Антидемпінгове регулювання у світовій торгівлі

1. Економічний зміст та форми демпінгу.

2. Умови виникнення демпінгу за ГАТТ/СОТ.

3. Правила стягнення антидемпінгових мит згідно ГАТТ/СОТ.

2 Демпінг – це захід фінансово-нетарифної політики, який передбачає просування товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін в інших країнах.

Визначення нормального рівня цін дають національні законодавчі акти. Існують також визначення різних міжнародних організацій. В загальному значенні, це середній рівень цін, який встановлюється на значній частині відкритого ринку в цій країні.

Джерела існування демпінгу:

1) за рахунок фірм – фірма свідомо йде на зменшення ціни задля захоплення іноземного ринку;

2) за рахунок держави – держава надає експортерам пільги, використовуючи які вони можуть продавати свій товар дешевше, ніж виробники в інших країнах.

Економічна основа демпінгу.

де P – ціна товару,

P₁ – ціна на внутрішньому ринку,

P₂ – ціна, що встановлюється внаслідок демпінгу на зовнішньому ринку,

Q – обсяги реалізації товару,

MR_I, MR_II – граничний рівень доходу фірми в результаті продажу додаткової одиниці товару на внутрішньому та зовнішньому ринку відповідно,

MR_I+II=MR_I+MR_II

MC – приріст сукупних витрат фірми внаслідок виробництва додаткової одиниці товару.

Оптимальний обсяг виробництва, необхідний для максимізації прибутку на внутрішньому та зовнішньому ринках досягається за умов рівності граничних доходів граничним витратам і складає Q_I+II.

За умов демпінгу існує цінова дискримінація покупців на внутрішньому ринку (P₁>P₂), і цінова дискримінація виробників-конкурентів на зовнішньому ринку.

Основа демпінгу:

1) еластичність попиту за ціною (кут нахилу лінії D₁ на лівому графіку) нижче, ніж на зовнішньому (кут нахилу лінії D₂ на центральному графіку);

2) недосконала конкуренція, за умов якої виробник може диктувати та встановлювати ціну;

3) сегментованість ринку за умов різного роду бар’єрів (транспортні витрати, субсидії, цільові кредити і т.д.)

Форми демпінгу на зовнішніх ринках (згідно ГАТТ):

1) ціновий демпінг (основна форма демпінгу) – за кордоном реалізація товару відбувається дешевше, ніж на внутрішньому ринку;

2) демпінг у сфері послуг – зниження ціни експортного товару внаслідок отримання на пільгових умовах різного роду послуг (наприклад, транспортних послуг);

3) валютний демпінг – за умов використання множинних валютних курсів з метою отримання переваги над виробниками країни-імпортера товару;

4) соціальний демпінг – наявність низьких цін на імпорт є результатом використання праці в’язнів або нещадної експлуатації робітників;

5) прихований демпінг – реалізація товару імпортерам дешевше, ніж ціна експортера (мова йде про трансфертне ціноутворення);

6) непрямий демпінг – імпорт товару через країну, в якій його ціна не вважається демпінговою;

7) вторинний демпінг – експорт товарів, при виробництві яких використовуються компоненти, імпортовані за демпінговими цінами.