Сутність і значення стратегії підприємства

Функціонування підприємства в сучасних умовах висуває на перший план вирішення ряду проблем, пов’язаних з його ефективним функціонуванням у довгостроковій перспективі: вибором і закріпленням певної частини ринку (ринкової ніші), формуванням конкурентного статусу підприємства і його підтримкою, найбільш повним задоволенням потреб споживачів у майбутньому.

Історично поняття «стратегія» склалося у військовому лексиконі і було запозичене економічною наукою наприкінці 50-х років ХХ ст. Стратегія у перекладі з грецької означає „мистецтво генералів”. Так як генерали повинні володіти мистецтвом передбачати хід боїв і заздалегідь застосовувати заходи для того, щоб їх виграти, так і генеральні менеджери (менеджери вищого рівня) повинні передбачати хід бою свого підприємства на полі бізнесу, на якому йде все більш запекліша конкурентна боротьба, і вміти розробляти таку програму дій, що дозволила б йому перемогти у цій битві. Розрізняють 2 концепції стратегії: філософську та організаційно-управлінську (рис. 1.1).

Філософська концепція наголошує на загальному значенні стра­тегії для підприємства. З цієї точки зору стратегія – це позиція, спосіб життя, що не дає зупинитися на досягнутому, а орієнтує на постійний розвиток; інтегральна частина менеджменту, що дозволяє усвідомити майбутнє; процес мислення, інтелектуальні вправи, які потребують спеці­альної підготовки, навичок і процедур; відтворювана цінність, що дає змогу досягти найкращих резуль­татів активізацією діяльності всього персоналу.

В рамках організаційно-управлінської концепції існуючі підходи до визначення стратегії можна об’єднати у три групи: стратегія як результат, стратегія як процес, стратегія як спосіб досягнення цілей. Визначення стратегії „як результату” пов’язано з ототожненням мети і стратегії і зумовлене необхідністю встановлення конкретних орієнтирів. У цьому контексті стратегія розглядається як позиція на ринку, як мета управління, або як зразок, до якого прагне підприємство. Підхід до визначення стратегії „як процесу” наголошує на переході підприємства з позиції, яку воно займає, до нової бажаної позиції. У таких визначеннях є дві стаціонарні позиції: реальна і бажана для підприємства у майбутньому ситуація, а стратегія є шляхом від позиції, у якій підприємство знаходиться, до бажаної, є рухливою категорією (рис. 1.2).

Рис. 1.1 – Підходи до визначення сутності стратегії

Рис. 1.2 – Стратегія як траєкторія досягнення цілі

На сучасному етапі більш доцільним є визначення стратегії як способу досягнення цілей, оскільки підприємства розробляють стратегії саме для досягнення своїх стратегічних цілей.

Таким чином, під стратегією слід розуміти узагальнюючу модель стратегічної поведінки підприємства, яка визначає план і напрямок управлінських дій щодо досягнення стратегічних цілей підприємства.

Для кращого пізнання сутності стратегії слід розглянути, якою є та не повинна бути стратегія, а для формування уявлення про її значення – що вона може та не в силах дати підприємству (рис. 1.3).

Рис. 1.3 – Специфіка і значення стратегії

Часто в літературі відмічається, що стратегія є способом встановлення взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем, формується на основі неповної інформації і постійно уточнюється, має складну внутрішню структуру, є основою для проведення змін і основним змістовним елементом діяльності вищого керівництва. В той же час стратегія не повинна бути планом визначеного обсягу, який слід виконати за будь-яких умов, планом, що просто поєднує операційні плани підприємства, переліком стандартних форм і документів, ідеєю лише вищого керівництва, йти у розріз зі здоровим глуздом.

Значення стратегії полягає в тому, що вона дозволяє визначити основні напрямки і шляхи досягнення цілей, розробити стратегічні плани, програми і проекти, дозволяє стабілізувати взаємовідносини у підприємстві, налагодити його ефективну роботу і досягти синергетичного ефекту. Разом з тим, стратегія не дає негайного результату, стовідсоткового передбачення майбутнього, стовідсоткового виконання всіх планів і досягнення всіх запланованих показників у бажаних обсягах тощо. Про ці аспекти стратегії керівники часто забувають, розробивши стратегію, вважають, що далі вона повинна працювати сама і принесе їм неодмінний успіх. Але та частина невизначеності, що притаманна стратегії, постійні зміни в умовах діяльності підприємства вимагають її постійного перегляду і коригування, управління її практичною реалізацією.