Визначення та районування релігійного туризму

Географія релігійного туризму пов'язана з пізнанням релігійних реліквій і святинь, релігійних вірувань найрізноманітніших етносів у різних регіонах світу. Зміст поняття релігійний у своїй основі містить ставлення людини до Бога, означає віру в нього, релігійну поведінку людини на Землі, а також ставлення Бога до людини, але переважно в межах конкретної конфесії.

Географія релігійного туризму — це не лише територіальна організація сфери туризму, метою якої є пізнання сакральних реліквій і святинь, релігійних вірувань найрізноманітніших етносів у різних регіонах світу. Це насамперед пізнання особливо організованого священного простору, дотичність до якого дає змогу і відновити працездатність, і збагатити духовний світ, і відчути стабільність довкілля.

Географія туризму з релігійними цілями пов'язана з регіонами переважного поширення основних релігій — християнства, мусульманства, іудаїзму та буддизму, а тому має чітко окреслені межі. Незначні туристські потоки спрямовуються за іншими нечисленними релігійними напрямками.

У сучасному релігійному туризмі можна виділити наступні форми: паломництво; ексурсійно - пізнавальні тури з релігійної тематики; спеціалізовані тури; місіонерство й науково - релігієзнавчий туризм (рис.11.1).

Рис. 11.1 - Класифікація релігійного туризму

Паломництво - це відвідування вірянами релігійних святинь із метою молитовного спілкування, поклоніння священним об'єктам, безоплатної праці на благо храму або монастиря й інших форм прояву своєї віри. Сам термін «паломництво» походить від слова «palma» - пальма. Ця назва пов'язана зі звичаєм у християн привозити з Єрусалима пальмову гілку.

Місіонерство - діяльність представників релігійних організацій, спрямована на залучення до свого віросповідання представників інших релігій.

Екскурсійні тури з релігійної тематики - це відвідування найбільш значущих культових об'єктів з метою ознайомлення з їхніми історико - архітектурними та природними особливостями місцевості, де вони розташовані, а також з метою вивчення деяких аспектів релігійної діяльності.

Спеціалізовані тури, що тривають зазвичай від 3 днів до 2 тижнів, передбачають, як правило, відвідування обмеженої кількості культових об'єктів строго одного релігійного напрямку, на кожному з яких передбачене досить тривале перебування. При організації таких турів іноді необхідно отримати дозвіл керівників церкви або конкретного релігійного об'єкта. Дуже часто такі поїздки організовуються за активної участі представників церкви.

Науково - релігієзнавчі тури за основну мету мають глибоке багатостороннє вивчення особливостей конкретного релігійного напрямку або ознайомлення туристів якомога з більшим числом різних релігійних течій.

Для географічного вивчення широкої та різноманітної картини паломництва використовується районування. У світі виділяють 11 макрорегіонів паломництва:

1) християнська Європа;

2) Північна Америка з домінуванням християнства й іншими численними релігіями;

3) Латинська Америка з переважанням християнства і місцевими традиційними релігіями;

4) Північна Африка з переважанням ісламу;

5) Західна і Східна Африка, де панує іслам та існують окремі центр" християнства і традиційних релігій;

6) Західна Азія з домінантою ісламу й анклавами християнства й іудаїзму;

7) Південна Азія, де поширилися індуїзм і буддизм, а також існують центри християнства, джайнізму, сикхізму та ісламу;

8) Південно-Східна Азія з переважанням буддизму, ісламу, християнства й анклавами індуїзму;

9) Східна Азія з панівним буддизмом, конфуціанством, синтоїзмом й осередками ісламу та християнства;

10) Центральна Азія з домінантою буддизму, переважно ламаїзму;

11) Середня Азія з пануванням ісламу.

Кожен макрорегіон відомий насамперед світовими центрами паломництва, які приймають міжнародні потоки вірян і часто поєднують релігійну спеціалізацію з функціями адміністративного, промислового, культурного і туристичного центрів. Крім того, у макрорегіонах існують об'єкти релігійного поклоніння національного та місцевого значення.