Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці

У Конституції України зазначено: „Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується наданням жінкам рівних прав з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї, спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством, правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним, жінкам і матерямˮ.

У ст. 14 Закону забороняється застосування праці жінок на важких роботах і роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджені МОЗ України у погодженні з Держгірпромнагляд (Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України) ( Державним комітетом України з нагляду за охороною праці).

Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітніх дітей регулюються чинним законодавством.

Статті гл. ХІІ КЗпП України забезпечують права жінок на максимально досконалі режими праці і відпочинку, обмеження праці жінок на роботах у нічний час (ст. 175) і ін.

Велике значення мають нормативи, які враховують материнську функцію жінок: переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років (ст. 178), не допускається залучати до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років (ст. 176); жінкам надаються відпустки по вагітності і родах тривалістю70 календарних днів до родів і 56 календарних днів після родів (ст. 179), перерви для годування дитини (ст. 183)

Гарантії трудових прав жінок визначені ст. 184 Кодексу. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до 3-х років.

Основна мета нашої держави – соціальний захист працюючої молоді. Неповнолітні (особи, що не досягли 18 років) у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (ст. 187).

Законом України „Про охорону праціˮ (ст. 196) забороняється застосування праці неповнолітніх на важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов'язаний з цими роботами, визначається Положенням, яке затверджується Держгірпромнагляд (Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України) ( Держнаглядохоронпраці).

Забороняється залучати неповнолітніх і дітей до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Перелік важких робіт або робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджується МОЗ України у погодженні з Держгірпромнагляд (Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України) ( Держнаглядохоронпраці).

Усі особи, молодші 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду, і в подальшому до досягнення ними 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному огляду (ст. 191). За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу особи, які досягли 15 років (ст. 188).

Ст. 192 Кодексу забороняється залучати працівників, молодших 18 років, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні. А ст. 51 передбачено тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років -24 години на тиждень.

Щорічні відпустки працівникам, молодшим 18 років (ст. 75) надаються в літній час або, за їх бажанням, у будь-яку іншу пору року тривалістю 1 календарний місяць.

Категорії робіт для жінок і неповнолітніх затверджуються МОЗ України, а погоджуються з Держкомітетом України з нагляду за охороною праці.

Охорона праці інвалідів зобов’язує керівника підприємства (власника) у випадках, передбачених законодавством, організовувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановлюється неповний робочий день: створювати пільгові умови праці на прохання інвалідів. Залучати інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час без їх згоди не допускається. Керівники підприємств, на яких працюють інваліди, зобов’язані для них створити умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів щодо безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.