Особливості ІВ на живі організми

При вивченні дії І.В. на організм були виявлені наступні особливості:

1. Радіація не має смаку і запаху, її не можна побачити і почути. Тому вплив І.В. на організм людиною не відчувається. У людей відсутні органи від­чуттів, котрі б сприймали І.В. Тому людина може проковтнути, вдихнути РР без всяких первинних відчуттів.

2. Наявність прихованого (інкубаційного) періоду виявлення дії І.В. Ви­
димі ураження шкірного покриву, нездужання, характерні для променевого за­хворювання, виявляються не відразу, а через деякий час. Цей період називаєть­ся періодом уявного благополуччя, він може бути досить тривалим при опромі­ненні в малих дозах. Тривалість його скорочується при опроміненні у великих дозах.

3. При систематичному попаданні в організм людини РР відбувається
підсумовування (накопичування) малих доз, що приводить до променевої хво­роби. Цей ефект називається кумуляцією.

4. І.В. впливають на організм людини як безпосередньо — соматичне
ураження (від грецького слова "Sоmа" - тіло), так і виявляється у її нащадків. Цей ефект називається генетичним.

5. Різні органи живого організму мають свою чутливість до опромінення. Тому нормами радіаційної безпеки установлені три групи критичних органів тіла людини. При щоденному впливу дози (0,2-0,5)∙10 ^-2 3в можуть наступати зміни в крові.

6. РР, попадаючи в організм людей, відкладаються вибірково в органах і частинах тіла. В залежності від розподілу в тканинах організму виділяють на­ступні РН:

ті, що розподіляються рівномірно - тритій, вуглець, залізо, полоній, інер­тні благородні гази;

ті, що накопичуються в кістках - стронцій, кальцій, барій, радій, ітрій, цирконій, плутоній, торій, фосфор, вуглець;

ті, що залишаються в м'язовій тканині - цезій, радій, рубідій, кобальт;

ті, що відкладаються в шлунково-кишковому тракті - калій, натрій, три­тій, полоній;

ті, що відкладаються в нирках - рутеній, плутоній;

ті, що відкладаються в селезінці І лімфатичних вузлах - рутеній, ніобій.

РН йоду в щитоподібній залозі концентрується в 100-200 раз більше, чим в інших тканинах і органах.

7. Наслідки опромінення однаковими дозами різних живих організмів
неоднакові, тобто видова радіочутливість у живих організмів різна. Чим примітивніше улаштований організм, тим він стійкіший до впливу І.В.

8. Ефект опромінення залежить не тільки від дози випромінювання, але і від часу, протягом котрого одержана ця доза. Установлено, що для біологічних клітин, які містять О₂, тривале опромінення малими дозами більш небезпечне, ніж короткочасно великими дозами (до певного рівня).

Пряма дія ІВ - коли джерело ІВ одні і ті ж молекули іонізує і змінює їх хімічну структуру.

Непряма дія ІВ - поглинання енергії відбувається в одних, а хімічні пе­ретворення - в інших молекулах.