Радіоактивне забруднення рослин

Радіоактивне ураження рослин проявляється в гальмуванні росту, зниженні врожайності, пониженні репродуктивної якості насіння, а при великих дозах викликає загибель рослин.

Рослини можуть забруднюватися двома шляхами: аерозольним (некорене-вий шлях) і кореневим (ґрунтовий шлях надходження).

Особливість некореневого шляху надходження полягає в тому, що при безпосередньому осіданні радіоактивних частинок з різних шарів атмосфери відбувається забруднення надземної маси рослин усіма РН, що випадають.

Радіоактивні частинки не повністю затримуються на рослинах. Ступінь утримування радіоактивних частинок рослинами характеризується величиною первинного утримування - це відношення кількості осілих на рослинах радіо­активних частинок до загальної їх кількості, яка випала з атмосфери на даній площі.

Коефіцієнт первинного утримування Кп.у. = z_Р/z_В,

де z_В – густина радіоактивного забруднення надземної маси рослин (кількості радіоактивності, що випала на одиницю площі посіву або травостою);

z_Р – густина радіоактивного забруднення надземної маси рослин (кількості радіоактивності в надземній масі рослин (кількості радіоактивності в надземній масі з одиниці площі посіву).

Різні сільськогосподарські культури мають неоднакову здатність до утри­мання радіоактивних опадів, що випадають з атмосфери. Це обумовлено як спе­цифікою морфологічної будови рослин, так і ступенем розвитку надземної ма­си. Морфологія рослин – форма, розміри, орієнтація листя, ступінь шорсткості їх поверхні.

Коефіцієнт первинного утримання (КПУ) може змінюватися в дуже широких межах– від декількох до 95%.

Так, пшениця яра КПУ — 71%, просо - 51%, горох - 74%, гречка - 39%, картопля - 25%.

Неоднаковою здатністю до утримання радіоактивних опадів характеризу­ються не тільки різні види с/г культур, але також і різні частини і органи однієї і тієї ж рослини. Так, для ярої пшениці первинне утримання складає: для листя -41%, для стебел - 18%, для полови - 11%, для зерна - 0,6%.

Вміст РН в одиниці маси зерна залежить від строків їх випадання. Найбі­льша концентрація РН в зерні спостерігається при їх випаданні в період цвітін­ня і молочної спілості і нижча — при випаданні їх у фазі кущіння і виходу в тру­бку.

Найбільш чутливі до радіації в різних фазах розвитку квасоля, кукурудза, жито, пшениця; більш стійкі - льон, конюшина, люцерна, рис, томати.

Обумовлено це перш за все тим, що колосся, котрі вже з'явилися, володі­ють високою здатністю до утримання радіоактивних опадів, і частково тим, що в період наливання зерна відбувається відтікання поживних речовин з вегетати­вних органів у зерно.

Випадання ⁹⁰Sr з атмосфери на поверхні рослин практично не забруднює зерно с/г культур із закритим насінням (горох, кукурудза). Бульби картоплі і ко­ренеплоди столового і цукрового буряку також виявляються практично чисти­ми, тому що стронцій дуже слабко пересувається всередину рослин при попа­данні його на листя.

Однак випадання аерозольних частинок ⁹⁰Sr з атмосфери на деякі рослини дуже небезпечне. Це перш за все овочеві культури. Томати, огірки, капуста, ли­сткові овочі можуть сильно забруднюватися.

При випаданні з атмосфери ¹³⁷Сs не тільки механічно забруднює урожай, але й інтенсивно проникає в тканини наземних органів рослин, включається в метаболізм, пересувається всередині рослини і накопичується в урожаї.

Досить інтенсивно пересувається по рослині при попаданні на її поверхню ¹³¹І. Незважаючи на порівняно короткий період піврозпаду, цей РН може про­никати з кормом тварин в молоко, а через молоко — в організм людини.