Поняття та види слідчих оглядів

Огляд - це слідча дія, яка проводиться з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, що мають значення для справи. У відповідності із ч. І ст. 190 КПК України слідчий може провести огляд місця події, місцевості, приміщень, предметів та документів, а також зовнішній огляд трупа.

Існує кілька класифікацій слідчих оглядів:

- по об’єкту (огляд місця події, початковий огляд трупа на місці його знаходження, огляд предметів, огляд документів, огляд тварин, огляд приміщень та ділянок місцевості, які не являються місцем події, освідування)

- за часом проведення ( первинний та повторний)

- за об’ємом (основний та додатковий)

Зупинимось детальніше на деяких слідчих оглядах.

Огляд місця події - це невідкладна слідча дія, спрямована на дослідження території (приміщення або споруди), де відбулася подія, що містить ознаки злочину, або настав її результат, зміст якої складає комплекс пізнавально-засвідчувальних операцій, що полягають у пошуку, виявленні, закріпленні, вилученні, дослідженні, перевірці та оцінці слідів злочину та інших речових доказів.

Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за мотивованою постановою судді. У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей чи майна з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчинені злочину, а також за письмовою згодою володаря огляд може бути проведено без постанови судді. Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не потребується.

Зовнішній огляд трупа слідчий зобов'язаний у всіх випадках проводити за участю судово-медичного експерта, а в разі неможливості його виклику - найближчого лікаря і в присутності двох понятих (ст.192 КПК).

Освідування - це слідча дія, яка заключається в огляді тіла живої людини (ст. 193 КПК). Закон передбачає два види освідування: 1).слідче, яке проводить слідчий, і 2).медичне, що проводиться судово-медичним експертом або лікарем. Освідування проводиться при необхідності виявити або засвідчити наявність у обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка особливих прикмет, а також слідів злочину. До особливих прикмет можуть належати родимі плями, татуювання, шрами, рубці. бородавки, відсутність певних частин тіла тощо. Слідами злочину на тілі можуть бути плями крові, слини, залишки пально-мастильних матеріалів, наркотичних або отруйних речовин волосся, текстильні волокна та інше.

Про провадження слідчого освідування слідчий виносить постанову. У раз необхідності судово-медичного освідування, тобто, коли для його виконання потрібн спеціальні знання в галузі медицини, його проводить судово-медичний експерт або лікар за вказівкою слідчого.

Коло осіб, які можуть бути піддані освідуванню, визначені ст. 193 КПК. Це - обвинувачений, підозрюваний, потерпілий і свідок. Згідно ч.І ст. 193 КПК України слідчиі має право особисто провадити освідування, крім випадків, передбачених в законі, коли забороняється бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, якщо це пов'язано необхідністю оголення особи, яка підлягає освідуванню. Оскільки об'єктом освідування є тіло людини, його проведення втручається в права людини на здоров'я, гідність, свободу та особисту недоторканість. закон забороняє будь-які пов'язані з освідуванням дії, що принижують гідність освідуваної особи або небезпечні для її здоров'я.

Найскладнішим є огляд місця події. Це місцевість чи приміщення, де виявлено подію з ознаками злочину, наприклад, місце, де знайдено труп з ознаками насильницької смерті або виявлено зламану касу, звідки вик­радено гроші тощо. Місце події здебільшого є одночас­но і місцем вчинення злочину. Проте ці місця можуть бути різними, наприклад, коли людину вбито в одному, а труп перенесено в інше місце, де його і знайдено. В таких випадках по одній справі може бути два чи біль­ше місць події і всі вони, в міру виявлення, підляга­ють слідчому огляду.

Наприклад, у справі про вбивство жінки, труп якої було розчленовано і розкидано части­нами, провадилися огляди кожного місця, де знаходи­ли частину трупа, а також і місця вбивства, тільки-но таке встановили.

Щодо зазначених вище інших видів огляду, то вони можуть бути залежно від обставин як самостійними слід­чими діями, так і складовими частинами огляду місця події

Отже, огляд місця події — це слідча дія, яка поля­гає в тому, що слідчий, проводячи розслідування, згідно з вказівками закону, безпосередньо сприймає, досліджує, фіксує і оцінює об'єкти на місцевості або в приміщенні, де виявлено ознаки злочину, з метою знаходження там слідів, речових доказів, з'ясування обстановки і всіх об­ставин, які мають значення для справи.

Огляд місця події провадиться в справах про такі небезпечні злочини, як убивство, зґвалтування, розбій, крадіжки, порушення правил безпеки руху та експлуа­тації автомототранспорту тощо. Від якісного його проведення у значній мірі залежить успіх розсліду­вання.

Основні завдання, які стоять перед слідчим, коли він провадить огляд місця події, випливають із завдань роз­слідування злочину в цілому. Перш за все, це його роз­криття, тобто встановлення факту вчинення і винної особи.

Для цього необхідно з'ясувати:

- на що було пося­гання;

- в чому полягало діяння злочинця і коли та де воно вчинене;

- чим характеризують форми вини, мета та мотиви злочину, хто його вчинив.

- крім того, треба вста­новити характер та розміри заподіяної шкоди, а також причини та умови, які сприяли злочинові

Коло цих питань у кожному випадку може дещо змі­нюватись, залежно від виду злочину і обставин справи.

Наприклад, у справі про крадіжку товарів із крамниці із зламом вікна можуть виникнути питання про те, з якого боку (ззовні чи зсередини) розбито шибку; яким способом це зроблено; чи залишились на ній сліди паль­ців; чи справді вчинено крадіжку товарів або мало міс­це її інсценування; скільки було злочинців; які їхні прикмети, чи не залишились, зокрема, сліди їх ніг або інші сліди; що вони робили в крамниці; чи користувалися там освітленням і яким саме; як пакували і виносили крадені товари; чи були в них транспортні засоби і які саме тощо.

Огляд місця події найчастіше є початковою слідчою дією, яка провадиться після порушення кримінальної справи. В невідкладних випадках огляд місця події мо­же бути проведений до порушення кримінальної справи (ч. II ст. 190 КПК України).

Оглядають місце події у присутності не менше двох понятих. Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих у результатах справи (ст. 191 КПК України). В огляді, який провадить слідчий, може брати участь прокурор, який згідно з ст. 227 КПК України вправі провадити його і особисто.

При наявності трупа місце події оглядають з участю судовомедичного експерта, а коли його неможливо вик­ликати, запрошується найближчий лікар (ст. 192 КПК України).

На розсуд слідчого для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, обвинувачений та інші учасники процесу, а також підозрюваний і свідки. Огляд примі­щення провадиться в присутності особи, що займає його, або представника відповідної установи, організації чи підприємства.