Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Цей рисунок показує, що прийняття рішень випливає з цілей організації і спрямоване на коригування всіх складових менеджменту (стратегій, структур, систем), що впливають на результативність управління.
Висхідні положення для самостійного опрацювання другого питання теми полягають у такому. По-перше, важливо принципово відрізняти східну і західну культури прийняття рішень. По-друге, важливо розрізняти вплив конкретних національних культур на прийняття рішень.
У східній культурі наголос робиться на правильному формулюванні проблеми. Головна увага при цьому приділяється процесу усвідомлення суті проблеми і доцільності її розв'язання на основі консенсусу (абсолютної згоди). Коли згоди досягнуто, процес прийняття рішення просувається значно швидше, оскільки єдине розуміння проблеми практично виключає виникнення суперечностей. При цьому значною в процесі прийняття рішень є орієнтація на групову роботу, де цінується конформізм і співпраця. Процес групового прийняття рішень в Японії має чимало особливостей, які дістали назву «рингісей». Він полягає у тривалому попередньому накопиченні виконавчими керівниками значного обсягу інформації і суджень підлеглих до моменту прийняття рішення. Згода підлеглих або їхня думка формально підтверджується особливою печаткою — ханкою.
Західну культура прийняття рішень базується на обґрунтуванні кращих варіантів дій та якнайшвидшій їх реалізації. Дуже часто в західній культурі спочатку знаходяться шляхи розв'язання проблем і лише потім організацію переконують у користі та необхідності прийняття рішення. Акцент при цьому робиться на індивідуальному прийнятті рішення та конкретній відповідальності за його виконання.
Важливо звернути увагу і на чіткі особливості прийняття рішень в умовах певних національних культур. У цьому зв'язку наведемо порівняльні приклади прийняття рішень у різних країнах:
1. США — переважно централізоване прийняття рішень у сфері зовнішньоекономічних операцій. Фактор: необхідність контролю за розвитком світових стратегій.
2. Японія — прийняття рішень шляхом консенсусу з попередніми ретельними консультаціями, а також поєднання централізованого і децентралізованого підходів до прийняття рішень.
Фактори:
· вищий менеджмент має значну владу, яка піддається перевірці з боку нижчих менеджерів;
· нижчі менеджери мають повноваження щодо огляду, аналізу, критики рекомендованих варіантів дій.
3. Великобританія — більшість організацій є досить децентралізованими. Фактори:
· менеджери вищого рівня (uper-level) не розуміються на технічних деталях бізнесу і передають право прийняття рішень униз;
· найвищі менеджери (top-level) також залежать від середніх менеджерів у керівництві безпосереднім процесом прийняття рішення.
4. Франція — використовуються різні підходи, однак останнім часом спостерігається тенденція до централізації. Фактор:
· вищі менеджери — випускники престижних навчальних закладів - не мають належної довіри до середніх менеджерів.
5. Німеччина - переважно централізація, автократія, ієрархія.
Фактори:
- специфічна правова система (Codetermination) потребує обговорення варіантів рішень робітниками та їх менеджерами;
- менеджери приділяють продуктивності, якості продукції і послуг більшу увагу, ніж керівництву підлеглими;
- менеджерська освіта має переважно технічну орієнтацію.
6. Скандинавські країни - децентралізація та участь. Фактори:
- правова система подібна до німецької (Codetermination); і головна увага менеджерів — якість трудового життя;
- важливість індивідуальності в організації.
7. Італія - використання традиційних і перевірених засобів прийняття рішень. Фактори:
- повага до історії і традицій країни;
- світова роль римського права, що є основою сучасної системи цивільного права.
8. Єгипет - повільне і розважливе прийняття рішень. Фактори:
- час не цінується так дорого, як на Заході, оскільки історія вважається важливішою згідно з єгипетським прислів'ям: «Все боїться часу, а час боїться пірамід»;
- процес життя цінується вище, ніж результати бізнесу.
9. Індія - рішення приймаються виключно вищими менеджерами, що не бажають ризикувати. Фактори:
- велика дистанція влади;
- значне прагнення уникнути невизначеності.
Дата публикования: 2014-11-26; Прочитано: 185 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!