Форми боротьби

- створення органів місцевого самоврядування

- участь у створенні і діяльності української преси

- створення підпільних, партизанських і регулярних військових структур

Визволення території України

Листопад-лютий 1942 – Сталінградська битва, початок перелому на користь СРСР

Грудень 1942 – звільнення першого населеного пункту УРСР

Січень – початок березня 1943 – наступальні операції радянських військ

Лютий-березень 1943 – контрнаступ німців

Липень – серпень 1943 – Курська битва, визволено Лівобережжя та Донбас

Вересень-листопад 1943 – битва за Дніпро

6 листопада 1943 – визволення Києва

Грудень-квітень 1944 – операції, звільнено Правобережжя і Південь

Квітень-травень 1944 – Кримська наступальна операція, визволення Криму

Липень 1944 – Львівсько-Сандомирська операція, визволено Львів, розгром німецької групи армій «Північна Україна»

Серпень 1944 – розгром групи «Південна Україна»

Жовтень 1944 – визволення останнього окупованого населеного пункту УРСР, завершилось визволення Закарпаття

Особливості радянського партизанського руху у 1943-1944

- активізація антифашистської боротьби на окупованих територіях

- узгодження дій партизанів з Червоною армією

- зростання чисельності партизанських загонів

- глибокі рейди в тил ворога

- зміцнення зв’язків між керівним центром та загонами

Діяльність ОУН-УПА у 1943-1944

- остаточне оформлення структури УПА (головний командир – Р. Шухевич)

- визволення значної частини Полісся, Волині, Галичини, створення тут української адміністрації («українських республік»)

- конфлікт із польською адміністрацією, взаємні «етнічні чистки»

- проведення установчих зборів, мета – проголошення незалежності, створення Генерального секретаріату, який очолив Шухевич

- перетворення УПА на серйозну військову силу

Праця українців у тилу

- гасло – «Все для фронту! Все для перемоги!»

- організація роботи евакуйованих підприємств в тилу

- збільшення випуску воєнної продукції

- організація соціалістичних змагань

- праця жінок, підлітків, старих

- праця селян, що забезпечували Червону армію продовольством

Наслідки війни для України

- загальні демографічні втрати близько 14 млн осіб

- матеріальні збитки, зруйновані міста і села

Культура України в роки війни

Освіта

- руйнація значної частини шкіл та знищення їх матеріальної бази при окупації

- політика онімеччення українського населення

- створення дитячих будинків та інтернатів

- налагодження роботи вузів в евакуації

Наука

- евакуація на схід наукових закладів України, в тому числі АН

- утворення при Президії АН Науково-технічного комітету сприяння обороні н чолі з Богомольцем

- розробка технології виплавки броньованих сталей

- діяльність Інституту електрозварювання АН на чолі з Патоном

- медицина (на чолі з Богомольцем), робота Українського інституту клінічної медицини на чолі з М. Стражеску

- бригади лекторів, які виступали з доповідями на військово-історичну тематику

Література

- участь українських літераторів у війні

- створення трьох агітаційних бригад

- робота українських письменників воєнними кореспондентами, редакторами дивізійних видань (газети «Красная Армія», «За Радянську Україну»)

- публіцистична діяльність, твори О. Довженка, віршів Тичини, Рильського, Бажана, Сосюри

- контроль сталінського керівництва над діяльністю українських письменників

- робота українських радіостанцій

Мистецтво

- евакуація 50-ти театрів на схід

- комплектування з театрів фронтових бригад

- виступи майстрів сцени перед фронтовиками на передовій

- розвиток кінодокументалістики – близько 300 документальних фільмів (Довженко)

- діяльність в евакуації Київської та Одеської кіностудій

- основна тема творчості – захист Вітчизни

Дати: квітень 1945 р. –Україна стає співзасновницею ООН; 1946 – 1947 рр.– голод в Україні; квітень – липень 1947 р.– операція «Вісла».

Післявоєнна відбудова

Адміністративно-територіальні зміни