Гірка усмішка в оповіданні "Екзамен" (1884 p.), що повістує про стан і порядки в народній освіті минулого

- Злиденний стан народної школи: жалюгідне приміщення ("маленька хатка, що волость віддала... на школу", "ями в земляній долівці", "пообпадалі шпаруни на стінах та на грубі", "парти, що стільки разів цієї зими заходжувались розсипатись", учительський стілець на трьох ніжках та інші промовисті художні деталі).

Деталь художня - подробиця, риса або штрих, що роблять зображувану автором картину особливо яскравою і глибокою

за змістом.

Атмосфера страху і приниження школярів. У школі зранку чекають приїзду на екзамен члена шкільної ради. "Минає година, друга, третя. Страшний пан, що так довго примусив себе дожидатися, ще більше тепер лякав школярів. І потомились усі, і пана страшно -так би і втік".

- Русифікаторська політика в народній освіті: і член ради, і вчитель, і батюшка силкуються говорити російською мовою і вимагають того ж від школярів. От школяр під кінець опитування прочитав байку Крилова "Мартышка и очки" і переказує її: "...вона спихала, шо у людей больші руки і очки... стоїть та й крутить хвостом..." Тобто, хлопчина не зрозумів того, що прочитав.

- Сатиричний образ "члена учіліщного совета" Куценка, про рівень інтелекту котрого свідчить хоча б напутня промова, з якою він звертається до дітей: "Обикновенно, учітеся, потому шо наука... то єсть.. потому шо без єї человек тьомний... А арихметику, особливо арихметику, щоб знали. Потому, обикновенно, арихметика - то

велика наука!.."

- Оповідання відбиває велику турботу Бориса Грінченка як письменника і педагога про стан народної освіти в Україні, а отже й про її майбутнє.