Полімерні та металополімерні покриття

Серед різноманітних покриттів, які можна застосовувати для підвищення довговічності обладнання, поширеними є покриття різними полімерами.

До полімерних покриттів, які контактують з харчовими технологічними середовищами, ставляться відповідні вимоги. Зокрема, вони повинні мати добру адгезію до поверхні деталі й антиадгезійні властивості щодо продуктів, незначну пористість, бути еластичними, механічно-міцними, теплостійкими, інертними до технологічних і допоміжних середовищ харчових виробництв, технологічними та економічними. Жоден із відомих полімерів не може повністю відповідати всім цим вимогам. Матеріали з достатньою хімічною стійкістю, як правило, мають недостатню адгезію до металу. Полімерні покриття з задовільною адгезією до поверхні легко руйнуються внаслідок хімічної та механічної дії агресивних середовищ. Крім того, для харчової промисловості особливе значення мають їх хіміко-токсикологічні й медико-біологічні характеристики.

У різних галузях харчової промисловості для захисту внутрішніх поверхонь апаратів, трубопроводів, арматури застосовують такі покриття: співполімервінілхлоридні, фторопластові, поліолефінові, поліуретанові, фенолоформальдегідні, силіцієорганічні, каучукові, епоксидні тощо. Щоб поліпшити властивості покриттів, їх часто використовують із наповнювачами.

Запитання і завдання для самоперевірки

38. Назвіть основні способи керування зносостійкістю деталей з урахуванням властивостей технологічних середовищ харчових виробництв.

39. Охарактеризуйте способи конструктивного забезпечення довговічності вузлів обладнання галузі.

40. Як застосувати ефект вибіркового перенесення у парі тертя для підвищення довговічності різального комплекту вовчків?

41. Чи можна підвищити довговічність харчового обладнання завдяки зміні умов його експлуатації?

42. Які матеріали є перспективними для виготовлення деталей харчового обладнання, що працюють в умовах корозійно-механічного спрацювання?

43. Чому застосування поверхневого захисту деталей харчового обладнання є перспективним для підвищення його довговічності?

44. Які покриття найчастіше застосовують для захисту деталей від спрацювання?

Основна література:

1. Прейс Г.А., Безыкорнов А.И. Технология пищевого машиностроения.- К.: Вища шк. - 1987.- 287с.

2. Шайко-Шайковський О.Г. Устаткування та технології заготівельних виробництв: Навчальний посібник. - Чернівці.: Рута. - 1997.-120с.

3. Бондаренко С.Г.Бондаренко С.Г. Основи технології машинобудування: Навч. посібник. - Львів: Магнолія. - 2006.- 500с.

4. Григурко І.О. Технологія машинобудування: Дипломне проектування: Навч. посіб. для студ. вузів/ І.О.Григурко, М.Ф.Брендуля, С.М.Доценко.- Львів: Новий Світ-2000, 2007.- 768 с.

5. Ревнівцев М.П. Режими різання на металообробних верстатах у машинобудуванні: Навч. посіб./ М.П.Ревнівцев, Н.П.Паршина.- К.: А.С.К., 2006.- 416 с.

Додаткова література:

1. Фещенко В.Н. Токарная обработка: Учебник для проф.-тех.училищ./ В.Н.Фещенко, Р.Х.Махмутов.- 4-е изд., испр.- Москва: Высшая школа, 2000.- 303с.

2. Гурченков О.П., Еганов О.Ю. Курсове проектування з дисциплін «Технологія машинобудування», «Організація та нормування праці», «Організація виробництва»:Навчальний посібник.– Миколаїв: НУК, 2004, 212 с.

3. Плоткін Я.Д., Янушкевич О.К. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві: Навч. Посібник. – Л.: Світ, 2006, 167 с.

4. Канарчук В.Е., Токаренко В.М., Балабанов А.Н. Основы проектирования и реконструкция механических цехов и участков машиностроительных и ремонтных производств. – К.: Высшая школа, 1988.- 213с.