Інші типи домінування ознак

У людини, як і в інших організмів, наявні також неповне домінування, кодомінування та наддомінування.

Неповне домінування полягає у проміжному прояві ознаки при гетерозиготному стані алелей гена. Воно може торкатися як нормальних, так і патологічних ознак.

За цим типом у людини успадковуються такі ознаки як розміри носа, рота і очей, відстань між очима, вип’яченість губ та інші.

Розглянемо цей тип успадкування на прикладі патології – однієї з форм анофтальмії (відсутність очних яблук). У домінантних гомозигот (АА) очні яблука нормальних розмірів; у гетерозигот (Аа) очні яблука зменшені в розмірі, але зір збережений, а у рецесивних гомозигот (аа) очні яблука відсутні. Від шлюбу двох індивідів із зменшеними розмірами очних яблук (Аа) вірогідно четверта частина дітей матиме нормальні очі (АА), половина – зменшені очні яблука (Аа) та четверта частина дітей народиться без очних яблук (аа). Ви можете переконатися у цьому самі, скориставшись решіткою Пеннета.

Інша ситуація виникає у разі, коли відносини домінантності та рецесивності відсутні і обидва алеля проявляються у фенотипі. Подібна взаємодія називається кодомінуванням (сумісним домінуванням).

Явище кодомінування у людини можна проілюструвати на прикладі успадкування 4-ої групи крові за системою АВ0. При цьому чотири групи крові визначаються трьома алелями І^А, І^В та І^О, які розташовані в 9-ій парі хромосом. Перші два алеля є домінантними, а третій – рецесивний. І група крові визначається парою алелей І^ОІ^О, ІІ – І^АІ^А або І^АІ^О, ІІІ – І^ВІ^В або І^ВІ^О, а IV – І^АІ^В. У останньому випадку функціонує два різних домінантних алеля одного гена, що і є явищем кодомінування.

За принципом кодомінування у людини успадковується також одна із груп крові (група MN) за системою MN. Ген цієї системи крові може перебувати в стані двох алелей – L^M та L^N, які не мають між собою домінантно-рецесивних відносин. Якщо один із батьків має групу крові ММ (L^ML^M), а інший – NN (L^NL^N). то всі їхні діти матимуть групу крові MN і будуть гетерозиготами за геном L (L^ML^N).

Явище наддомінування пов’язано з тим, що у ряді випадків домінантні алелі в гетерозиготному стані проявляються сильніше, ніж у гомозиготному. Воно досить розповсюджене у живій природі. Його можна спостерігати і у людини. Проілюструємо це на прикладі осіб, гетерозиготних за алелями нормального та серпоподібноклітинного гемоглобіну Hb^A та Hb^S відповідно. За певних умов оточуючого середовища (оптимальна кількість кисню в чистому повітрі низинної місцевості тощо) генотип Hb^A Hb^S відрізняється більшою життєздатністю, ніж Hb^S Hb^S і навіть Hb^A Hb^A.

Наддомінування також пов’язане з такими складними кількісними ознаками як життєздатність, тривалість життя тощо. У селекції рослин та тварин наддомінування відоме під назвою гетерозису, який проявляється у першому поколінні гібридів.