Природокористування може бути раціональним або нераціональним

Раціональне природокористування забезпечує нормальні умови життєдіяльності людини, запобігає можливим шкідливим впливам на довкілля, розумно регулює освоєння його ресурсів. Воно припускає гармонічне сполучення економічного і соціального розвитку з експлуатацією і охороною природних умов і ресурсів.

Прикладом раціонального природокористування є: створення заповідників і заказників, „конструювання” ландшафтів, будівництво очисних споруджень, рекультивація земель, знищення і переробка сміття, розробка принципово нової, „чистої” технології виробництва, раціональне використання „брудних” виробництв (металургійного, хімічного, целюлозно-паперового), що вимагають географічної експертизи.

Нераціональне природокористування означає однобічне, утриманське відношення до природи, прагнення узяти з географічного середовища якнайбільше матеріальних благ. Нераціональним природокористування виявляється тоді, коли природне середовище під його впливом катастрофічно втрачає ресурси, істотно знижує свої якості і властивості, необхідні для нормального життя людини.

Прикладом нераціонального природокористування є вимирання окремих видів флори і фауни, зниження родючості ґрунтів, поява антропогенних пустель і земель, непридатних для їхнього подальшого використання, забруднення атмосфери і поверхневих вод відходами виробництва. Ріст забруднення навколишнього середовища є не тільки перешкодою для розвитку виробництва, але і погрозою для життя людей.