Порядок здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу

Погашення та обслуговування державного боргу здійснюються шляхом проведення платежів з виконання боргових зобов’язань держави перед кредитором щодо погашення основної суми боргу, сплати відсотків за ним та оплати супутніх витрат, передбачених умовами випуску державних цінних паперів, угодами про позику, державними гарантіями та іншими документами.

Сума коштів, необхідна для здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу за рік, а також сума витрат, необхідна для виконання державою гарантійних зобов’язань, затверджується Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених в Законі України про Державний бюджет України на погашення та обслуговування державного боргу, є Міністерство фінансів України.

Основними джерелами для здійснення операцій з погашення та обслуговування державного боргу можуть бути:

- кошти передбачені в законі про Державний бюджет України на обслуговування державного боргу;

- кошти, які надійшли до бюджету від приватизації державного майна;

- внутрішні та зовнішні запозичення.

Основним документом, який визначає загальний обсяг, цільовий напрямок, поквартальний та помісячний обсяг асигнувань на погашення та обслуговування державного боргу є розпис фінансування державного бюджету та розпис видатків державного бюджету.

ДКСУ щомісячно (із щотижневим уточненням) отримує від МФУ графіки витрат за державним боргом, на підставі яких складаються графіки проведення платежів за державним боргом.

На підставі графіків витрат за державним боргом, отриманих від МФУ, ДКСУ відкриваються асигнування (виділяються кошті) із загального фонду державного бюджету для здійснення операцій із погашення та обслуговування зовнішнього та внутрішнього державного боргу.

Підставою для проведення Казначейством видатків з обслуговування та погашення державного боргу є розпорядження МФУ.

До розпоряджень додаються копії завірених в установленому порядку кредитних договорів, укладених між КМУ (в особі МФУ) та іноземними кредиторами, банками-агентами; платіжних інструкцій іноземних кредиторів; рахунків-фактур; договорів про придбання товарів, виконання робіт, надання послуг; актів виконаних робіт; документів стосовно державних закупівель та інших документів, які є підставою для здійснення платежів згідно з законодавством.

Платежі з погашення та обслуговування державного боргу проводяться шляхом перерахування коштів з відповідних рахунків в національній валюті, відкритих в ДКСУ, або валютних рахунків ДКСУ, відкритих в установах банків, на рахунки кредиторів у порядку визначеному законодавством.

До платежів з обслуговування державного боргу належить:

плата за користування кредитом (позикою) (виплата відсотків (доходу) за державними борговими зобов’язаннями);

сплата комісій, штрафів за державними борговими зобов’язаннями;

оплата послуг, пов’язаних з управлінням державним боргом (агентських, консультаційних, рейтингових, юридичних, інформаційних, дорадчих, перекладацьких, управлінських та інших).

Платежі з обслуговування державного боргу здійснюються ДКСУ в національній та іноземній валютах у такому порядку:

- плата за користування кредитом (позикою) (виплата відсотків (доходу) за борговими зобов’язаннями) та сплата комісій, штрафів здійснюються безпосередньо на рахунки кредиторів або банків-агентів відповідно до договорів, укладених МФУ з кредиторами та банками-агентами як в національній, так і в іноземній валютах. Операції в іноземній валюті здійснюються з валютних рахунків ДКСУ;

- інші платежі з обслуговування державного боргу здійснюються в національній валюті через реєстраційні рахунки, відкриті на ім’я МФУ в ДКСУ; в іноземній валюті – з валютних рахунків Казначейства України на рахунки виконавців послуг згідно з підтвердними документами.

Контрольні питання

1. Дайте визначення державного боргу.

2. Яким чином поділяється державний борг згідно з бюджетною класифікацією?

3. Яким документом встановлюється граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього боргу?

4. Яким чином здійснюється класифікація державного боргу за типом кредитора?

5. Наведіть класифікацію державного боргу.

6. Що таке державне запозичення, з якою метою воно здійснюється?

7. Що таке державна гарантія?

8. Назвіть основні завдання, що вирішуються в процесі управління державним боргом.

9. Які існують принципи управління державним боргом?

10. Назвіть методи управління державним боргом.

11. Що належить до операцій з управління державним боргом?

12. Які функції виконує МФУ при управлінні державним боргом та гарантованим державою боргом?

13. Які функції ДКСУ щодо управління державним боргом?

14. Які ризики пов’язані із державним боргом?

15. Який порядок здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу?

Тестові завдання для перевірки знань

1. Правовою основою управління державним боргом є:

а) Конституція України;

б) Бюджетний кодекс;

в) Закон про Державний бюджет.

2. Документ, що встановлює граничний розмір державного боргу:

а) Бюджетний кодекс;

б) Закон про Державний бюджет;

в) Постанова Кабінету Міністрів.

3. Основними принципами державного кредиту є:

а) платність;

б) обов’язковість;

в) обидві відповіді вірні.

4. Під терміном «зовнішня державна гарантія» розуміють:

а) гарантії Уряду України перед резидентами;

б) гарантії позичальника;

в) гарантії Уряду України перед нерезидентами.

5. Завдання, які вирішуються в процесі управління державним боргом:

а) пошук ефективних умов запозичення коштів;

б) забезпечення своєчасності розрахунків;

в) обидві відповіді вірні.

6. ДКСУ в процесі управління державним бором виконує функцію:

а) залучення коштів;

б) розміщення коштів;

в) погашення і обслуговування.

7. Методами управління державним боргом є:

а) конверсія;

б) концесія;

в) конгрес.

8. Під «уніфікацією» розуміють:

а) зміну дохідності позик;

б) об’єднання кількох позик в одну;

в) повну відмову держави від своїх зобов’язань.

9. Формою надання державної гарантії є:

а) державна обіцянка;

б) державна підтримка;

в) державна порука.

10. Основними способами реалізації державних гарантій і запозичень є:

а) емісія державних цінних паперів;

б) грошова емісія;

в) жодної правильної відповіді.

Література:

[1;2;3;4;6;10;11;12;13;15;17;19;20;21;26;27;30;32;35;41;42;44;45;47;48;49;50;53;

56;57]