Леся Українка 11 страница

"Включене дослідження передбачає залучення дослідника до роботи в організації і пряме спостереження її діяльності. Етнографічні методи заохочують опитуваних (розповідати) найбільш особисті розповіді. З одного боку, таке знання корисне, а з іншого— постає питання про етичне підґрунтя дослідження".

Ці методи робили можливим глибший підхід до вивчення окремого предмета, але розглядалися як потенційно проблематичні у забезпеченні конфіденційності для учасників.

Фокус-групи — викладацький склад

Загальною темою фокус-групи, що проводилася у травні 1996 року, було намагання отримати дані для розуміння програми в цілому. Хоча викладачі відчували, що викладання та розвиток магістерської програми були вдалими, вони почували недостатню ясність з приводу того, як індивідуальні внески поєднувалися з внесками інших. Менш формальний і більш самостійний підхід до навчання розглядався як "одурманююче блаженство", оскільки студенти мали можливість бути активнішими у своєму власному навчанні, але й існувала можливість для менш мотивованих студентів отримати менше знань. Однак викладачі відчували, що нові підходи до викладання також пропонували їм шанс самовдосконалення. Внесок лекторів з інших країн у науковий процес загалом знаходив схвалення. Закордонні лектори розглядалися як джерело знань про соціальну роботу та соціальну політику, але, водночас, як люди, котрі недостатньо обізнані з Україною та українською культурою.

Фокус-група, яка проводилася у червні 1997 року, виявила деякі труднощі, які залишалися у координації та спілкуванні між учасниками, але це не мало шкідливого впливу на розвиток проекту в напрямку досягнення поставлених цілей. НаУКМА розглядався як провідний заклад для підготовки соціальних працівників в Україні, з доступом до закордонних знань та досвіду, технічних можливостей, з компетентним викладацьким складом і високого рівня студентами. Відвідування закордонних лекторів розглядалися як такі, що допомагають зруйнувати стереотипи, і в міру того, як ці візити збільшували знання та взаєморозуміння, ставлення змінилося на позитивне.

Опитувальник для викладацького складу

Започаткування та впровадження магістерської програми здавалися цілком задовільними. Сильними сторонами програми були її доцільність як "соціальної необхідності" та зосередження на інтеграції теорії й практики. Проте для досягнення повноти й логічності навчання необхідна була консолідація навчальної програми і структури курсу. Координація візитів закордонних викладачів вимагала вдосконалення навчального процесу. Західні викладачі робили цінний внесок у викладання курсу, а також доносили різні методи й техніки викладання для українських викладачів. Один із прикладів — введення індивідуальних і групових консультацій зі студентами. Технічна підтримка у вигляді офісного обладнання була необхідною для загального успіху проекту, а саме, щоб студенти і викладачі мали вільний доступ до обладнання, такого як фотокопіювальна машина.

Перебування в центрі інновацій в Україні привносило як ризик, так і додаткові можливості, але наприкінці програми можливості переважили ризик.

Поєднання якісних та кількісних методів дослідження для оцінки програми та навчання студентів дозволило оцінити розвиток проекту на шляху досягнення своїх цілей. Зрозуміло, що студенти продемонстрували бажання зробити конструктивні критичні зауваження щодо структури, змісту і стилів викладання, а також внести пропозиції щодо майбутніх дисциплін, пов'язаних з інтересами вузького профілю. Це призвело до очевидних вагомих змін у знаннях, навичках та цінностях студентів. ОНЩ засвідчили, що студентам вдалося поєднати нові теорії та ініціативи у своїй навчальній практиці, а також у подальшій роботі.

Школа налагодила зв'язки з існуючими державними та недержавними організаціями і сприяла розвиткові нових послуг, йдучи назустріч потребам користувачів.

Програма надала цінний навчальний досвід як для українських, так і для західних викладачів, котрі завдяки партнерській співпраці досягли позитивних змін у практиці.

Основні поняття

TEMPUS; NUD*IST; ОСОБИСТИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЩОДЕННИК; ФОКУС-ГРУПА; ЯКІСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ.

ПІДСУМКИ

Прочитавши цю книгу, навіть недосвідчений у соціальній роботі читач може уявити собі, якими різноманітними і багатовимірними є проблеми, що їх береться розв'язувати Соціальна Робота. Це означає, що обсяг знань і вмінь, необхідних для спеціаліста соціальної роботи, майже безмежний. Оскільки безмежність знань не є заохочувальним виміром для тих, хто поставив собі за мету стати фахівцем, варто звернутися до досвіду інших дисциплін, де обсяг необхідної інформації також є майже безмежним. Один з таких прикладів — медицина, де протягом багатьох років визначалося, яким має бути розумне співвідношення між загальною підготовкою та спеціалізацією. Маючи загальним предметом вивчення розладу здоров'я людини, терапевт і отоляринголог, хірург і психіатр не братимуть на себе відповідальності втручатися у сфери один одного, бо кожен з них знає дуже багато, але про дуже вузьку галузь, майже про ніщо з точки зору професії "медицина". В той же час існують лікар загальної практики і фельдшер, які знають не так багато (майже нічого), але про все. Те саме протиріччя існує і в соціальній роботі і, мабуть, не треба шукати більш доцільного шляху його вирішення. Отже, ми маємо навчити соціальних працівників загального профілю (general social workers), які знають "нічого, але про ВСЕ", і спеціалістів соціальної роботи, які знають "ВСЕ, але про ніщо". Як уявляється нині, перший рівень має бути досягнутим у підготовці бакалавра соціальної роботи, другий — на рівні магістерських програм і післядипломного навчання.

Такі міркування дозволяють сформулювати зміст одного з наступних кроків Соціальної Роботи в нашій країні: знаходження розумного, економічно вигідного та практично ефективного співвідношення між кількістю соціальних працівників загального профілю і вузьких професіоналів соціальної роботи. Таке співвідношення може бути знайдено, по-перше,— з урахуванням міжнародного досвіду, по-друге,— з урахуванням потреб і можливостей державної освіти, по-третє,— з урахуванням потреб окремих регіонів країни.

Отже, ми сподіваємось, що у Соціальній Роботі буде зроблено й інші кроки, не тільки перші... Досвід навчання перших магістрів, перших бакалаврів, перших молодших спеціалістів, досвід перших досліджень у Соціальній Роботі, досвід діяльності перших дипломованих фахівців із Соціальної Роботи стане реальним підґрунтям для становлення Соціальної Роботи як академічної дисципліни і як професійної діяльності. Ми щиро в це віримо. І не боїмося труднощів.

ДОДАТОК 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА

ПІДГОТОВКИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 8.040202 "СОЦІАЛЬНА РОБОТА"

Кваліфікація МАГІСТР СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Сукупність норм до обов'язкового мінімуму змісту й рівня підготовки магістра

Діють як тимчасові норми до введення в дію Державних стандартів

Київ 1999

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1. Спеціальність "Соціальна робота" згідно з "Переліком напрямівпідготовки фахівців з вищою освітою за професійним спрямуванням і спеці-альностей різних кваліфікаційних рівнів та робітничих професій" затвердже-на Кабінетом Міністрів України № 507 від 23.05.97 р. та відповідного нака-зу Міністерства освіти України за № 405 від 13.11.97 р.

Мета даної освітньо-професійної програми — визначення державних вимог щодо підготовки кваліфікованих фахівців, підвищення й розвитку їхнього освітнього та професійного рівня.

Програма базується на вимогах кваліфікаційної характеристики й орієнтована на забезпечення загальнодержавних та регіональних потреб у кваліфікованих кадрах для соціальної сфери.

Освітньо-професійна програма може реалізуватися вищими навчальними закладами IV рівня акредитації.

Нормативний термін навчання — 2 роки.

Освітньо-кваліфікаційний рівень — Магістр соціальної роботи.

2. КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАГІСТРА

8.040202 (код характеристики) МАГІСТР СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ (найменування кваліфікації магістра) зі спеціальності 8.040202 "СОЦІАЛЬНА РОБОТА" (код і найменування спеціальності) Кваліфікаційна характеристика є державним нормативним документом, який визначає:

професійне призначення і сфери використання магістра соціальної роботи;

кваліфікаційні вимоги до магістра соціальної роботи у вигляді системи професійних і соціально-професійних завдань з визначенням рівня сфор-мованості умінь щодо їх вирішення;

відповідальність за якість підготовки фахівців.

Кваліфікаційна характеристика призначена для органів управління вищою школою і навчальних закладів, які ведуть підготовку магістрів соціальної роботи, для міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій, де використовуються випускники ВЗО цього профілю.

Кваліфікаційна характеристика є основою для визначення:

моделі магістра соціальної роботи та змісту його підготовки;

розробки освітньо-професійної програми;

професійної орієнтації молоді тощо.

2.1. ПРОФЕСІЙНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ МАГІСТРА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Магістр соціальної роботи готується для керівної, організаційно-адміністративної, методичної, викладацької, аналітичної та дослідницької діяльності у сфері соціальної роботи.

Магістр соціальної роботи повинен мати високий рівень професійної компетенції, що включає:

здійснення професійної діяльності згідно з етичними принципами, кодексом соціального працівника;

розуміння теоретичних основ професії;

володіння професійними навичками;

здатність поєднувати теорію і практику;

здатність провести кваліфіковану оцінку соціального, економічного та культурного середовища, де відбувається діяльність;

вміння запланувати та здійснити актуальне наукове дослідження в сфері соціальної роботи;

вміння здійснювати керівну діяльність в установах, що працюють у сфері соціальної роботи;

вміння передбачати зміни у соціальній сфері та планувати діяльність відповідно до них;

вміння ефективно користуватися письмовими та усними засобами комунікації.

Магістрові соціальної роботи необхідно використовувати гуманістичний підхід у роботі; мати високий рівень політичної, етичної та психологічної культури, чіткі уявлення про шляхи реалізації в сучасних умовах свого професійного призначення; сформувати філософське, економічне, політичне, гуманістичне мислення; орієнтуватися в умовах ринкової економіки, соціальних, національних, історичних та демографічних процесах розвитку суспільства; брати активну участь у громадському житті, формуванні правової свідомості та цивілізованих взаємовідносин всіх членів суспільства.

Важливими складовими підготовки фахівців є знання, а саме знання з психології, соціології, медицини, соціальної політики, законодавства, правових аспектів соціального захисту, теорій та методів соціальної роботи. Другим компонентом підготовки фахівців є формування відповідних навичок. Фахівець із соціальної роботи повинен уміти спілкуватися та надавати інформацію, оцінювати потреби і представляти інтереси людини, підвищувати її можливості та сприяти розвиткові, створювати "мережу допомоги" і керувати процесом допомоги, критично аналізувати діючу соціальну політику країни, визначати завдання, напрямки та заходи реформування соціальної політики, виходячи з соціально-економічної ситуації. Третьою складовою підготовки є формування професійних цінностей. Вони базуються на переконанні в тому, що суспільство повинно підтримувати людину, коли вона стає вразливою, що кожна людина є унікальною і неповторною, на прийнятті відмінностей та різноманітності людей, на повазі до людей, на праві людей до самовизначення, а також на прагненні до їх залучення, інтеграції, включення у суспільне життя.

Випускники, які отримають дипломи магістра соціальної роботи, зможуть обіймати посади, які передбачають виконання дослідницьких та викладацьких, адміністративно-організаційних та експертних функцій у соціальній сфері.

Сфери використання магістрів соціальної роботи

Інституції

Вид діяльності або посада

Міністерство праці та соціальної політики, управління та відділи соціального захисту населення України

Установи соціального захисту населення (територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, будинки-ін-тернати)

Державна служба зайнятості

Державні та недержавні організації та об'єднання

Міжнародні організації

Міністерство охорони здоров'я України Установи охорони здоров'я

Міністерство освіти Заклади освіти

Заклади пенітенціарної системи

Органи самоврядування та виконавчої влади

Міністерство надзвичайних ситуацій України

Міністерство у справах сім'ї та молоді Центри соціальних служб для молоді

Науково-дослідні інститути, які займаються соціальною проблематикою

Керівна, консультативна, дослідницька, аналітична, адміністративна, методична, організаційна діяльність, діяльність по плануванню і розробці соціальних програм

Керівна, консультативна, адміністративна, методична, організаційна діяльність, діяльність по плануванню і розробці соціальних програм

Керівна, консультативна, дослідницька, аналітична, адміністративна, методична, організаційна діяльність, діяльність по плануванню і розробці соціальних програм

Керівна, консультативна, дослідницька, аналітична, адміністративна, методична, організаційна діяльність, діяльність по плануванню і розробці соціальних програм

Консультативна, дослідницька, аналітична, адміністративна, методична, організаційна діяльність, діяльність по плануванню і розробці соціальних програм

Консультативна, дослідницька, аналітична, адміністративна, методична, організаційна діяльність, діяльність по плануванню і розробці соціальних програм.

Викладацька діяльність.

Консультативна, дослідницька, аналітична, адміністративна, методична, організаційна діяльність, діяльність по плануванню і розробці соціальних програм.

Консультативна, аналітична, адміністративна, методична, організаційна діяльність, діяльність по плануванню і розробці соціальних програм

Консультативна, дослідницька, аналітична, адміністративна, методична, організаційна діяльність, діяльність по плануванню і розробці соціальних програм. Керівна, консультативна, дослідницька, аналітична, адміністративна, методична, організаційна діяльність, діяльність по плануванню і розробці соціальних програм

Керівна, консультативна, дослідницька, аналітична, адміністративна, методична, організаційна діяльність, діяльність по плануванню і розробці соціальних програм.

2.2. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ

ДО МАГІСТРА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Магістр соціальної роботи — це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у соціальній сфері.

Здобуття кваліфікації магістра соціальної роботи може здійснюватись на базі освітньо-професійних програм підготовки бакалавра або спеціаліста з соціальної роботи; бакалавра або спеціаліста, що мають підготовку психологічного, соціологічного, педагогічного, медичного спрямування.

Освітньо-професійна програма підготовки магістра соціальної роботи включає поглиблену фундаментальну гуманітарну, соціальну, психологічну, спеціальну та науково-практичну підготовку.

Магістр соціальної роботи повинен знати:

складові професії соціального працівника: базові цінності, знання та вміння/навички;

етичні засади соціальної роботи і шляхи реалізації цінностей на практиці;

професійні якості, функції та ролі соціального працівника;

фази процесу соціальної роботи й особливості кожної з них;

методи соціальної роботи;

теорії та моделі соціальної роботи;

цілі та принципи ведення професійних записів;

особливості роботи в команді колег та в мультидисциплінарній команді;

способи запобігання та зменшення негативних впливів у професійній діяльності соціального працівника;

шляхи подолання дискримінації та пригноблення у відповідності з цінностями та принципами фаху;

основні причини, що породжують групи ризику в суспільстві та викликають потреби у соціальній допомозі;

актуальні соціальні проблеми та характеристики вразливих категорій населення;

психологічні особливості та потреби різних груп населення;

передумови виникнення соціальної роботи в Україні;

передумови формування соціальної політики;

основи аналізу соціальної політики;

соціальну політику, що діє в Україні;

основні аспекти соціальної політики в інших країнах;

систему інституцій, які займаються розробкою і впровадженням соціальної політики в Україні;

організацію роботи органів соціального захисту населення;

систему соціального законодавства, а також механізм правового регулювання у соціальній сфері;

основи наукових методів аналізу проблем соціальної сфери;

основи управлінської діяльності в соціальній сфері.

Магістр соціальної роботи повинен уміти:

інтегрувати теоретичні знання та практичний досвід;

реалізовувати професійні цінності на практиці;

користуватися етичними принципами, кодексом соціального працівника;

теоретично обґрунтовувати втручання і передбачати його наслідки;

здійснювати первинне оцінювання;

планувати догляд;

заключати контракт з клієнтом;

безпосередньо надавати допомогу з використанням методів індивідуальної, групової роботи і роботи у громаді;

застосовувати комунікативні навички;

письмово реєструвати інформацію;

представляти інтереси клієнта;

оцінювати успішність втручання;

дотримуватися меж професійної компетенції;

аналізувати власні вміння та навички, рівень знань, особистісні риси;

керувати процесом допомоги;

визначати соціальні проблеми та їхню пріоритетність;

аналізувати соціально-економічну ситуацію;

критично аналізувати й оцінювати діючу соціальну політику країни;

визначати завдання та напрямки реформування соціальної політики виходячи з соціально-економічної ситуації;

планувати й розробляти соціальні програми відповідно до соціально-економічної ситуації в країні;

обґрунтовувати власну думку та виробляти групові рішення;

забезпечувати отримання необхідної для роботи об'єктивної інформації з різних джерел;

планувати і виконувати науково-дослідні роботи в сфері соціальних відносин;

здійснювати керівництво установою або групою осіб на засадах сучасної теорії управління;

оцінювати ефективність власної роботи та дієвість застосовуваних методів та моделей.

Особи, які успішно захистили кваліфікаційну роботу (магістерську дисертацію), отримують документ установленого зразка про здобуття повної вищої освіти з кваліфікацією "магістр соціальної роботи".

2.3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКІСТЬ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ

Вищі заклади освіти всіх форм власності повинні гарантувати якість підготовки своїх випускників не нижче рівня, встановленого цією кваліфікаційною характеристикою.

При незадовільних результатах атестації якості підготовки магістрів, невиконанні вимог кваліфікаційної характеристики заклад освіти позбавляється права підготовки фахівців за цією спеціальністю або до нього застосовуються заходи, передбачені Положенням "Про атестацію вищих закладів освіти".

Перегляд і зміни кваліфікаційної характеристики, обумовлені необхідністю відображення нових даних та досягнень науки і практики, здійснюються в порядку, встановленому Міністерством освіти України.

3. СТРУКТУРА ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ

3.1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА БЛОКАМИ ДИСЦИПЛІНЦикли дисциплінКількість годин/кредитів

Загальний обсяг годин 3618 / 67

Обов'язкові навчальні дисципліни, 1566 / 29у тому числі

• блок фундаментальних та професійно- 702 / 13орієнтованих дисциплін

• блок спеціальних дисциплін 864 / 16Блок практичного навчання 810 / 15Блок вибіркових дисциплін 432 / 8 Кваліфікаційна робота810 / 15

3.2. НОРМАТИВНА ЧАСТИНА ЗМІСТУ ОСВІТИ
	Шифр	Назви дисциплін	Кількість Форма годин/ триместр. кредитів контролю
1.		Блок фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін
1.1.	СР503	Технологія підготовки наукової роботи	54 / 1	залік
1.2.	СР509	Правове регулювання соціальних відносин 162 / 3	залік, іспит
1.3.	СР512	Соціологічні методи в соціальній роботі	108 / 2	залік
1.4.	СР513	Соціологія для соціальних працівників	108 / 2	іспит
1.5.	СР514	Загальна психологія	54 / 1	іспит
1.6.	СР515	Психологія розвитку	54 / 1	іспит
1.7.	СР516	Психологія особистості	54 / 1	іспит
1.8.	СР518	Соціальна психологія	54 / 1	залік
1.9.	СР519	Соціальна психіатрія	54 / 1	залік
		Всього	702 /13
2.		Блок спеціальних дисциплін
2.1.	СР504	Вступ до соціальної роботи	108 / 2	залік
2.2.	СР505	Методи соціальної роботи	162 / 3	іспит
2.3.	СР506	Методика досліджень у соціальній роботі	54 / 1	залік
2.4.	СР507	Проблеми трансформації соціальної сфери (семінар) 216 / 4	залік
2.5.	СР508	Соціальна робота із спеціальними групами клієнтів	108 / 2	залік
2.6.	СР510	Основи аналізу соціальної політики	54 / 1	залік
2.7.	СР511	Соціальна політика в Україні	162 / 3	іспит
		Всього	864/16
3.		Блок практичного навчання
3.1.	СР520П	Навчальна практика	81 / 1.5	залік
3.2.	СР521П	Виробнича практика	243 / 4.5	залік
№	Шифр	Назви дисциплін	Кількість Форма годин/ триместр. кредитів контролю
3.3.	СР610П	Дослідницька практика	486 / 9	залік
		Всього	810 /15
4.		Блок вибіркових дисциплін не менше 432 / 8
4. 1.		Блок професійно-орієнтованих вибіркових дисциплін
4.1.1	СР517	Групова робота	54 / 1	залік
4.1.2	СР602	Соціальна робота з людьми похилого віку 54 / 1	залік
4.1.3.	СР603	Соціальна робота з наркозалежними	54 / 1	залік
4.1.4.	СР604	Соціальна робота в охороні здоров'я	54 / 1	залік
4.1.5.	СР605	Соціальна робота з ВІЛЛСНІД особами	54 / 1	залік
4.1.6.	СР606	Менеджмент у соціальній роботі	54 / 1	залік
4.1.7.	СР607	Волонтерство у соціальній роботі	54 / 1	залік
4.1.8.	СР608	Прикладна персонологія	108 / 2	залік
4.1.9.	СР522П	Педагогічна практика	54 / 1	залік
		Всього	540 /10
4. 2.		Блок вибіркових дисциплін інших кафедр
4.2.1.	СР501	Англійська мова	108 / 2	залік
4.2.2.	СР502	Комп'ютерні технології	54 / 1	залік
4.2.3	СР601	Педагогіка вищої школи	54 / 1	залік
		Всього	216 / 4
		Кваліфікаційна робота	810 /15
		Загальний обсяг академічних годин	3618 / 67

4. АНОТАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ВСТУП ДО СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Курс має забезпечити введення в спеціальність, знайомство з основними аспектами та положеннями професійної діяльності: концепцією соціальної роботи, що є загальною на міжнародному рівні та прийнятною для України; фаховими знаннями, навичками та цінностями; вимогами щодо професійних та особистих якостей соціального працівника; етичними й теоретичними засадами соціальної роботи; процесом та основними методами соціальної роботи; основними групами клієнтів соціальної роботи.

Мета курсу: знайомство студентів з основами професійної діяльності, її базовими поняттями, теоретичною базою.

Після опанування курсу студенти повинні знати:

складові професії: базові цінності, знання та вміння/навички;

передумови виникнення соціальної роботи в Україні;

пріоритетні соціальні проблеми;

маргіналізовані категорії населення в Україні;

етичні засади соціальної роботи і шляхи реалізації професійних цінностей на практиці;

основні положення етичних кодексів соціального працівника;

якості, функції та ролі соціального працівника;

фази процесу соціальної роботи;

основні методи соціальної роботи;

теорії та моделі соціальної роботи. Студенти також повинні набути вмінь:

аналізувати соціальні проблеми та визначати їхню пріоритетність;

визначати професійні цінності та шляхи застосування їх на практиці;

користуватися етичними принципами, кодексом соціального працівника;

теоретично обґрунтовувати втручання;

інтегрувати теоретичні знання і практичний досвід;

аналізувати власні можливості, рівень знань, особистісні риси.

МЕТОДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Курс націлений на поглиблення знань і навичок із соціальної роботи. Курс заснований переважно на викладанні позитивного міжнародного досвіду та його аналізі з точки зору придатності та можливості модифікації до українських реалій. Курс "Методи соціальної роботи" складається з двох блоків, оскільки повинен забезпечити знайомство з процесом соціальної роботи, який є основою практичної соціальної роботи, а також з методами соціальної роботи.

Мета курсу: вивчення прикладних аспектів соціальної роботи: процесу, методів та вмінь/навичок, що є необхідними для практичної діяльності. Після опанування курсу студенти повинні знати:

фази процесу соціальної роботи та особливості кожної з них;

принципи ведення професійних записів;

цілі ведення професійних записів;

негативні впливи у професійній діяльності соціального працівника; феномен вигоряння;

принципи встановлення мети і завдань у процесі соціальної роботи;

професійні межі соціального працівника відносно клієнтів;

професійні межі соціального працівника відносно колег та представників інших професій;

способи уникнення та зменшення стресу та вигоряння;