Філософські ідеї про сутність свідомості

Прихильники об'єктивного ідеалізму розглядають свідомість, дух, ідею як єдину вірну реальність, активну настільки, що вона здатна виступати творцем (деміургом) дійсності.

Суб'єктивно - ідеалістичне розуміння сутності свідомості, наприклад, у махізмі, виражалося в ототожненні матерії зі свідомістю: є тільки свідомість, а матерія - це «комплекс відчуттів». Послідовники цього навчання відстоюють ідеї так називаного нейтрального монізму. Так, Б. Рассел у свій час писав, що як свідомість, так і матерія утворені з нейтрального матеріалу. Таким матеріалом він вважав відчуття [3. 643-656].

Досить поширені і погляди дуалістів, що визнавали існування двох рівноправних і незалежних основ (субстанцій) - матеріальної і духовної.

Метафізичний матеріалізм завжди виступав проти ідеалізму і релігії. Вони думали, що мислення людини здатне виконувати лише функцію пасивного відображення реального світу.

Труднощі в розумінні психіки, того, як з матерії, яка не відчуває, виникла матерія, яка відчуває, приводили у вчених до різного тлумачення цього питання.

Так, наприклад, Дж. Бруно вважав, що вся матерія одушевлена, має психічні властивості. Це філософське навчання про загальну натхненність матерії одержало назву гілозоїзм.