Основні поняття і визначення

Для подальшого розгляду матеріалу необхідно дати наступні поняття:

Загалом під середовищем життєдіяльності ми будемо розуміти множину компонентів (об’єктів, процесів, явищ), з якими життєдіяльність людини взаємопов’язана, зміна параметрів яких впливає на стан системи життєзабезпечення людей і чиї властивості змінюються в результаті життєдіяльність людини.

& Система – сукупність взаємопов’язаних компонентів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета).

Складна система - це структура (об’єкт), частини якого можна розглядати як окремі системи, об’єднані в єдине ціле у відповідності з визначеними принципами функціонування чи зв’язками між собою. Ознака складної системи – неоднозначність і нефункціональна залежність між входом (подразнюючими факторами) і виходом (реакцією).

Оточення людини (навколишнє середовище) - включає в свій склад природне і штучне середовище мешкання і виробничої діяльності людини.

Штучне середовище мешкання - це те довкілля, яке створене виробничою діяльністю людини для забезпечення життя (будівлі, споруди, транспортні і повітряні комунікації, системи енергозабезпечення тощо).

Біосфера (біос - життя, сфера - область) - область активного життя, яка охоплює нижню частину атмосфери гідросферу, верхню частину літосфери. Навчання про біосферу, як активну оболонку Землі, в якій сукупна діяльність живих організмів (в тому числі і людини) проявляється як геометричний фактор планетарного масштабу і значення.

Атмосфера (атмос - пар, сфера - область) - частина середовища мешкання людей. (78% - азот, 21% - кисень,1% - аргон, вуглекислий газ, водяний пар, водень, гелій, неон). На висоті 20-25 км. Розташований озонний захисний шар. 70% повітря розташоване у шарі на висоті до 10-12 км. (в тропосфері). Маса атмосфери m_a = 5,15´10¹⁵т.

Гідросфера (гідро - вода, сфера - область) складає 71% від площі Землі, з них 2% прісної води. Прісна вода - рідина без запаху, смаку, кольору. Вода є структурною частиною людського організму (до 73%). Світовий запас води - 1 млрд.454 млн.км ³ (1322´10⁶ куб. км – морської; 29,2 млн. куб. км – льодовики; 8,6 млн. куб. км ґрунтові води; 230 тис. куб. км – річки і озера; 13000 км³ – водяний пар). Люди Землі споживають щодобово води як харчового продукту приблизно  9000000 т (0,009 км³).

Екологія (екос – дім, житло, логія – місце) - наука про відносини рослинних й тваринних організмів й утворюваних ними спільнот між собою і навколишнім середовищем. Є науковою основою раціонального природокористування і охорони живих організмів. Соціальна екологія вивчає закономірності взаємодії суспільства й навколишнього середовища.

Безпека – це такий рівень небезпеки, з яким на даному етапі суспільно-економічного розвитку можна змиритися.

& Безпека життєдіяльності – це сукупність умов, параметрів й норм навколишнього середовища, норм забезпечення, споживання й захисту, при яких існує мінімальна загроза здоров’ю, життю й діяльності людей.

Основу безпеки життєдіяльності людини складають наступні фактори:

4 екологічні (фізичні, біологічні),

4 антропогенні (помилки, нещасні випадки, кримінальна діяльність, тероризм та ін.);

4 етногенні (будівнича діяльність, національно-традиційна діяльність тощо);

4 техногенні (виробнича діяльність);

4 фізіологічні;

4 психічні, інтелектуальні,

4 духовні,

4 культурні та ін.

& Небезпека – явища, процеси, об’єкти, їх властивості, здатні у визначених умовах нанести шкоду.

Небезпеки мають цілком визначену градацію за виникненням й характером впливу на людину.

Здоров’я – природний стан організму, який характеризується його рівновагою з навколишнім середовищем й відсутністю будь-яких хворих змін.

Шкода здоров’ю – захворювання, травмування, інвалідність, стреси та ін.

Населення - сукупність людей, які живуть на Землі в цілому чи за межами будь-якої її частини.

Динаміка чисельності населення світу

15 тис. років до нашої ери 3 млн. людей

2 тис. років до нашої ери 50 млн. людей

початок нашої ери 230 млн. людей

кінець першого тисячоліття н.е. 275 млн. людей (Київська Русь - 9 млн.)

1900 рік 1,6 млрд. людей

1981 рік 4,5 млрд. людей

зараз 6 млрд. людей

кінець ХХІ століття ~21 млрд. людей

На Україні проживає близько 49 млн. людей, з них 35 млн. – в містах, решта - в сільській місцевості.

Їжа – сукупність неорганічних і органічних речовин, які отримує живий організм з навколишнього середовища. Вони використовуються для побудови і відновлення тканин, підтримання життєдіяльності і відновлення використаної енергії. Добова кількість їжі на одну людину називається харчовим раціоном. Він залежить від багатьох факторів: віку, статі, характеру праці, клімату та ін.

· Споживання – це використання споживчих благ для задоволення потреб в їжі, одязі, житлі, освіті, культурних потреб та ін.

Розрізняють такі рівні споживання: індивідуальне, колективне, суспільне, національне, міжнародне, світове. Виробництво й споживання взаємопов’язані і обумовлюють один одного.

Норми споживання – це сукупність різних параметрів споживання, при яких життєдіяльність людини не відбувається в умовах дискомфорту.

Правова норма – форма вираження права, санкціоноване державою обов’язкове правило загального характеру (закон, указ, постанова) в тій чи інший галузі суспільних відносин. Сукупність норм права, регулюючих однорідні відносини, створюють галузь права (громадянське, кримінальне та ін.).

Інші поняття і визначення, які використовуються для викладення матеріалу учбових питань, будуть дані в ході наступних занять.

1.3.ПРИНЦИПИ І засоби ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

До категорії основних принципів забезпечення життєдіяльності відносяться:

1. Принцип безперервності забезпечення фізіологічних процесів життєдіяльності людини. Нашому організму необхідні:

­ повітря;

­ чиста питна вода;

­ продукти харчування;

­ тепло;

­ світло;

­ предмети споживання (житло, одяг, взуття та ін.)

Відсутність або дефіцит будь-якого компоненту може привести до загибелі людини чи виникненню постійної загрози її здоров’ю та праці.

2. Принцип взаємозв’язку з довкіллям (мал.4). Життєдіяльність забезпечується навколишнім середовищем: енергоресурсами, корисними копалинами, продуктами харчування, елементами штучного середовища та ін. матеріальними благами.

З іншого боку, життєдіяльність впливає на довкілля: змінює (регулює) параметри споживання, виснажує енергоресурси, корисні копалини, змінює клімат, рослинний та тваринний світ, забруднює навколишнє середовище.

Оскільки ще не досягнуто такого рівня розвитку, щоб всі технологічні процеси були безпечними, безвідхідними та безаварійними, то вірогідність виникнення техногенних та екологічних криз не тільки не виключається, а на протязі часу зростає.