Робота 9. Дослідження явища фізіологічної полярності

Полярність - це фізіологічна нерівноцінність протилежних полюсів певної клітини, органа або цілої рослини. У рослин вона виникла як наслідок нерівномірного впливу факторів навколишнього середовища на різні частини рослини. Полярність властива всім рослинним організмам, але найбільшого розвитку досягла у вищих рослин. Найяскравіше полярність виявляється при вкоріненні живців: на верхньому кінці живця розвиваються бруньки, а на нижньому кінці утворюються корені незалежно від положення живця в просторі. Мабуть, у зв’язку з цим калюс утворюється більш інтенсивно на боці експлантата, який на материнській рослині обернений до кореня, тому при отриманні калюсу на фрагментах стебла, шматочках кореня моркви експлантати поміщають на агар апікальною стороною. У разі ізолювання експлантата із бульб (топінамбур, картопля) полярність не має суттєвого значення. Для повного виключення впливу полярності експлантати бульб можна поміщати на середовище тангентально. Крім цього, якщо шматочок тканини досить великого розміру, його варто поміщати в середовище апікальним кінцем, при невеликих розмірах експлантата дотримання умов полярності стає менш важливим.

Мета роботи: ознайомитись із явищем фізіологічної полярності при культивуванні рослинних тканин in vitro.

Матеріали і обладнання: коренеплоди моркви, чашки Петрі зі стерильним середовищем для калюсу №2 (табл.8), стерильні чашки Петрі, скальпелі, пінцети, пробкові свердла, спирт, спиртівка, ламінар-бокс, парафілм.

ХІД РОБОТИ

1. Простерилізувати коренеплоди моркви (робота 5).

2. Стерильним пробковим свердлом вичленити циліндр тканини: там, де гладкий зріз - апікальний кінець, а де надірваний – базальний.

3. Циліндр тканини скальпелем порізати на диски товщиною 1,5-2 мм.

4. Частину дисків помістити на середовище для калюсогенезу апікальною стороною донизу, а другу частину - помістити на середовище базальною стороною донизу.

5. Чашки Петрі з рослинним матеріалом культивувати у термостаті при 25⁰ + 1⁰С.

6. Через 5-6 тижнів порівняти частоту калюсоутворення на експлантатах моркви у першому та другому варіантах досліду. Частоту калюсоутворення визначають як відсоток експлантатів, які утворили калюс від загальної кількості експлантатів.

Результати записати у таблицю 13.

Таблиця 13

№ п/п	Положення експлантата на середовищі	Загальна кількість експлантатів (штук)	Частота калюсоутворення (%)