В2. Пригонка та припасування

П р и г о н к о ю на зиваєтьс я обробк а одн і є ї детал і з а і н ш о ю

3 м ето ю виконанн я з ' єднання. Д л я пригонк и треба, щ о б одн а з дета­ ле й бул а ц і лко м готовою — з а не ю ведут ь пригонку. Ц я операц і я ш ирок о застосовуєтьс я пр и ремонтни х роботах, а тако ж пр и складанн і одинични х вироб і в.

26 3

П ригонк а напилко м — одн а з найскладн і ш и х у робот і сл ю саря, б о обробк у доводитьс я вест и у ва ж кодоступнй х м і сцях. Ц ю операц і ю викону ю т ь борнапилками, ш л і ф увальни м и борголовками, застосо­ ву ю ч и обпил ю вально-зачисні верстати.

П р и пригонц і вклади ш а з а готовим отворо м робот а зводитьс я д о звичай но г о обпил ю вання. П р и пригонц і з а б і ль ш и м число м повер­ хон ь спочатк у обробля ю т ь дв і спря ж ен і базов і сторони, пот і м прига ­ ня ю т ь дв і ін ш і д о одер ж анн я потр і бног о спря ж ення. Д етал і м а ю т ь входит и одн а в одн у бе з хитання, в і льно. Я к щ о вир і б н а просв і т н е проглядається, т о припил юю т ь з а ф арбо ю.

І нкол и н а поверхнях, щ о приганя ю ться, і бе з ф арб и можн а помі­ тит и сл і д и в і д терт я одн і є ї поверхн і о б і н ш у. С л і ди, як і м а ю т ь вигля д блискучи х пля м («світля чки»), св і дчат ь пр о те, щ о ц е м і сц е зава ж а є рух у одн і є ї детал і п о і н ш і й. Ц і м і сц я (в иступи) обробл юю ть, домагаю ­ чись, щ о б н е бул о блиск у аб о р і вно м і рног о блиск у п о вс і й поверхн і.

П р и будь-яки х пригоночни х робота х н е можн а зали ш ат и гостри х ребе р і задиро к н а деталях, ї х треб а зглад ж уват и личкувальни м на­ пилком. Н аск і льк и добр е зглад ж ен о ребро, можн а визначити, прово­ дяч и п о ньом у пальцем.

П р и п а с у в а н н я м на зиваєтьс я точ н а взає мн а ^ пригонк а з ' єднувани х детале й бе з зазорі в пр и будь-яки х перекантовках. П ри­ пасуванн я в і дзначаєтьс я високо ю точ н і ст ю обробки, щ о потр і бн о дл я беззазорног о спря ж енн я детале й (світл ов а щ і лин а б і ль ш..як 0,00 2 м м проглядається).

П рипасову ю т ь я к за мкн ут і, та к і нап і вза мкн ут і контури. З дво х деталей, щ о припасову ю ться, отв і р прийнят о на зиват и и р о й м о ю, а деталь, як а входит ь у пройму, — в к л а д и ш е м.

П ройм и бува ю т ь в і д к р и т и м и (рис. 336) і з а м к н у т и м и (д ив. рис. 335), Викон уєтьс я припасуванн я напилками, з др і бно ю і

Рис. 336. П рипасування:

а — пройма; б — вкладиш; в — обпилювання; — перевірка вкладишем

д

Ри с. 337. П рипасування косокутних вкладиш ів:

а — схема розмітки зовніш ніх кутів; б — обпилювання зовніш ніх поверхонь; в — схема роз­ мітки внутріш ніх кутів; г — обпилювання внутріш ніх кутів; д — перевірка вкладишем

ду ж е др і бно ю нас і чко ю — № 2, 3, 4 і 5, а тако ж абразивни м и порош ­ кам и т а пастами.

П р и виготовленні й припасуванн і ш аблон і в з п і вкругли м и зовніш ­ н і м и й внутр і ш н і м и контурами спочатк у виготовля ю т ь детал ь з внут­ р і ш н і м контуро м — пройм у (рис. 336, а). Д о оброблено ї пройм и під­ га ня ю т ь (припасову ю ть) вклади ш (рис. 336, б).

П р и обробц і пройм и спочатк у точ н о обпил юю т ь ш ирок і пло щ ин и я к базов і поверхн і, пот ім начорн о — ребр а (вузь к і гра н і) 1, 2, З і 4 У п і сл я чог о розм і ча ю т ь циркуле м п і вколо, вир із у ю т ь йог о нож і вко ю (показан о ш трихо м н а рисунку), здійс н юю т ь точ н е обпил ю ванн я п і в - кругло ї виї мк и (рис. 336, в) і перев і ря ю т ь точ н і ст ь обробк и вклади­ ш е м, а тако ж си м етричн і ст ь п о в і дно ш енн ю д о осі (за допо мо го ю ш та н ге нциркуля).

П р и обробц і вклади ш а спочатк у обпил юю т ь ш ирок і поверхн і, а пот і м ребр а 1У2 і 3. Д ал і розм і ча ю т ь і вир із у ю т ь нож і вко ю кути. П і сл я цьог о здійс н юю т ь точ н е обпил ю ванн я й припасуванн я ребе р 5 і 6. П от і м викону ю т ь точ н е обпил ю ванн я і припасуванн я вклади ш а д о прой­ ми. Точ н і ст ь припасуванн я вва ж аєтьс я достатньо ю, як щ о вклади ш входит ь у пройм у бе з перекосу, хитанн я й просв іті в (рис. 336, г).

П р и виготовленні й припасуванн і косокутни х вклади ш і в у про­ йм и тип у «ласт і вчи н хвіст» (рис. 337, а, б) спочатк у обробля ю т ь вкла­ ди ш (обробк а і перев і рк а йог о прост і ш а). О бробк у провадят ь у тако м у порядк у (ри с 337, а). С початк у точ н о обпил юю т ь ш ирок і пло щ ин и я к базов і поверхн і, а пот і м ус і чотир и вузьк і гра н і (ребра) /, 2, 3 і 4. Д ал і розм і ча ю т ь гострі кути, вир із у ю т ь ї х нож і вко ю і точ н о обпи ­ л юю ть. С початк у обпил юю т ь ребр а 5 і 6 у пло щ ин і, паралельн і й ребр у 1, пот і м ребр а 7 і 8 з а л і н і йко ю п і д куто м 60° д о ребр а 5. Гос три й ку т (60°) за м і ря ю т ь кутови м ш аблоно м.

П ройм у обробля ю т ь у тако м у порядку. С початк у точ н о обпил юю т ь ш ирок і пло щ ини, а пот і м ус і чотир и ребра.

Д ал і здійс н юю т ь розм іт ку, вир із у ю т ь нож і вко ю па з (на рис. 337, в показан о ш трихо м) т а обпил юю т ь ребр а 5, б і 7. С початк у ш ирин у паз а роблят ь м ен ш о ю з а потр і бн у н а 0, 05... 0, 1 м м пр и збере ж енн і строго ї си м етричност і бокови х ребе р паз а щ од о ос і пройм и (гл ибин у паз а викону ю т ь одраз у точ н о д о розм і ру). П от і м пр и припасуванн і вклади ш а і пройм и ш ирин а паз а д і ста є точ ни й розм і р з а ф ормо ю ви­ ступ у вклади ш а. Точ н і ст ь припасуванн я вва ж аєтьс я достатньо ю, як­ щ о вклади ш входит ь у пройм у туг о в і д рук и бе з просв іт у, хитанн я і перекос і в (рис. 337, д).

Ручн е розпил ю вання, пригонк а й припасуванн я — ду ж е трудо­ м і стк і операц ії. У сучасни х у мо ва х ц і операц і ї викону ю т ь з викорис ­ та ння м м еталор із альног о обладнанн я загаль но г о й спец і альног о при­ з начення, пр и яком у рол ь сл ю сар я зводитьс я д о керуванн я м а ш инам и й контрол ю розм і р і в.

К ривол і н і йн і й ф асонн і детал і обробля ю т ь н а ш л і ф увальни х вер­ стата х спец і альни м и проф і льовани м и абразивни м и кругами. Ш ирок о застосову ю тьс я тако ж електро і скров і, х і м і чн і т а ін ш і м етод и обробки, як і викл ю ча ю т ь додатков у робот у з опоряд ж енн я вручну.

О дна к пр и виконанн і сл ю сарно-складальних ремонтни х роб іт, а тако ж пр и остаточн і й обробц і деталей, виготовлених ш та мп ування м, виконуват и ц і робот и доводитьс я вручну.

Застосування м спец і альни х і нс тру м ент і в і пристро ї в досяга ю т ь п і дви щ енн я продуктивност і розпил ю ванн я і припасування. Д о таки х і нс тру м ент і в і пристро ї в належа т ь ручн і напилк и з і з м і нним и пла­ стинка ми, напилк и з дроту, покрит і ал м азни м др і бняком, обпил ю валь ­ н і призми, обпил ю вальн і нам іт к и то щ о.

Р о з д і л XVII. ПРИТИРКА Т А ДОВОДК А

§ 83. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ПРИТИРАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

Загальн і в і до мо ст і. П р и т и р к о ю на зиваєтьс я обробк а дета­ лей, щ о прац юю т ь у пар і, дл я забезпече нн я контакт у ї х робочи х по­ верхонь.

Д о в о д к а — ц е чистов а обробк а детале й з м ето ю одер ж анн я точ ни х розм і р і в і м ало ї ш орсткост і поверхонь.,

П ритирк у й доводк у здійс н юю т ь абразивни м и поро ш кам и аб о пастами, як і нанося т ь аб о н а обробл ю ван і поверхн і, аб о н а спец іаль ­ ни й і нс тру м ен т — притир.

П рипус к н а притирк у становит ь 0, 01...0, 0 2 мм, н а доводку —, 0, 001... 0, 002 5 мм. Точ н і ст ь притирк и — 0, 001... 0, 00 2 мм. Д оводк а забезпечу є точ н і ст ь з а 5...6-м квал іт ета м и і ш орстк і ст ь поверхн і д о Rz 0, 05.

У м а ш инобудуванні притира ю т ь гідравліч н і пари, пробк и й кор­ пус и кран і в, клапан и т а ї х с і дл а у двигуна х внутр і ш ньо г о згоря ння, робоч і поверхні ви м і р ю вальни х і нс тру м ент і в то щ о.

О броблен і доводко ю поверхн і добр е чинят ь оп і р спрацьованост і т а короз ії, щ о ду ж е ва ж лив о пр и експлуатац і ї ви м і р ю вальни х т а пе­ рев і рочни х і нс тру м ент і в і ду ж е ' точ ни х деталей.

П ритиральн і м атер і али. А б р а з и в н і м а т е р і а л и (абра­ зиви) — ц е др і бнозернист і кристал і чн і поро ш копод і бн і, а тако ж ма­ сивн і тверд і тіла, застосовува н і дл я м ехан і чно ї обробк и р із ни х мате­ р і ал і в.

Абр азив и под і ля ю т ь н а природн і й ш туч н і. Ро зріз ня ю т ь тако ж тверд і абразивн і м атер і али, твердіст ь яки х б і ль ш а з а твердіст ь загар­ това но ї стал і, й м ' як і, щ о м а ю т ь м ен ш у твердість.

Д о. т в е р д и х п р и р о д н и х а б р а з и в н и х м а т е ­ р і а л і в належа т ь м і нерали, щ о м і стят ь окси д ал юм і н і ю (при­ родни й корунд, наждак) т а окси д кремн і ю (кварц, крем і нь, ал м аз).

Т в е р д і ш т у ч н і а б р а з и в н і м а т е р і а л и, як і ви­ готовля ю т ь в електропечах, характеризу ю тьс я високо ю твердіст ю, однор і дн і ст ю склад у й властивостей. Д о ш туч ни х абразивни х м атеріа­ л і в належа ть: електрокорунд нормальни й (1А); електрокорун д б і ли й (2 А); електрокорунд хро ми сти й (ЗА); монокор ун д (4 А); карб і д крем­ н і ю (карборунд) зеле ни й (6С); карб і д кремн і ю чорни й (5С); карб і д бор у (КБ); куб і чни й н іт ри д бор у (КБ 71); ельбо р (Л); ал м а з синтетич­ ни й (АС).

Д л я притирк и (д оводки) стал і, використову ю т ь поро ш к и електро - корунд у нормально го, б і лог о й хро ми стого, а тако ж монокор унд у дл я обробк и чавун у й крихки х м атер і ал і в — карб і д кремн і ю, дл я об­ робк и тверди х сплав і в т а і н ш и х ва ж кообробл ю вани х м атер і ал і в — поро ш к и карб і д у бору, синтетични х ал м аз і в.

М * я к и м и а б р а з и в н и м и м а т е р і а л а м и притира ­ ю т ь (д оводять) в і дпален у сталь, чавун, м ідн і й ал юм і н і єв і сплави. Д л я грубо ї притирк и використову ю т ь абразивн і ш л і ф увальн і поро ш к и зер нис тіст ю 5... З, дл я попередньо ї притирк и — м і кропоро ш к и iV$8, М 2 0 і М 14, а дл я остаточно ї — M I O, М 7 і М 5.

З м ' яки х абразивни х м атер і ал і в найчас ті ш е застосову ю т ь паст у Г О И (Д ер ж авног о оптичног о і нс титуту). ї х випуска ю т ь у вигляд і т ю бик і в цил і ндрично ї ф орм и (діа м етро м 3 6 м м і висото ю 5 0 мм) аб о кусками. П аст а ш ирок о застосовуєтьс я дл я остат о ш и х доводочни х ро­ б іт, коли, кр і м високо ї точ нос т і й м ало ї ш орсткост і, потр і бно, щ о б бул а блискуч а поверхня.

Застосування пас т забезпечу є тако ж п і дви щ енн я ст і йкост і прот и спрац ю ванн я оброблени х деталей, б о н а поверхн і н е зали ш аєтьс я вкраплен ь тверди х абразивни х м атер і ал і в, щ о сприя ю т ь спрац ю ван­ н ю поверхонь.

Ро зріз ня ю т ь тр и сорт и абразивно ї паст и Г О И — грубу, середню й то нку.

Г р у б у (к р у п н у) п а с т у.(св ітло-зеленог о кольору) за­ стосову ю т ь дл я з н і м анн я ш ар у м етал у завтов ш к и в к і льк а десяти х часто к м і л і м етра,, наприклад, дл я видаленн я сл і д і в обробк и обпилю ­ вання м, груби м ш абрування м, стругання м, ш л і ф ування м. Д етал і п і сл я притирк и (д оводки) ц і є ю пасто ю м а ю т ь м атов у поверхн ю.

С е р е д н ь о ю (д р і б н о ю) п а с т о ю (зеле но г о кольору) з н і м а ю т ь ш а р м еталу, щ о ви м і р ю єтьс я соти м и частками м і л і м етра, д і ста ю ч и чист у поверхн ю, бе з ш трихів.

Т о н к а (м і к р о д р і б н а) п а с т а (чорног о кольор у з зе­ ленувати м в і дт і нком) слу жи т ь дл я остаточно ї обробк и й нада є по­ верхн і дзеркальног о блиску. То нко ю пасто ю з н і м а ю т ь припуск и в тисяч н і частк и м і л і м етра.

К о жни й ви д паст и м а є номер, яки й в і дпов і да є ї ї абразивн і й здат­ нос ті, наприкла д грубі й паст і — № 50, 40; 35, 30, 2 5 і 20, середн і й —

15 і 10, то нк і й — № 7, 4 і 1. Ро з м і р и зере н грубо ї паст и — 40...

1 7 мкм, середньо ї — 16...8 і то нко ї — м ен ш як 8 мкм.

А л м а з н і п а с т и (паст и з природни х і синтетични х ал м азни х поро ш к і в) набул и ш ироког о застосува ння. А л м азн і паст и І нс титут у над тверди х сплав і в, щ о випуска ю тьс я дванадцят и зер нис тостей, умов­ н о под і ля ю т ь н а ч о т и р и г р у п и. — велику, середн ю, др і бн у і то нку. П аст и ко жн о ї груп и м а ю т ь св і й кол і р: велико ї — червони й (А ііЮ О, А П 80, А П 60); середньо ї — зеле ни й (А П 40, А П 28, А П 20); др і бно ї — блакитни й (А П І4, А П 1 0 і А П 7); то нко ї — ж овти й (А П 5, А П З і АГ И).

К р і м того, в м е ж а х ко жн о ї груп и паст у найб і ль ш о ї зер нис тост і познача ю т ь чорно ю с м у ж ко ю, середньо ї — с і ро ю, а др і бно ї — б і ло ю (цим и кольорами ф арбу ю т ь т ю бик и й упаковк у пасти).

А л м азн і паст и випуска ю т ь св іт лог о кольор у дл я того, щ о б з а йог о з м і но ю можн а бул о судит и пр о з ня тт я обробл ю ваног о м атер і алу. П р и правильному вибор і притир а й паст и п і сл я не тривало ї робот и ал м азн а паст а набува є те мно г о кольору. Ц е є св і дчення м безперервног о з ня тт я м атер і алу.

Б укв а А означає, щ о поро ш о к виготовлено з ал м азу, П — паста, цифри, щ о стоят ь поруч, — розм і р зер н а (наприклад, А П 10 0 — роз­ м і р зер н а 100, 8 0 мкм; А П 8 0 — 80... 6 0 мкм, А П З — 3... 1 мкм, А П 1 —

1 мк м і м ен ш е).

А л м азн і паст и застосову ю т ь дл я притирк и й доводк и вироб і в з тверди х сплав і в, стале й р із ни х м аро к і неме талеви х м атер і ал і в — скла, руб і ну, керам і ки. Вип уска ю т ь паст и р із номан іт ни х характерис ­ ти к з природни х і синтетичних ал м аз і в з розм і ро м зер н а в і д 6 0 д о 1 мкм. П роцентн е сп і вв і дно ш енн я в м і ст у поро ш к а в паст і з а м асо ю становит ь 1...23 %. Д о склад у паст и входят ь високо мо лекулярн і по­ верхнево-активні речовини, як і добр е з моч у ю т ь зер н а ал м азу.

З а консистенц і є ю паст и под і ля ю т ь н а т в е р д і, м а з е п о д і б ­ н і й р і д к і. Звичайн о крупнозернист і паст и виготовля ю т ь твердо ї й м азепод і бно ї (густ ої) консистенц і й, др і бнозернист і вс і х консистенц і й.

Н айчаст і ш е пр и обробц і вироб і в застосову ю т ь паст у р і дко ї кон­ систенц ії, б о нав іт ь нанесена торки м ш аро м н а притир, вон а забезпе­ чу є висок у як і ст ь поверхн і й точ н і ст ь обробк и д о 6-го квал іт ету.

Д л я п і дви щ енн я продуктивност і пр и притирц і (д оводц і) спочатк у застосову ю т ь великозернист і пасти, поступов о переходяч и д о дрібно­ зер нис тих.

Застосування ал м азни х пас т забезпечу є ш орстк і ст ь обробл ю вано ї поверхн і, 7?а 0,04, Иг 0,05 і п і дви щ енн я продуктивност і прац і порів­ нян о і з застосува ння м і н ш и х абразивни х паст.

З м а щ у в а л ь н і м а т е р і а л и дл я притирк и й доводк и сприя ю т ь прискоренн ю ци х процес і в, з м ен ш у ю т ь ш орстк і сть, а тако ж охолод ж у ю т ь поверхн ю детал і. Н айчаст і ш е я к з м а щ увальн і м атер і ал и застосову ю т ь з м а щ увально-охолодні р і дин и — гас, бензин, легк і мі­ неральн і м асла, содов у воду. Д л я притирк и (д оводки) стал і й чавун у част і ш е застосову ю т ь га с з добавко ю 2,5 % олеїново ї кислот и й 7 % кан і ф ол і, щ о з начн о п і дви щ у є продуктивн і ст ь процесу.