів на видання укр.. літ-ри

- організація публічних статей та бібліотек

- поширення творів Шевченка, Вовчка, Куліша

70-90 рр. – діяльність «Старої громади», ініціатива В. Антоновича

Діяльність:

- етнографічні матеріали

- заснування Історичного товариства Нестора-літописця

- заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства на чолі з Г. Галаганом (1873)

- газета «Київський телеграф»

Емський указ (1876) завдав удар:

- закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства

- розкол громадівського руху

З цього року діяльність громад стає нелегальною.

Значення:

- підвалини української науки

- вплинули на розвиток українського руху в Західній Україні

- завершили об’єднання ліво- і правобережної течій українського руху в імперії

- науково обґрунтували окремішність українського народу

- перехід до політичної стадії

Молоді громади – організації радикальної молоді в 70-80х рр.. Ціль – здобуття незалежності.

Михайло Драгоманов – дія «Старої громади» та Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Погляди:

- послідовник кирило-мефодіївців

- схвалював ідеї марксизму, неприйнятний будь-який централізм

- засуджував тактику терору

- визнав необхідність політичної боротьби

- організував у Відні видання української пропагандистської та науково-популярної літератури

- політичний журнал «Громада»

Значення:

- виніс проблему переслідування української мови на міжнародну арену

Братство тарасівців – таємна студентська організація, створена Липою, Шеметом, Міхновським. Учасники: Грінченко, Коцюбинський, Вороний.

Мета: цілковита державна незалежність.

Програма:

- самостійна суверенна Україна, соборна і неподільна, «від Сяну по Кубань, від Карпатів по Кавказ»

- створення Української федерації

- гетьман і сойм – влада

- відокремлення церкви від держави

- загальна трудова повинність

- загальна безоплатна освіта

- створення національної армії

Діяльність:

- організація лекцій, таємних зібрань

- встановлення зв’язків з іншими гуртками

У 1893 відбулись арешти «тарасівців», братство припинило існування.

Значення:

- перша самостійницька українська організація в Наддніпрянщині

- чітко сформульована політична мета

- діяльність братства продовжили студентські громади, харківська

Дати: 1868 р.– створення у Львові товариства «Просвіта»; 1873 р.– створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукового товариства ім. Т. Шевченка); 1890 р.– створення Русько-української радикальної партії.

Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії в другій пол.. 19 ст

Австрія та Угорщина підписали угоди, імперія стала дуальною. До складу Австрії увійшли Галичина і Буковина, до Угорщини – Закарпаття.

А-У. очолював імператор із династії Габсбургів. Рейхсрат в Австрії та сейм в Угорщині. Парламент країни двопалатний, Конституція прийнята.

Зміни в західноукраїнських землях

Галичина отримала обмежену внутрішню автономію:

- краєм управляв австрійський намісник

- Галицький обласний сейм

Буковина також отримала внутрішнє самоврядування.

Закарпаття стало складовою Угорщини, без самоврядування.

Значення:

- парламентаризм

- зростання громадянської активності населення

- формально затвердили рівність усіх народів імперії

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель

Загальна характеристика:

- залишались аграрно-сировинним районом

- пережитки феодально-кріпосницьких відносин

- колоніальний характер урядової політики

Сільське господарство

1. Великим землевласникам належала майже половина землі

2. Урожайність була вдвічі нижчою, ніж в розвинених районах Заходу

3. Ринковий розвиток:

- використання вільнонайманої праці

- застосування сільгосп техніки

- поглиблення спеціалізації народів

- розширення посівів технічних культур

- промислове садівництво

- торговельне скотарство

4. Масова трудова міграція, пов’язана з малоземеллям, нерозвиненістю промисловості та демографічним вибухом.

5. Зародження кооперативного руху. Кооператив «Народна торгівля», за сприяння «Просвіт».

«Просвіта» - культурнл-просвітнє товариство, створене в 1868 на Західній У.

Мета кооперативів: закуповувати і продавати великі партії продуктів без посередників, кредитні спілки.

Промисловість

1. Повільне формування фабрично-заводської промисловості: 95% підприємств дрібні

2. Повільна механізація промисловості

3. Промисловий переворот затягнувся до 80х років

4. промисловість не одержувала податкових преференцій

5. занепад обробної промисловості

6. провідні галузі – лісопильне виробництво, нафтодобувна промисловість Дрогобицько-Бориславського району, солеваріння

7. перевага іноземного капіталу

8. низький рівень зарплатні

9. бурхливий розвиток залізничного транспорту

Суспільно-політичні рухи

Характеристика:

- реакція після революції 48-49 рр– послаблення руху

- Австрійська влада використовувала україно-польські протистояння

- Конституція оголосила рівноправність в установах

- Українці отримали змогу обирати і бути обраними до австрійського та угорського парламентів, сеймів

Течії

Москвофіли

Керівники: Я. Головацький

Не визнавали окремість, провідна роль Росії

Діяльність:

1. Політична організація – Руська Рада

2. очолювали громадські і культурні установи Львова

3. газети, науково-літературні збірки

4. «язичіє» - суміш російської, української та церковнослов’янської мови, яку подавали як руську

Значення:

- денаціоналізація українців

- роль у культурно-освітньому рівні

Народовці (українофіли)

Програма:

- єдність усіх українських земель

- розвиток єдиної української мови

- створення української літератури на народній основі

Діяльність:

1. Створювали українські громади

2. Пропагували твори наших

3. Видавали газети та журнали

4. Ініціатори створення у Львові першого професійного українського театру

5. Створювали товариства:

- культурно-освітнє товариство «Просвіта» (1868). Організовувало читальні, літературні вечори та лекції

- Літературне товариство ім.. Т. Г. Шевченка (1873), журнали «Правда» і «Зоря». Із 1892 перетворено на Наукове товариство ім.. Т. Г. Шевченка. Очолював Грушевський.

- Народна рада 1885 – прообраз політичної партії

Значення:

Згуртування, політизація

Радикали – представники молодої інтелігенції

Керівники::І. Франко, М. Павлик, О. Терлецький

Програма:

- возз’єднання українських земель в одній державі

- зменшення ролі церкві у суспільному житті

Діяльність:

1. Прагнули політизації руху

2. Пропагували ідеї серед селян і робітників

3. створили перші українські партії.

Значення: політизація руху

«Нова ера»

Українсько-польські домовленості 1890.

Зміст:

- надання українцям певної кількості місць в Австрійському парламенті і Галицькому сеймі

- відкриття трьох українських гімназій, кафедри української історії у Львівському уні (завідувач – Грушевський)

- надання українському фонетичному правопису статусу офіційного

- поширення двомовності на низку вчительських семінарій

- створення ощадного товариства «Дністер»

Результати:

- розширення прав українців

- розкол українського руху

- «нова ера» завершилась через невдоволеність обох сторін

Формування українських партій

Русько-Українська радикальна партія (РУРП, 1890) – перша українська політична партія.

Засновники: І. Франко, М. Павлик

Програма-мінімум: економічні реформи