Клонування тварин

Клонуванням називають створення численних генетичних копій одного індивідуума за допомогою безстатевого розмноження. У хребетних тварин цей процес природним шляхом не відбувається. Проте, пересадивши ядро, узяте з клітини кишечника або шкіри жаби, в яйцеклітину, власне ядро якої було зруйновано ультрафіолетовими променями, в 60-х роках ХХ ст. в Оксфордському університеті вдалося виростити пуголовка, що перетворився потім в жабу, ідентичну тій батьківській особині, від якої було узято ядро.

Подальші подібні експерименти довели, що диференційовані клітини (клітини різноманітних специфічних тканин тіла) містять всю інформацію, необхідну для розвитку повноцінного організму. А наприкінці минулого століття в Шотландії біло здійснено успішне клонування високоорганізованої хребетної тварини – вівці (Доллі) з клітини материнського вимені.

Клонування тварин представляється вельми перспективним. Можна, наприклад, використовувати зародки тварин на стадії декількох клітин і, розділивши такий зародок на окремі клітини, одержати певну кількість генетично ідентичних (однакових) організмів. Цей процес можна повторювати багато разів, тому що на цій стадії клітини ще не досягають необоротної спеціалізації. Таким чином можна створити безліч ідентичних копій однієї тварини, що має цінні ознаки. Потім одержані зародки можна пересадити в матку замінних матерів для виношування плоду та наступного народження тварин з бажаними ознаками. Подібне клонування зародків починає грати все більш важливу роль у тваринництві, наприклад при розведенні великої рогатої худоби, овець та кіз. Воно прискорює отримання будь-якої кількості тварин від бажаних материнських особин.

Клонування людини було вперше здійснено в США в 1993 р., проте клоновані зародки були доведені лише до стадії декількох клітин, щоб показати, що в принципі це можливо.