Л. фон Мізес

Філософія економіки займається дослідженням економічної сфери у зв’язку з культурно-історичним процесом, а також зв’язками між загальними світоглядними принципами і економічними ідеями, теоріями та концепціями у певну епоху. Особлива увага приділяється розгляданню проблем: співвідношення соціального життя в цілому з економічною діяльністю; співвідношення об’єктивних та суб’єктивних факторів економічного розвитку; формування економічної свідомості, її впливу на економічне життя суспільства; вивчення зв’язку між економічними відносинами та економічними інтересами людей; розглядання механізмів взаємодії економічних інтересів різних соціальних верств, окремої особистості та системи в цілому. Значне місце в цьому напряму дослідження належить вивченню місця і ролі людини в економічній сфері, вплив на формування її світогляду, чинників економічного розвитку.

Філософське тлумачення людини в економіці можна розглядати в трьох аспектах: по-перше, як індивіда, який господарює самостійно, по-друге, як об’єднання людей, які приймають сумісні рішення в процесі господарювання (мова йде про включення людей у горизонтальні соціальні зв’язки), по-третє – як деяку кількість людей, які приймають участь у присвоєнні результатів господарювання (тобто включення людей до системи вертикальних соціальних зв’язків). У цьому контексті слід зазначити, що повторення ситуацій господарювання як наслідка зникнення благ, що однократно споживаються, веде до необхідності постійного відтворювання подібного процесу.

Основу суспільного виробництва складає матеріальне виробництво, функціонування якого забезпечується певним засобом виробництва. Засіб виробництва являє собою органічне єднання виробничих сил та виробничих відносин. Виробничі сили мають свою структуру: природу як предмет (об’єкт) праці, засоби праці та людину, яка має здібності та навички до певної трудової діяльності. Виробничі відносини теж мають свою структуру: відносини власності на засоби виробництва (на предмет праці та засоби праці), відносини організації виробництва та відносини обміну, розподілу та споживання. Виробничі відносини не тільки забезпечують функціональний зв’язок між засобами виробництва та людиною, а також виступають передумовою формування певної соціальної структури суспільства.

Філософські методи активно використовуються при конструюванні картин економічної реальності. Першою науковою картиною економічної реальності була класична, основні засади якої були сформульовані Ф. Кене, А. Смітом, Д. Рікардо. В цій картині акцент був зроблений на економічні блага, які виступали основою багатства певної нації. У зв’язку з цим особлива увага приділялась їх появам (виробництво), зникненню (споживання), зміні власників (розподіл та обмін). Ця картина побудована у дусі класичного раціоналізму. Принципові зміни, що виникли в суспільній свідомості XIX ст., суттєво змінили такий підхід. Виникає нова картина економічної реальності, в якій на перший план виходить людська спільність – народ – як цілісний суб’єкт, який здійснює економічну діяльність у формах, притаманних саме йому, та виступає результатом тривалого історичного розвитку цього народу. В подальшому ці картини продовжували змінюватися, перш за все, у бік індивідуалізації, коли увага приділяється конкретній людині, яка здатна приймати рішення в процесі господарювання. Тому сучасну картину економічної реальності можна охарактеризувати як „світ суб’єкта, що господарює”.

План підготовки до засвоєння теми

Економічна сфера як предмет філософського аналізу.

Місце матеріального виробництва в системі суспільного виробництва.

Об’єктивний та суб’єктивний боки економічної діяльності.

Місце і роль людини в економічній сфері.

Питання для самостійної роботи студентів

Визначте сутність предмета філософії економіки.

Як взаємопов’язані суспільне виробництво та матеріальне виробництво?

Визначте складові виробничих сил.

Охарактеризуйте сучасний стан розвитку засобів праці.

Визначте сутність виробничих відносин.

Проаналізуйте суб’єктивний аспект економічної діяльності.

Визначте сутність закону відповідності виробничих відносин характеру виробничих сил. Проілюструйте відповідь сучасними прикладами.

Яке місце займає людина в економічній сфері?

Охарактеризуйте класичну картину економічної реальності.

Чому сучасну картину економічної реальності характеризують як „світ суб’єкта, що господарює”?