Організація як функція менеджменту

Організація як функція управління - це вид діяльності управлін­ського персоналу, спрямований на забезпечення нормального функ­ціонування організації. Вона передбачає створення такої структури організації, яка дає можливість ефективної і спільної роботи персона­лу для досягнення загальних цілей. Організація передбачає встанов­лення взаємозв'язків і взаємин між всіма елементами об'єкта управ­ління, визначення порядку і умов їхнього функціонування.

Функція «організація» тісно пов'язана з функцією планування, тому що є необхідним кроком у реалізації планів. Завдання щодо реа­лізації планів стають орієнтирами організаційного процесу в органі­зації.

Цей процес включає наступні стадії роботи:

1. Визначення завдань організації, виходячи із цілей управління.

2. Визначення видів робіт, які варто виконувати, щоб вирішити по­ставлені завдання.

3. Оцінка наявних людських ресурсів і визначення перспективних потреб у кадровому забезпеченні.

4. Департаментація, тобто угруповання функцій, видів робіт і людсь­ких ресурсів в організаційну структуру.

5. Виявлення і оцінку ступеня відповідальності і характеру повнова­жень управлінського персоналу різних рівнів.

6. Виявлення специфічних видів діяльності в рамках кожного депар­таменту і розподіл праці.

7. Оформлення і затвердження регламентуючих документів.

Важливим аспектом організації є встановлення взаємовідносин між рівнями управління, встановлення повноважень і відповідальнос­ті. Засобом, за допомогою якого керівництво встановлює взаємини між рівнями управління, розподіляє завдання серед персоналу, пере­дає підлеглим повноваження і відповідальність є делегування.

Повноваження - обмежене право використовувати ресурси під­приємства і направляти зусилля деяких співробітників на виконання певних завдань. Повноваження делегуються посаді, а не конкретній людині.

Відповідальність - зобов'язання виконувати поставлені завдання і відповідати за їхнє задовільне завершення. Але передача відповіда­льності підлеглому не означає, що керівник її втрачає, він також відповідає за дії своїх підлеглих.

Засобами організаційного впливу є:

1. Організаційний аналіз і проектування.

2. Регламентування.

3. Інструктування.

4. Розпорядницький вплив.

5. Координування (координація) - іноді виділяється як самостійна функція управління.

Координація в управлінні здійснюється шляхом налагодження взаємодії різних підрозділів, узгодження дій виконавців, маневруван­ня ресурсами. Координація здійснюється в основному керівниками вищої й середньої ланки управління. Основою успішної координації є управлінська інформація й всі служби, пов'язані з її одержанням і об­робкою. З метою координації використовуються різні управлінські документи, наради і збори, сучасні засоби комунікації.

З координуванням тісно зв'язане регулювання. Регулювання -вид управлінської діяльності, спрямований на підтримку необхідної відповідності між різними елементами системи, на ліквідацію мож­ливих відхилень від планових завдань, графіків і норм виробітку. Регулювання забезпечує вироблення рішень по подоланню негативних явищ практики управління й причин їхнього виникнення.

Таким чином, організація, як функція управління, передбачає формування суб'єкта і об'єкта управління, їхніх підрозділів і зв'язків між ними.

Реалізація функції "організація" передбачає створення й безпе­рервне вдосконалювання формальної організаційної структури управління, правильне кадрове забезпечення підприємства, встанов­лення певної послідовності виконання операцій, уточнення ролі і міс­ця кожного працівника в системі управління.