Теорія попиту і пропозиції

План лекції

1. Теорії ціноутворення.

2. Ціноутворення в умовах ринкової економіки.

Домашнє завдання:

1. вивчити конспект, (10) с.5 – 10,

2. відповіді на запитання с. 10.,

3. підготовка рефератів.

4. опрацювати питання теми, яка виноситься на СРС:

- Основні види цін (СРС № 1,2)

І. Основні категорій і поняття, короткий виклад теми

Протягом багатьох поколінь вчені замислюються над питанням, що являє собою ціна, що лежить в її основі та чому товари обмінюються на інші в різних пропорціях. Намагання економістів дати відповідь на поставлене питання історично викликало появу декількох підходів в тлумаченні цієї основної категорії економіки:

 марксистська теорія (теорія трудової вартості);

 теорія витрат виробництва;

 теорія трьох чинників виробництва.

Марксистська теорія, виходить з об’єктивності того, що її джерелом є праця і виробництво товарів. Інший підхід суб’єтивистський. До нього відноситься теорія граничної корисності та теорія попиту і пропозиції. Суб’єктивний підхід до ціни розглядає вартість як суб’єктивну категорію, що випливає з корисності товару.

З марксистських теорій однієї з найбільш значних теорій вартості є теорія трудової вартості, яка передбачає, що вартість товару виникає тільки в процесі обміну.

Товар, як продукт праці, що готовий до продажу має дві властивості:

1. задовольнити певні потреби споживачів;

2. обмінюватись на інші товари в певних пропорціях.

Товари можуть обмінюватись, якщо вони мають одну спільну властивість. Такою спільною ознакою є праця, яка була затрачена на їх виготовлення.

Суб’єктивістський підхід. Основною теорією в цьому підході є теорія граничної корисності, яка полягає у тому, що покупця цікавить не просто товар, а те, в якій мірі він задоволняє потреби споживача. Згідно з цією теорією, якщо річ не корисна, то вона не має вартості, а відповідно не має і ціни. Головною відмінністтю цієї теорії є те, що ціна товару визначається не витратами праці, а його корисністю для споживача.

Особливу увагу слід приділити теорії попиту і пропозиції. Це теорія, яка базується на кон’юктурі ринку, стала частиною науки, яка називається мікроекономіка, основоположником якої був Маршал.

Таким чином в теорії попиту і пропозиції корисність товару пов’язана з витратами на його виготовлення.

У сучасній теорії ціноутворюванням центральне місце посідає теорія, яка комплексно вивчає дію різних ціноутворюючих чинників, до яких належать:

1). Попит і пропозиція;

2). Витрати на виробництво товару;

3). Характер державного регулювання цін;

4). Зміна продуктивності праці та ефективність виробництва;

5). Стан грошового обігу в країні (інфляція).

Ціна є економічною категорією від якої залежить діяльність підприємства та її ефективність.

Процес встановлення і розробки ціни називається ціноутворенням.

Відповідно до діючої в державі економічної системи відокремлюють ринкове ціноутворенню і командно-адміністративне.

Ринкове ціноутворення базується на загальних об’єктивних і суб’єктивних законах, що діють у суспільстві. Головними з них є закон вартості, закон попиту і пропозиції, закон товарно- грошового обігу.

Командно-адміністративне ціноутворення базується на принципі витратного механізму формування ціни, і здійснюється державними органами.

В основу витрат ціноутворення покладено витрати підприємства пов’язані з виробництвом та збутом товару, і встановленням норм прибутку.

Процес ціноутворення здійснюються на основі методології – це сукупність загальних принципів, правил та методів розробки ціни. За допомогою методології розробляється політика і стратегія ціноутворення. Найважливішим елементом методології ціноутворення є принципи ціноутворення.

Принципи – це постійно – діючі положення, що характерні для системи цін є основою для її створення.

1. науковості – (полягає в тому, що при визначені ціни необхідно використовувати діючі у суспільстві закони розвитку економіки та особливості їх дії, залежно від часу, а також внутрішніх і зовнішніх чинників);

2. цільової спрямованості – (передбачає визначення економічних і соціальних проблем, які необхідно розв’язати у процесі

ціноутворювання);

3. безперервності – (передбачає, що ціна на товар має визначатися, коригуватися та змінюватись протягом всього періоду виробництва

4. єдності – (передбачає контроль за ціноутворюванням з боку держави).

Для здійснення процесу ціноутворення в ринковій економіці потрібно певні умови:

1 економічна самостійність підприємства;

2 комерційна діяльність підприємства;

3 захищеність виробника з боку держави, що до недобросовісної конкуренції;

4 існування характерного ринку.

Характер ціноутворювання залежить від типу ринку:

 конкурентний;

 ринок монопольної конкуренції;

 олігопольний;

 монопольний.

Особливості ціноуворювання на конкурентному ринку:

ринкова рівновага;

динаміка зміни ціни, яка залежить від еластичності попиту і пропозиції;

наявність перехресної еластичності попиту – це коли зміна ціни на один вид продукції впливає на зміну попиту на інший вид продукції.

Конкурентний ринок поділяється на ринок досконалої конкуренції та чистої конкуренції.

Особливості ціноутворення на ринку монопольної конкуренції:

наявність на ринку багатьох підприємств;

якість товару;

ціноутворювання повинно бути конкурентним в межах диференціації товару;

 здійснюється контроль за ціноутворюванням з боку держави.

В Україні ринком монопольної конкуренції є виробництво та реалізація безалкогольних напоїв, кондитерських виробів, лікеро – горілчаних виробів і т.д.

Особливості ціноутворювання на олігопольному ринку:

невелика кількість підприємств;

кілька підприємства мають вагому частку на ринку, тому вони можуть істотно впливати на зміну ціни;

процес ціноутворювання залежить від дій конкурентів.

В Україні до олігопольного ринку належать нафтопереробна та вугільна галузь, кольорова металургія, автомобілебудування, авіаційні перевезення т.д.

Особливості ціноутворення на монопольному ринку:

відсутність конкуренції;

ціну визначає саме підприємство;

процес ціноутворення контролюється антимономольним законодавством.

Теорія цін є предметом науки ціноутворення. Необхідність вивчення теорії ціноутворення обумовлена тим, що на макрорівні ціна не визначається концепцією ціноутворення, а є відбиттям суспільного устрою держави.

Етапи еволюції ціноутворення:

1 етап. Ціна в період схоластики. Економічна думка древнього світу розглядала ціну як еквівалент обміну речей по їх емпіричній вартості.

Перше письмове трактування терміну «ціна» зустрічається в трактаті «Артхашастра» радника індійського царя Каутілья (до III - IV ст. до н. е.)

Грецький філософ Аристотель ввів у теорію економіки поняття «обмінна вартість» (348 - 322 р до н. е.)

Фома Аквінський розглядав таке поняття як «справедлива вартість» - ціна забезпечує достойне існування кожному члену суспільства.

2 етап. Ціна в теоріях політичної економії багатства (XVII ст.)

Меркантилізм - перший напрямок, який утворився в XV- XVIII ст. Меркантилісти вважали золото мірою вартості. Вони вперше ввели поняття «еквівалента вартості», що виникає в процесі грошового обігу.

Класицизм - наближення вартості до сфери виробництва, із зведенням вартості до праці, витраченої на виробництво товару. Але класицизм мав декілька течій, які навіть суперечили одна одній:

1)моністична концепція (трудова теорія вартості);

2)плюралістична концепція факторів виробництва - ціна є результатом витрат як праці, так і капіталу;

3) фізіократи (сільськогосподарська теорія вартості) - продукт створюється тільки в сільському господарстві, а прибуток - дар Божий;

4)теорія граничної корисності - вартість товару визначається лише його корисністю;

теорія попиту і пропозиції.