УРОК 13

ТЕМА: Цвіт землі.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- Біографія І. Шамо;

- Визначення національної специфіки музики,

форм прояву в музиці історичних подій, життєвих ситуацій, характерів людей, відображення станів природи (емоційно – образного змісту музичних творів);

- характеристика та порівняння жанрів (сюїта) сто –

совно відображення ними життєвих образів;

- Вправи у розмірі шість восьмих;

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, і музики рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати вокально – хорові навички;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

ХІД УРОКУ:

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання.

Музика чарівне диво, звідки ти така грайлива

Чи надовго? Назавжди! Чи не зникнеш ти куди?

Буду завжди панувати, і в серцях і в кожній хаті

Щоб лунало на весь світ здрастуй музико,

Здрастуй музико, здрастуй музико – Привіт!

Вступне слово вчителя:

Вч. Народне мистецтво — це основа професійної музики. Композитори України, опираючись на національні традиції, створюють професійні твори, які мають національний український колорит. Серед них варто відзначити і українського композитора Ігоря Наумовича Шамо, музика якого набула широкої популярності саме завдяки національному колоритові.

Відомості про Ігоря Шамо

Вч.Батьки Ігоря Шамо не були музикантами, проте дуже любили співати і слухати музику. Мальовничі краєвиди Києва, величний Дніпро, пишні зелені схили та острови відлунювалися у серці хлопчика чутною лише йому музикою. Тоді, в дитинстві, ні він сам та й ніхто інший ще не знав, що музичною емблемою Києва стане написана Ігорем Шамо пісня про рідне місто — «Києве мій». Гостре відчуття краси і творча фантазія з дитинства вирізняли його з-поміж ровесників. Потім були страшні роки Великої Вітчизняної війни. Ігор Шамо закінчив курси військових фельдшерів і пройшов фронтами війни від Волги до Берліна. До Київської консерваторії він вступив у повоєнні роки. Там завдяки таланту, прагненню до знань і працелюбству сформувалась особистість справжнього професіонала, національного композитора Ігоря Шамо. Новизна та оригінальність його музики ґрунтується на кращих вітчизняних музичних традиціях. Музика була справою всього життя Ігоря Шамо. Зрощена в його доброму і відкритому серці, вона несе людям радість та естетичну насолоду.

Сюїта – це інструментальний твір, що складається з кількох контрастних (різнохарактерних) частин, частіше танцювального типу, об'єднаних спільним задумом.

Відомості про „Українську сюїту” для фортепіано І. Шамо

Вч. Пригадайте, сюїту якого композитора ми вже слухали у шостому класі. У шостому класі ми слухали „Жарт” Йоганна Себастіана Баха із сюїти № 2 для струнних інструментів і флейти.

Є й „Українська сюїта” — перший великий фортепіанний твір українського композитора Ігоря Шамо. Основою творчого задуму композитора було використання та перетворення українського фольклору засобами професійної музики — те, без чого неможливо уявити існування справді народного, національного у своїй основі мистецтва.

В „Українській сюїті” композитор не використовував справжні народні мелодії, а створював свої теми, зберігаючи в них стиль і дух українського фольклору.

Сюїту складають такі частини: „Дума”, „Веснянка”, „Мелодія” і „Танець”.

Друга частина сюїти „Веснянка” має яскравий та грайливий характер. Особливої виразності їй надає рухлива, гнучка мелодія з легкими акцентами.

Тонке відчуття краси рідної природи і духу народної пісні, розуміння особливостей музичної мови українського фольклору є типовими як для „Української сюїти”, так і для усієї творчості Ігоря Шамо.

Прослухайте „Веснянку” і розгляньте репродукції картин (А. Коцка. «Смарагдова весна», О. Дубровський. «Весна»).

Поміркуйте, чи співзвучні їх образи з образами «Веснянки» Ігоря Шамо.

II. Слухання. І. Шамо. „Веснянка” з „Української сюїти” для фортепіано

Вч. Яку картину намалювала музика у вашій уяві, який настрій створила?

Уч. Відповіді.

Вч. Чи вдалося композитору написати твір у народному стилі?

Уч. Відповіді.

Вч. Чи схожа «Веснянка» Ігоря Шамо на народні веснянки?

Уч. Відповіді.

I I I. Виконання музичної розспівки.

Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.

- виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки в характері.

Вч. Які знаки альтерації стоять біля скрипічного ключа?

Уч. Відповіді.

Вч. Так. А у якому розмірі написана пісня?

Уч. Шість восьмих.

Вч. Подивіться, як потрібно диригувати у розмірі шість восьмих. (показ.) Вистукування ритмічного малюнку пісні.

IV. Розучування пісні О. Злотника „Цвіт землі”

Вч. Краса рідної землі — невичерпне джерело натхнення творчості митців. Скільки прекрасних віршів про неї складено, скільки написано картин і музики! Природа щедро обдаровує твори мистецтва новими образами і сама відроджується в них оновленою і ще прекраснішою.

Краса України відлунюється в серцях митців. Свої почуття до неї вони відображають у поетичних, музичних чи художніх образах, у простих, щирих словах.

Розучіть пісню українського композитора Олександра Злотника на вірші Миколи Сингаївського «Цвіт землі».

Демонстрація пісні „Цвіт землі”

Розучування пісні О. Злотника „Цвіт землі”