УРОК 15 . Навчальна :вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ТЕМА: Коломийки.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- Біографія М. Колеси;

- Визначення національної специфіки музики,

форм прояву в музиці історичних подій, життєвих ситуацій, характерів людей, відображення станів природи (емоційно – образного змісту музичних творів);

- характеристика та порівняння жанрів (сюїта) сто –

совно відображення ними життєвих образів;

- Восьма нота з крапкою.;

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, і музики рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати вокально – хорові навички;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

ХІД УРОКУ:

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання.

Музика чарівне диво, звідки ти така грайлива

Чи надовго? Назавжди! Чи не зникнеш ти куди?

Буду завжди панувати, і в серцях і в кожній хаті

Щоб лунало на весь світ здрастуй музико,

Здрастуй музико, здрастуй музико – Привіт!

Вступне слово вчителя:

Вч. Михайло Коцюбинський у романі „Тіні забутих предків” так описав коломийки: „Заграло cepцe у вівчарів, за блеяли вівці, учувши пашу... З гори на гору, з поточка в поточок пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця...”.

Українські землі біля Карпатських гір завжди приваблювали своєю неповторною красою. Та головне багатство цього краю – напрочуд співучі, широкого серця і великої душі люди, які зберігали, плекали і передавали з покоління до покоління чудові вікові музичні традиції.

Розповідь про коломийки

У Прикарпатті є невеличке мальовниче місто — Коломия, відоме своїм унікальним Музеєм писанки. Перебуваючи в Коломиї, одразу відчуваєш якесь особливо дбайливе ставлення людей до свого краю та народного мистецтва, що втілює красу Прикарпаття, життя і побут, думи і почуття народу.

З давніх-давен Коломия увінчана у народному музичному мистецтві — саме там народилися своєрідні жартівливі народні пісні — коломийки.

Коломийка – народна пісня-танець, поширена, в основному, в західних областях України.

Коломийки змальовують життя та вдачу народу. Дещо вони подібні до частівок — жартівливі, веселі, сатиричні, але бувають і сумні, ліричні. Часто існують різні тексти на одну мелодію.

У коломийках відбивається давня народна традиція поєднання танцю і співу. Це надає їх мелодіям гострого і примхливого ритму, широкого діапазону звучання, різноманітних мелодичних «прикрас».

У народних традиціях швидкій танцювальній коломийці часто передує контрастний ліричний, повільний заспів.

Відомості про М. Колессу

Значний внесок у збереження і розповсюдження коломийок зробив славетний український фольклорист, композитор і педагог Микола Філаретович Колесса. Він народився у місті Самбір, що на Львівщині. Освіту здобув у Празькому університеті та консерваторії.

Народні традиції Галичини справили на майбутнього композитора глибоке враження. Народна пісня увійшла до серця хлопця з перших років життя, разом із творчістю його батька — славетного музиканта-фольклориста Філарета Колесси. З їхньою сім'єю підтримували дружні стосунки Іван Франко, Леся Українка, Микола Лисенко й інші видатні письменники та митці України.

Микола Колесса зростав у атмосфері музикування і співу, в оточенні чарівних українських мелодій. Він писав: „Я прагнув витворити свій власний стиль, через який міг би передати всі переживання, враження, задуми, що жили в моїй душі... І якщо зачеплять якісь глибинні струни серця слухачів ті образи, ті почуття і думки, які я виносив у собі і передав у звуках, то буду вважати, що свою справу я виконав».

Композитору вдалося здійснити задумане. Уже багато років його музика захоплює та підкоряє все нових і нових слухачів. «Школа Колесси — це дерево в українській культурі, яке вічно зеленіє», — сказав про митця один із його учнів.

Відомості про коломийки М. Колесси

Один із найяскравіших творів Миколи Колесси — «Українська сюїта». Захоплення фольклором рідного краю, розкішне буяння природи Карпат, таємничі старовинні обряди з заворожливими піснями і танцями — все це багатство сповнило душу митця і відтворилося в його музиці.

Фінал сюїти має назву «Коломийка», де з великим мистецьким хистом — то задерикувато, то поважно і задумливо — композитор «перетворює» народнопісенну творчість гуцулів.

У Миколи Колесси є ще й інші коломийки.

Прослухайте фортепіанний цикл „Три коломийки” і поміркуйте, в чому полягає особливість кожної з них.

II. Слухання. М. Колесса. Фортепіанний цикл „Три коломийки”

Вч. У чому полягає особливість кожної коломийки?

Уч. Відповіді.

Вч. Яка особливість танцювальності в коломийках?

Уч. Відповіді.

Вч. Яке враження справили на вас прослухані твори?

Уч. Відповіді.

Вч. Чи відчуваються в музиці інтонації, характер народних пісень-танців?

Уч. Відповіді.

Вч. Поміркуйте, що надихнуло композитора на створення такої музики

Уч. Відповіді.

I I I. Виконання музичної розспівки.

Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.

- виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки в характері.

Вч. Крапка, що стоїть біля восьмої ноти, не тільки збільшує тривалість звучання на одну шістнад­цяту, а й надає особливої виразності мелодії.

Простукайте вправу, витримуючи восьму з крапкою. Восьму ноту з крапкою буде­мо називати ТІЙ.

Вч. Просольфеджуйте вправу з тактуванням. Витримуйте восьмі ноти з крапкою.

IV. Розучування української пісні – танка «Коломийки»

Вч. Демонстрація коломийки

Розучування коломийки

Караоке. Коломийка