Процес шабрування

Ф арб и дл я ш абрування. П ере д ш абрування м виявля ю т ь нерівнос ­ т і поверхон ь ш ляхо м ї х пофарбування. Ш абрувальн а ф арб а — ц е су м і ш

Ю 4 -1664 24 9

г

м а ш инног о м асл а з блакиттдо і р і д ш е з сурико м та ультра м арино м (с инька), як і н а в і д м і н у в і д блакит і поган о з м і ш у ю тьс я з м асло м і не­ ч іт к о прогляда ю тьс я н а заготовці. Бл акит ь можн а за м і ни т и са ж е ю, за м і ш ано ю н а су м і ш і автол у з гасо м. Ф арб у подр і бн юю т ь так, щ о б м і ж пальцям и н е зали ш алос я зер нин. П от і м ї ї насипа ю т ь у баночк у і влива ю т ь туд и м асло. К і льк і ст ь м а ш инног о м асл а у су м і ш і м а є бут и тако ю, щ о б ф арб а м ал а консистенц і ю пасти, ал е н е р і дкої, б о надли ш к и м асл а розпливатимутьс я п о контрольн і й плит і і перев і р ю ван а поверх ­ н я пр и накладанн і ї ї н а плит у вс я покриєтьс я ф арбо ю.

Ф арбуванн я поверхн і. Ф арб у нанося т ь н а поверхн ю плит и тампо­ ном (рис. 321, а) з чистих льняни х га нч і рок, складени х у к і льк а ша­ р і в. Зручн о виконуват и ф арбуванн я виготовленим з чистог о полотна м і ш ечко м, в яки й наклада ю т ь ф арб у (ні в яком у раз і н е сл і д класт и у м і ш ечо к сух у ф арб у й у моч ат и йог о у м асло).

М і ш ечо к і та мпон и в пауза х м і ж ф арбування м кладут ь у чисти й посуд.

П ере д ф арбування м поверхн ю очи щ а ю т ь в і д стру ж к и і бруд у во­ лосяно ю щ іт ко ю, промива ю ть, протира ю т ь чисто ю га нч і рко ю, а пот ім обере жн о наклада ю т ь ї ї н а поверхн ю плит и й пов і льн о пересуваю ть» Д л я уникненн я нер і вно м і рног о спрац ю ванн я плит и сл і д використову ­ ват и вс ю ї ї поверхн ю.

П і сл я двох-трьох кругови х рух і в п о плит і (рис. 321, б) детал ь обе­ ре жн о з н і м а ю ть. Н а добр е оброблені поверхн і ф арб а ляга є р і вно м і рн о (рис. 321, в), н а поган о п і дготовлені — плямами. У невелики х запади­ на х ф арб а накопичува ти м еться, а в м і сця х заглибле н і ш и х ї ї взагал і н е буде. Та к виника ю т ь б і л і плям и — най заглибле н і ш і м і сця, н е по­ крит і ф арбо ю, те мн і плям и — м ен ш заглибле н і м і сця, в яки х накопи­ чилас я ф арба, с і р і плям и — іг£ найб і ль ш виступа ю ч і м і сця, н а як і ф арб а ляга є то нки м ш аро м.

25 0

б

Ри с. 322. Прийоми шабрування плоских деталей:

а — «в і д себе»: б — «на себе»

П р и визначенн і нер і вносте й н а поверхня х ва ж ки х деталей, як і н е з н і м а ю тьс я з м і сця, пофарбовани й перев і рочни й і нс тру м ен т — плит у (рис. 321, г) аб о л і н і йк у — перем і щ у ю т ь п о контрольовани х поверхнях.

Л егк і детал і пр и ш абруванн і встановл юю т ь н а сл ю сарно м у верста ­ ку, а велик і й ва ж к і — н а козлах.

П рийом и ш абрування. П роце с ш абруванн я поляга є у поступовому з ня тт і м етал у з д і лянок, д е є с і р і плями. П раво ю руко ю ш абе р три м а ­ ю т ь з а рукоятку, а л і во ю на тиску ю т ь н а к і нец ь ш абер а (рис. 322, а)% Д о обробл ю вано ї поверхн і ш абе р встановл юю т ь п і д куто м 25...30 °; р із альн а кромк а м а є з находи тис я н а пофарбован і й поверхн і. М ета л з н і м а ю т ь скобл і нням. Робочи м ходо м пр и ш абруванн і є ру х вперед, тобт о «в ід себе», а пр и робот і плоски м ш аберо м з в і д іг ну ти м вни з к і н - це м — ру х на зад, тобт о «на себе». П р и холосто м у ход і ш абе р прип і д - н і м а ю ть.

П р и й о м ш а б р у в а н Н / Я «в і д с е б е» м а є так і недол і ки: ш абе р недос тат нь о ст і йки й пр и робочому ход і, внасл і до к чог о стру ж к а неоднаков а в перер ізі, поверхн я виходит ь нер і вно ю й

рвано ю;

у к і нц і ко жн ог о рух у ш абе р зали ш а є задирки, як і доводитьс я з н і м ат и додатково.

П р и й о м ш а б р у в а н н я «н а с е б е» (рис. 322, б) розроб­ лени й Б ари ш никовим. Ш абе р берут ь з а середн ю частин у (сте р ж ень) обома рукам и (в обхват) і встановл юю т ь лез о д о обробл ю вано ї поверхн і п і д куто м 60.,.75 °, а н е 25... 30 °, я к пр и ш абруванн і «в ід себе». В ерхн я

10* 251

частин а ш абера, щ о закі нчує тьс я дерев ' яно ю рукоятко ю, впираєтьс я у плеч е прац юю чого. Робочи й ру х ш абер а здійс н ю єтьс я «на себе». П р и тако м у м етоді ш абруванн я з начн о п і дви щ уєтьс я як і ст ь оброблю ­ вано ї поверхн і, б о повн і ст ю викл ю чаєтьс я «подр і бнення», щ о част о спостер іг аєтьс я пр и ш абруваин і «від себе». Ц е поясн ю єтьс я ти м, щ о внасл і до к збіль ш енн я дов жин и (до 450... 50 0 мм) ш абе р пр и ш абруван - н і «на себе» пружинить, завдяк и чому лез о йог о плавн о вр із уєтьс я в м ета л і плавн о виходит ь і з зо н и р із ання.

П ереваг и цьог о прийом у ш абрування:

збіль ш ен а дов жин а ш абер а дозволя є використовувати, кр і м рук, тако ж і плеч е прац юю чого, ш абе р ста є ст і йк і ш им, кр і м того, довги й ш абе р пружинить, то м у р із альн а частин а йог о вр із уєтьс я в м ета л і виходит ь з ньо г о плавно: поверхн я пр и цьом у виходит ь р і вн і ш о ю, бе з розрив і в і в к і нц і ш трих а н е зали ш аєтьс я задирок;

прийо м ш абруванн я «на себе» в 1,5...2 раз и продуктивн і ш и й з а ш абруванн я «від себе».

§ 77. ШАБРУВАННЯ ПРЯМОЛІНІЙНИХ І КРИВОЛІНІЙНИХ ПОВЕРХОНЬ

Ш абруванн я прямол і н і йни х (плоских) поверхонь. Щ о б д і стат и поверхн і високо ї якост і, посл і довн о викону ю т ь чорнове, нап і вчистов е і чистов е ш абрування.

Ч о р н о в е ш а б р у в а н н я (попереднє) поляга є у грубі й обробц і поверхн і — ш ироким и ш абера м и видаля ю т ь сл і д и й риск и по­ передньо ї обробки. С початк у внасл і до к недос тат нь о ретельно ї підго­ товк и поверхні окремі найб і ль ш виступа ю ч і м і сц я ф арбувати м утьс я густ о І н а ни х утвор юю тьс я велик і плями. У цьом у раз і роблят ь «роз­ бивку» велики х плям: з н і м а ю т ь м ета л і з сильнопо ф арбовани х м і сць. П і сл я ко жн ог о ф арбуванн я напря м рух у ш абер а з м і н юю ть. Ш аберо м захопл юю т ь ус ю пляму, б о н а поверхн і утвор юю тьс я задирки. К ол и плям и розм і стятьс я р і вно м і рно, розбивк у завер ш у ю т ь і почина ю т ь збіль ш уват и числ о плям, ш абру ю ч и усі пофарбован і м і сця, вкл ю ча ю ч и й слабкопо ф арбован і. Зробив ш и чотири- ш і ст ь пля м у квадрат і 2 5 X X 2 5 мм, попереднє ш абруванн я закі нчу ю ть.

Робо т у викону ю т ь ш аберо м зав ш ир ш к и 20...З О м м пр и дов жин і робочог о ход у 10... 1 5 мм. Н апря м ш абер а пост і йн о з м і н юю т ь так, щ о б нас туп ни й ш три х бу в розм і щ ени й п і д куто м 90° д о попереднього.

З а оди н х і д ш абер а з н і м а ю т ь ш а р завтов ш к и 0, 02... 0, 0 5 мм. Ш аб­ ру ю т ь доти, пок и н е з никну т ь види м і риски. Я к і ст ь ш абруванн я пере­ в і ря ю т ь н а ф арбу, щ о нанося т ь н а перев і рочн у плиту. П і сл я накладан­ н я й рух у плит и (а б о детал і) виявлен і виступа ю ч і м і сц я з нов у шаб­ ру ю ть.

Н а її і в ч и с т о в е (т а ч к о в е) ш а б р у в а н н я поляга є у з ня тт і ли ш е с і рих, тобт о найб і ль ш виступа ю чи х м і сць, виявлени х

25 2

перев і рко ю н а ф арбу. Робо т у викону ю т ь плоски м вузьки м (12... 1 5 мм) ш аберо м пр и дов жин і робочог о ход у 5... 1 0 мм; з а оди н х і д ш абер а зні­ м аєтьс я ш а р завтов ш к и 0, 01... 0, 0 2 мм.

Ч и с т о в е (з а в е р ш а л ь н е) ш а б р у в а н н я (рис. 323) застосову ю ть, щ о б виготовит и поверхн ю ду ж е високо ї точ­ нос ті. П р и легко м у на тискува нн і н а ш абе р з н і м а ю т ь то нки й (8... 1 0 мкм) ш ар. Застосову ю т ь ш абер и зав ш ир ш к и 5... 10м м пр и дов жин і робочог о ход у 4... 5 м м (д р ібн і ш трихи).

. Ч истов е ш абруванн я застосову ю т ь тільк и дл я перев і рочни х лі­ н і йок, перев і рочни х пли т і над звичай н о точ ни х спря ж ень. Зд і йсн ю ­ ю т ь йог о вузьки м и ш абера м и і ду ж е короткими ш триха ми. П і д ча с холостог о ход у інстр > 'м ент сл і д прип і дн і м ат и на д плито ю. О станн і цритирк и здійс н юю т ь бе з ф арби, виступа ю ч і частин и визнача ю т ь з а блиском. Точ н і ст ь цьог о вид у ш абруванн я становит ь 20... 2 5 пля м у квадрат і 2 5 X 2 5 мм.

Д екоративн е ш абруванн я здійс н юю т ь так. Н а оброблен у поверхн ю ш аберо м нанося т ь ш грихи, щ о утвор юю т ь н а поверхн і то й ч и і н ш и й м ал ю нок. Н айчаст і ш е застосову ю т ь ш ахови й м ал ю нок, кол и н а по­ верхн і утвор юю тьс я ромбик и з р із ни м напрямо м ш трихів. Викон у ю т ь йог о з а дв а прийоми: спочатк у нанося т ь у ш ахово м у порядк у ш трих и в одном у напрям і, пот ім у пром і ж ка х — ш трих и у протилежному напрям і. «М ороз» наводя т ь н а робочи х і неробочи х поверхнях. Ство­ р юю ч и н а поверхн і ш трих и у певному напрям і, декоративне ш абру ­ ванн я разо м з тим пол і п ш у є у мо в и йог о з м а щ ування, б о в ш триха х з а рахуно к поверхневог о на тяг у кра щ е утри м уєтьс я м асло. Зникненн я ш трихі в св і дчит ь пр о спрац ю ванн я поверхн і (пр и спрац ю ванн і б і ль ш е З мк м м ал ю но к з никає).

Ш а б р у в а н н я п о в е р х о н ь, р о з м і щ е н и х п і д г о с т р и м и к у т а м и, — супорт і в, кареток, консолей, стани н т а і н ш и х части н м еталообробних верстат і в, як і є спря ж ення м тип у «лас­ тівчи н хвіст» — викону ю т ь тригра нним и ш абера ми.

П ере д ш абрування м напрямни х тип у «ласт і вчи н хв іст» (рис. 324) тригра нно ю л і н і йко ю, покрито ю ф арбо ю, виявля ю т ь виступа ю ч і м і сця.

Ри с. 323. Ш абрування плоских детале й при обробних операц і я х

25 3

тодом трьох плит (для наочності шар м етал у збільш ено)

П оверхн і, розм і щ ен і п і д гостри м и кутами, ш абру ю т ь та к са мо, я к і паралельн і.

М е т о д т р ь о х п л и т * є досит ь точ ни м і да є з мо г у м ат и пра­ вильн і плоск і поверхн і не зале жн о в і д точ нос т і наявно г о перевіроч­ но г о і нс тру м ента. В і н поляга є в то м у, щ о ко жн і й з трьо х однакови х з а розм і рам и й м асо ю плит, як і попереднь о простругал и аб о обпилял и і як і прой ш л и ш туч н е стар і нн я (дл я з ня тт я внутр і ш н і х напру г), при­ сво юю т ь порядкови й номе р і нанося т ь клейма: н а пер ш у плит у — № 1, на друг у — № 2 і на трет ю — № 3 (рис. 325).

П і сл я вказано ї п і дготовк и плит и ш абру ю т ь у такі й посл і довност і: I перех і д — плит у № 1 при ш абру ю т ь до плит и № 2;

II перех і д — плит у № 1 при ш абру ю т ь д о плит и № 3; II I перех і д — плит у № 2 при ш абру ю т ь д о плит и № 3; IV перех і д — плит у № 2 при ш абру ю т ь до плит и № 1; V перех і д — плит у № 3 при ш абру ю т ь до плит и № 1;

V I перех і д — плит у № 3 при ш абру ю т ь до плит и № 2.

Так е чергуванн я да є з мо г у п і сл я ко жн о ї пригонк и плит и м ат и точ н і ш у поверхн ю; у к і нц і робот и всі тр и плит и будут ь абсол ю т н о точ­ ними. (В і дхиленн я пли т в і д пло щ инност і н а рисунк у показан о у збіль­ ш ено м у вигляд і).

Ш абруванн я з а м етодом су м і щ енн я гра не й да є точ н і ш і поверхн і й гара н ту є ї х перпендикулярн і ст ь д о б і чни х стор і н детал і. Ц е й м ето д застосову ю т ь пр и ш абруванн і робочи х гра не й детале й прямокутно - призматично ї ф орми. П ри ш абруванн я почина ю т ь з і взає мно ї пригон­ к и дво х робочи х гра не й (рис. 326, а). П і сл я цьог о оброблені гра н і су- м і щ у ю т ь одн у з одно ю (рис. 326, б). Ц е су м і щ енн я да є з мо г у одночасн о перев і рит и обидв і ш аброван і поверхн і одн і є ю й тіє ю са мо ю контроль ­ но ю плито ю. П і сл я завер ш енн я цьог о цикл у переход і в проце с повто­ р юю т ь (рис. 326, в). З а ци м м етодом при ш аброву ю т ь гра н і детале й пара­ лельн о одн і й з ї ї стор і н, ал е пр и су м і щ енн і користу ю тьс я н е боковими,

и б 8]

Рис. 326. Ш абрування за мето­ дом суміщення гране й:

а — пригонка двох робочих граней; б — суміщ ена пригонка; в — пов­ торна пригонка двох робочих граней

а паралельними поверхнями, встано­ вив ш и детал ь н а друг і й контрольн і й плит і, і проце с обробк и таки м чино м ведут ь м і ж дво м а контрольними пли­ та ми.

Т о ч н і с т ь ш а б р у в а н н я

Ри с. 327. Рамка (а) і кон­ троль (б) " за її допомого ю якості ш абрування

й к о н т р о л ь я к о с т і.

Ш абрування м можн а досягт и високо ї точ нос т і (0,003...0,01 мм) т а якос­ т і обробки, Я к і ст ь ш абруванн я визнача ю т ь з а число м пля м (т очок), як і припада ю т ь н а одиниц ю оброблено ї поверхн і. Ч и м б і ль ш е ц е чис­ ло, тим ви щ а точ н і ст ь оброблено ї поверхн і. Д л я визначенн я ступен я точ нос т і застосову ю т ь квадратну рамк у 2 5 X 2 5 м м (рис. 327, а), як у наклада ю т ь н а при ш абрен у поверхн ю й п і драхову ю т ь числ о пля м (рис. 327, б). Д л я зруч нос т і рамк у роблят ь з ручко ю.

Ш абруванн я завер ш у ю т ь пр и к і лькост і пля м н а поверхн і 2 5 X X 25 мм; чорнов е — 8...10, нап і вчистов е — 12; чистов е — 15, точ н е —

20, то нк е — 25.

Ш абруванн я кривол і н і йни х поверхонь, наприклад, п і д ш ипник і в викону ю т ь так. Н а ва л аб о ш ийк у вала, з яко ю спря ж увати м етьс я п і д ш ипник, р і вно м і рн о нанося т ь то нки й ш а р ф арби, встановл юю т ь ва л у вклади ш п і д ш ипник а (рис. 328, а) аб о вклади ш п і д ш ипник а н а ш ийк у вал а і легки м зусилля м поверта ю т ь його, п і сл я чог о ва л з н і м а ю т ь (рис. 328, б) і ш абру ю т ь тригра нни м ш аберо м виступа ю ч і м і сц я (рис. 328, в).

Ри с. 328. Ш абрування криволінійних поверхонь:

а — перенесення фарби з вала на підшипник; б-—вкладиш зі слідами фарби; в — прийо м ш абрування; г — шабер -сітка дл я перевірки кількості плям фарби п ісля ш абруванн я

Ш абе р нахиля ю т ь так, щ о б м ета л з н і м ал а середн я частина р із аль ­ но ї кромки. П раво ю руко ю ш абе р три м а ю т ь з а рукоятку, лед ь обер­ та ю чи, а л і во ю притиска ю т ь йог о д о обробл ю вано ї поверхн і. Ш абру­ ванн я продовжу ю т ь доти, пок и н е буд е потр і бно ї к і лькост і плям, щ о визнача ю т ь ш аблоно м -с іт ко ю (рис. 328, а).

§ 78. ЗАГОСТРЕНН Я Т А ДОВЕДЕНН Я ТРИГРАННИ Х ШАБЕРІ В

П р и з а г о с т р е н н і ш абе р три м а ю т ь право ю руко ю з а руко­ ятку, а пальцям и л і во ї рук и — з а йог о канавк и (ж олобки), розм і щ ен і н а бокови х гра нях, і плавно, з легки м на тискува нням, п і дводят ь нижн ю поверхн ю ш абер а д о абразивног о круг а (рис. 329, а).

П р и рус і ш абер а впере д прав у рук у сл і д плавн о опускат и донизу, тоді гостри й к і нец ь ш абер а п і дн і м етьс я вверх. П р и рус і на за д прав у рук у п і дн і м а ю т ь ввер х і гостри й к і нец ь ш абер а опуститьс я вни з д о зітк ненн я з поверхне ю круга. Так і плавн і рух и ш аберо м здійс н юю т ь к і льк а раз і в, створ юю ч и заокругле н у поверхн ю з гостри м и кромками. П оверта ю ч и ш абе р друго ю, а пот ім третьо ю гра нн ю, ї х загостр юю т ь та к са мо, я к і пер ш у гра нь. Щ о б уникнут и перегр і ванн я р із альни х кромо к ш абер а пр и загостре нн і, ї х охолод ж у ю т ь водо ю.

Ш абер и д о в о д я т ь н а корундови х аб о наждачни х брусках, ст і йк о встановлени х нерухомо н а плит і. П оверхн ю бруск а з м а щ у ю т ь м а ш инни м м асло м. Д оведенн я здійс н юю т ь пр и легко м у на тиска нн і лі­ во ю руко ю і похитуванн і право ю руко ю пр и одночасному рус і боково ї гра н і вздов ж бруск а (рис. 329, б). І н ш і гра н і доводят ь та к са мо.

Ш абер, призначени й дл я ш абруванн я поверхн і високо ї точ нос ті, доводят ь н а чавунн і й плит і і з застосува ння м наждачно г о поро ш ку, розведеног о у м а ш инном у м асл і. П оказнико м правильног о доведенн я є гладе ньк а поверхн я р із альни х кромо к і в і дпов і дн о їх гострота.

§ 79. МЕХАНІЗАЦІЯ ШАБРУВАННЯ

П роце с ш абруванн я потребу є з начни х ф із ични х зусиль, ду ж е трудо м і стки й й подовжу є цик л виробництва, то м у м ехан із ац і я шаб­ руванн я є одни м і з ш лях і в п і дви щ енн я продуктивност і прац і.

П н е в м а т и ч н і ш а б е р, и слу ж ат ь дл я грубого, чистовог о й точ но г о ш абруванн я стальни х і чавунни х поверхонь. Застосову ю т ь ї х я к засі б м ехан із ац і ї трудо м і стко ї прац і пр и ш абруванн і напрямни х ковзанн я свердлильни х верстат і в у ва ж ком у м а ш инобудуванн і, кон­ троль ни х притиральни х пли т то щ о.

Н а рис. 330, а показан а будоваі пневматичног о ш абера, а н а рис. 330, б — прийо м робот и ним. П р и впусканн і стиснутог о пов іт р я чере з ш туце р / обертови й рото р двигун а чере з редукто р переда є што­ к у 6 складни й коливальни й рух, яки й перетвор ю єтьс я н а зворот но ­ поступальни й ру х патрон а 7 із закріпле ни м у ньом у ш аберо м.

Х і д ш абер а звичай н о заз нача ю т ь н а йог о ш кал і. Д л я чистово ї об­ робк и рекомендуєтьс я середн і й х ід, а дл я то нко ї — м алий. О бдирочн е (г рубе) ш абруванн я починаєтьс я з і з ня тт я сл і д і в (рисок) попередньо ї обробк и з найб і ль ш и м ходо м ш абера. Н а одному м і сц і н е можн а ро­ бит и б і ль ш е двох-трьо х ход і в, ш абе р руха ю т ь п і д куто м д о напрям у ш трихів, як і роблять. П р и чистовому й то нком у ш абруванн і застосо­ ву ю т ь ву ж ч і ш абери.

Д л я виготовлення поверхн і м ало ї ш орсткост і ш абру ю т ь з най­ м ен ш и м на тиска ння м н а ш абер, а лез у нож а нада ю т ь в і д ' є мни й перед­ н і й ку т (— 10°).

М ехан і чном у ш абруванн ю п і дда ю т ь чавунн е й стальн е литво, кон­ струкц і йн у стал ь і пластмаси, а тако ж кольоров і м етали, як і оброб­ л юю т ь ш абера м и з в і д ' є мни м передн і м кутом. Д л я ш абруванн я чавун у застосову ю т ь нож і з твердоплав ним и пластинками.

Д обр е зареко м ендувал и себ е пневматични й ш абе р П -5302 і пневма ­ тич н а м а ш ин а з електро м агн іт о м дл я закріпле нн я н а м і сц і. О станн я м а є пристр і й дл я регул ю ванн я тов щ ин и стру ж ки, щ о з н і м ається, і тиск у н а обробл ю ван у поверхн ю. Е лектро м агн іт ни й присо с да є з мо г у

1 2 З Ь 5 6 7

Ри с. 330Г Пневматичний ш абер:

а — б у д о в а; б — п р и й о м роботи; / — ш т у ц е р; 2 — кри ш к а рукоятки; 3 — золотников а коробка ­ м —ш пилька; 5 — кри ш к а двигуна; 6 — ш ток;

7 — патро н дл я закріпленн я ш абер а

Ри с. 331. Електромехан ічний ша­ бер

Рис. 332. Стаціонарна установка з шабрувальною головкою

застосовуват и м а ш ин у дл я обробк и вертикальни х поверхон ь і у ва ж - кодоступни х м і сцях.

Е л е к т р о м е х а н і ч н и й ш а б е р (рис. 331) приводитьс я в д і ю в і д електродвигуна 7, п і дв і ш еног о н а в із к у 2 д о монор ейки. Е лектродвигу н чере з редукто р З, з яки м з ' єднан о г нучки й ва л 4, при­ водит ь у д і ю криво ш и п 5; останн і й переда є зворот но -поступаль ни й ру х і нс тру м ент у 6. Е лектро м ехан і чни й ш абе р мож е перем і щ уватис я п о монор ейц і вздов ж м айстерн і, а пр и і н ш ом у вар і ант і мон та ж у віз­ к а — п о п і длоз і.

В електро м ехан і чном у ш абер і обертальни й ру х г нучко г о вала, щ о передаєтьс я в і д електродвигуна, перетвор ю єтьс я н а зворот но -посту ­ пальни й ру х і нс тру м ента. Роб іт ни к л і во ю руко ю, на тиска є н а ш абер, а право ю руко ю п і дтри м у є ш абе р з а рукоятку.

С т а ц і о н а р н а у с т а н о в к а з ш а б р у в а л ь н о ю г о л о в к о ю (рис. 332) м а є електродвигу н 1 потужн і ст ю д о 0,6 кВт, встановлени й у крон ш тей н і 2 станин и 3. К линопасов а передач а 6 пе­ реда є обертальни й ру х в і д електродвигуна г нучко г о вал а 4 ш абруваль ­ н ій головц і 5. Застосування ступ і нчас ти х ш к і в і в у клинопасов і й пере­ дач і да є з мо г у м ат и р із н е числ о ход і в і нс тру м ента.

Е лектро м ехан і чни й і пневматични й ш абери, а тако ж ш абрувальн а головк а м а ю т ь суттєв і недол і ки, як і обме ж у ю т ь ї х застосува ння: складн і ст ь регул ю ванн я руху, в і дносн о сильн і по ш товхи, неможли ­ в і ст ь регул ю ванн я зусилля, щ о передаєтьс я і нс тру м енту.

§ 80. ЗАМІНА ШАБРУВАННЯ ІНШИМИ ВИДАМИ ОБРОБКИ

Н айе ф ективн і ш и м ш ляхо м п і дви щ енн я продуктивност і є за м і н а ш абруванн я то нки м стругання м, ш л і ф ування м то щ о.

То нк е струганн я за м і ст ь ш абруванн я застосову ю т ь н а багатьо х м а ш инобуд і вни х завода х пр и обробц і напрямних, у то м у числ і базо -

ви х детале й велики х і ва ж ки х верстат і в. О соблив о еконо м і чн о вигід­ н о ц е пр и струганні довги х плоски х поверхонь. Ч а с обробк и пр и стру­ га нн і скорочуєтьс я пор і внян о з ш абрування м у десятк и раз і в.

То нк е струганн я здійс н юю т ь ш ироколезовими р із цям и з і швид­ кор із ально ї стал і аб о тверди х сцлав і в з велики м и подачами (до 0,5 ш ирин и р із ця) з а два-тр и робочи х ход и бе з охолод ж ення, а тако ж особлив о ш ироким и р із цям и (до 120 мм) протягування м з а один-дв а робочи х ход и бе з подач і з охолод ж ування м гасо м, яки й пода ю т ь рів­ ном і рн о й безперервно н а лез о р із ц я чере з отв і р у йог о порож­ нин і.

Н а попередн і х робочи х хода х глиби н а р із анн я становит ь 0, 1... 0, 2 5 мм, а н а завер ш ально м у — 0, 05... 0, 1 мм. Р із ц і — збір н і з пластинками з і ш видкор із ально ї стал і аб о твердог о сплаву.

П р и то нком у струганні забезпечуєтьс я ш орстк і ст ь поверхн і 1,25... 0, 6 3 і витри м уєтьс я допус к п о в і дхилення х в і д прямол і н і йност і й пло щ инност і 0,0 2 м м н а дов жин і 1000 мм. Н едол і ко м цьог о вид у об­ робк и є з начн а витрат а час у н а встановлення детале й н а верстат і, а тако ж ї х вив і рку, закріпле ння, а пот і м з н і м ання.

Ш л і ф уванн я за м і ст ь ш абруванн я викону ю т ь р із ним и способа м и — н а спец і альни х верстатах, н а поздовжньо-стругальних верстата х спе­ ц і альни м и головка м и і з а допо мо го ю ун і версальни х переносни х при­ строїв, як і закріпл юю тьс я безпосереднь о н а велики х деталях.

В у мо ва х др і бносер і йног о виробництва, особлив о пр и ремонт і, ш ирок о застосову ю т ь с а м о р у ш н і ш л і ф у в а л ь н і г о л о в - к и (рис. 333). О соблив і ст ь головк и поляга є в то м у, щ о вир і б (н а ри­ сунк у — станин а верстата) стоїт ь нерухомо, а п о станин і переміщ у ­ єтьс я пристр і й з абразивни м обертови м круго м і ш л і ф у є ї ї напрямн і. С а мор у ш н а головк а прац ю є так. С вої м и призматичними напрям­ ним и 9 плит а 8 головки, щ о нес е всі м ехан із ми, встановл ю єтьс я н а об­ робл ю ван і поверхн і станини. Н а плит і є зірочка, як а котитьс я п о на­ тяг ну то м у роликовому ланц ю г у 1 0 і тяг н е з а собо ю вс ю головку. З і рочк а д і ста є обертанн я в і д електродвигуна 5 чере з черв ' ячн у передачу. Д л я з м і н и рух у головк и у протилежни й б і к з м і н ю єтьс я

вручн у чере з перемика ч 6 напря м обертанн я електродвигуна по­ дач і.

Н а верхн і й плит і / з а допо мо го ю поворотни х супорт і в встановлено робочи й електродвигу н 4, н а к і нец ь вал а яког о насаджен о ча ш кови й ш л і ф увальни й кру г //. Головк а мож е встановл ю ватис я п і д потр і бни м куто м з а допо мо го ю рукоято к 2 і 3 гви н тови х супорт і в. П ере м і щ енн я у поперечному напрям і здійс н юю т ь обертання м рукоятк и 7.

"" Застосування са мор у ш ни х голово к за м і н ю є ва ж к і й м алопродук ­ тив н і ш абрувальн і роботи, а тако ж скорочу є б і ль ш я к у 3 раз и ча с н а обробку.

С т р і ч к о в е ш л і ф у в а н н я застосову ю т ь дл я чорново ї обробк и поковок, виливк і в, прокату, труб, зачистк и листовог о ме-

25 9

Ри с. 333. Саморушна шліфувальна головка

талу, загостре нн я твердосплав но г о і нс тру м ента, числово ї обробк и де­

талей.

Д о перева г стр і чковог о ш л і ф уванн я належа ть: б і ль ш е з ня тт я ме­ тал у завдяк и велик і й р із альн і й поверхн і абразивно ї стр і чк и й в іль ­ ном у р із анн ю, збере ж енн я балансуванн я протяго м всьог о строк у слу ж б и контактни х диск і в, щ о ш видк о оберта ю ться; і н те нсивн і ш е розс і ю ванн я теплоти, щ о запобіга є прип і канн ю завдяк и велик і й ро­ боч і й поверхн і стр і чки; прост а конструкц і я верстат і в; безпек а робот и н а таки х верстатах; м ал а витрат а час у (1... 3 хв) н а за м і н у стр і чки; мож лив і ст ь вар і ю ванн я р із альни м и властивостя м и абразивно ї стр і чк и то щ о.

Ф резерування. То нк е ф резеруванн я є найпро гресив н і ш и м мето­ до м обробк и (особлив о спря ж увани х плоски х поверхон ь роз ' є мни х стальни х деталей) і застосовуєтьс я я к завер ш альн а операц і я за м і ст ь ручног о ш абрування. З а як і ст ю обробк и вон о н е поступаєтьс я ш ліф у­ ванн ю і в 1,5...З раз и продуктивн і ш е.

Я к р із альни й і нс тру м ен т застосову ю т ь однозуб і ф рез и з і спец іаль ­ ни м загостре нням. Ш видк і ст ь р із анн я пр и то нком у ф резеруванні ста­ нови т ь 200 — 25 0 м /хв, подач а н а оди н обер т ф рез и — н е б і ль ш я к 0,8 мм, глиби н а р із ання — 0, 08... 1 мм.

Ф і н і ш н е ф р е з е р у в а н н я. Застосовуєтьс я ориг і нальн а тех ноло гі я обробк и напрямних, я к а поляга є у за м і н і ш л і ф уванн я тон­ ки м ф і н і ш ни м ф резеруванням, пр и яком у п і сл я струганн я аб о ф резе -

руванн я невелико ю торцево ю ф резо ю з поверхн і напрямни х з н ім аєть ­ с я припуск-75... 125 мкм.

Я к і нс тру м ен т застосовуєтьс я р із цев а головка, щ о явля є собо ю ча ш кови й корпу с з ал юм і н і ю, н а яком у закріпле н о р із ц і. О соблив о точ н е загостре нн я р із ц і в в і дбуваєтьс я у зборі, щ о забезпечу є участ ь у процес і р із анн я вс і х р із ц і в. К і льк і ст ь р із ц і в визначаєтьс я д і а м етро м корлус а і з м і н ю єтьс я в і д 5 д о 50.

П риво д ф резерно ї головк и здійс н ю єтьс я в і д гідродвигу на, розмі­ щ еног о безпосереднь о н а ш пиндел і. Застосування гідродвигу н а забез­ печу є з начн е з ниженн я в і брац і ї й безступ і нчас т е регул ю ванн я частот и обертанн я д о 500 0 об/хв.

Зам і ст ь ш л і ф уванн я стани н застосову ю т ь ф і н і ш н е ф резеруванн я ельборово ю ф резо ю.

П оверхнев е пластичн е де ф ормування. Зб і ль ш енн я над і йност і й дов­ говіч нос т і детале й м а ш и н ставит ь п і дви щ ен і ви мо г и д о якост і й об­ робк и поверхонь.

П р и сучасн і й чистов і й обробц і прогресивни м є м етод поверхневог о пластичног о де ф ормуванн я (ППД), щ о гру н туєтьс я н а пластичному де ф ормуванн і м і кронер і вносте й поверхневог о ш ар у п і д д і є ю де ф орм і в - но г о і нс тру м ента, яки й котитьс я аб о ковза є пр и зм ен ш енн і- зусилля.

О бробк а з а м етодом ПП Д застосовуєтьс я дл я з м ен ш енн я висот и м і кронер і вностей, п і дви щ енн я м і цност і в і д вто м леност і т а ст і йкост і прот и спрац ю вання, стаб і л із ац і ї зали ш кови х напру г, збіль ш енн я твер­ дост і, п і дви щ енн я якост і посадо к з гара н това ни м на тяго м (пресових), з м і н и м і кроструктур и поверхневог о ш ар у пере д нас туп но ю тер м і чно ю т а х і м і ко-терм і чно ю обробко ю.

7. Види дефектів при шабруванні

Вид деф екту П ричин а виникненн я С пос і б запобіганн я

Пофарбування лише Н едоброякісна по- Ш абрувати після доброяк існо ї середини або краю передня обробка по- попередньої обробки

верхні

Блискучі смуги Шабрування водном у Здійснювати шабрування у різних напрямі напрямах, перехрещуючи штрихи

під кутом 40...60°

Нерівномірне розмі- Ш абрування довгими Прагнути нормальног о натискан- щення штрихами або сильний ня на шабер, не робити довгих натиск на шабер робочих ход і в (при чорновому

ш абруванн і — н е більше 10...

	15 мм, при нап івчистовому — 5..,
10 мм, при чистовому — 4... 5 мм)
Глибокі западини	П оверхня погано^ під-	П ідготовляти деталь до шабру-
	готовлена до шабру-	вання попереднім обпилюванням
	вання. Сильний натиск	і чорновим шабруванням, зніма­
	на шабер	ти шабером тонкий шар металу

О дни м з м етод ів ПП Д є в і б р а ц і й н е, о б к а т у в а н н я. С утн і ст ь йог о поляга є у пластичному де ф ормуванн і поверхні куле ю п і д д і є ю певног о зусилля. К ул і, кр і м основног о рух у подач і, додатко­ во^ нада ю т ь зворот но -поступаль но г о рух у вздов ж аб о перпендикулярно до* осі детал і. Н а оброблен і й поверхн і утвор ю єтьс я м і крорельє ф у вигляд і безперервни х канавок, як і М ають ф орм у синусоїди, накладено ї н а гви н тов у л і н і ю.

Д е ф екти. Н айрозповс ю д ж ен і ш і пр и ш абруванн і де ф екти, причин и ї х виникненн я і способ и запобіга нн я подан о в табл. 7.

Б езпек а прац і. П р и ш абруванн і сл і д дотри м уватис я таки х ви мо г безпеки:

обробл ю ван а детал ь м а є бут и над і йн о встановлена і м і цн о закріп­ лена;

н е допускаєтьс я робот а несправними ш абера м и (без рукоято к аб о з рукоятками, щ о м а ю т ь розколини);

пр и виконанн і роб і т ш л і ф увальни м и головка м и дотри м уват и пра­ ви л електробезпеки.

Р о з д і л ХУІ. РОЗПИЛЮВАНН Я Т А ПРИПАСУВАНН Я