Вимоги до педагогічної і спеціальної підготовки вчителя

При викладанні трудового навчання, як і у викладанні інших предметів, у школі керівна роль належить учителеві, який повинен реалізовувати всі напрями своєї діяльності.

Для того щоб учитель міг кваліфіковано проводити заняття, керувати трудовим процесом, розвитком, вихованням і профорієнтацією учнів, він повинен мати відповідну підготовку. Підготовка вчителя трудового навчання складається із двох частин: підготовки педагогічної й підготовки спеціальної.

3.1. Вимоги до педагогічної підготовки вчителя трудового навчання.

Важливою вимогою до педагогічної підготовки вчителя трудового навчання є любов до дітей, до своєї педагогічної професії. Без цього самий гарний фахівець буде поганим учителем. Педагогічна робота ґрунтується на знанні вікових особливостей дітей і закономірностей їхнього розвитку. При цьому вчитель повинен добре знати не тільки особливості дітей середнього шкільного віку, з якими він працює, але й особливості попереднього й наступного вікового періодів. Лише в такому випадку буде дотримуватися наступність у навчанні, вихованні і профорієнтації школярів.

Крім загальних вікових особливостей дітей, учитель повинен також добре знати індивідуальні особливості кожного свого учня, систематично вивчати їх, стежити за розвитком учня й ураховувати все це при організації навчального процесу.

Для правильного проведення трудового навчання вчитель повинен знати не тільки анатомо-фізіологічні й психологічні особливості дітей, але й добре володіти психофізіологією трудового процесу.

У навчально-виховній роботі з учнями повинні строго дотримуватися правил шкільної гігієни (правильне визначення навчального навантаження, чергування праці й відпочинку й т.п.). На заняттях з трудового навчання до цих правил додаються вимоги виробничої сангігієни й техніки безпеки, тому вчитель повинен добре знати шкільну й виробничу сангігієну й строго дотримуватись всіх її правил при організації й проведенні занять.

Однією з важливих вимог до педагогічної підготовки вчителя трудового навчання є знання сутності й закономірностей процесів навчання й виховання. На основі цих знань учитель повинен досконало оволодіти теоретичною й практичною методикою трудового навчання й проведення занять у навчальних майстернях та поза її межами. Він повинен знати завдання навчання, обсяг, структуру й зміст всіх розділів того матеріалу, якому вчить школярів.

Від учителя вимагається, щоб він володів педагогічною майстерністю: умів ясно, переконливо, гарною літературною мовою пояснити теоретичний матеріал; володів методикою всіх видів інструктування, у тому числі зразкового показу тих дій, трудових прийомів і операцій, які будуть опановувати школярі; уміло поєднувати свої вказівки з поступовим розвитком самостійності учнів у виконанні роботи, упевнено почував себе на уроці й одержував моральне задоволення від своєї праці. Ця впевненість і «запал» учителя при проведенні уроку передається учням, підвищує інтерес до роботи, дисциплінує їх і викликає прагнення більше знати, уміти й як краще зробити.

Учитель повинен мати педагогічний такт, поєднуючи високу вимогливість до учнів із чуйністю, завжди зберігати витримку й самовладання. В основі педагогічного такту лежить довіра до учнів, упевненість в успішному досягненні кінцевого результату навчально-виховної роботи.

Як уже вказувалося, учитель є організатором навчально-виховного процесу в школі. Особливо велику організаторську роботу доводиться виконувати вчителеві трудового навчання. Ця робота здійснюється не тільки на уроці, але в ще більшому обсязі до уроку. Можна із упевненістю сказати, що успішне проведення занять з будь-якого розділу трудового навчання, особливо занять у навчальних майстернях, залежить від якості попередньо виконаної вчителем організаційної роботи. Тому від учителя трудового навчання (більше, ніж від учителя будь-якого іншого предмета) потрібно, щоб він був гарним організатором.

Трудове навчання не можна проводити ізольовано від викладання інших шкільних предметів, особливо таких, як фізика, математика, хімія, біологія, креслення. Воно повинне проводитися в тісному зв'язку з усією системою навчально-виховної роботи на уроках і в позакласний час. Тому від учителя потрібно, щоб він умів здійснювати зв'язок занять з трудового навчання з вивченням школярами основ наук.

Педагогічну підготовку вчитель трудового навчання одержує у вищому навчальному закладі в процесі вивчення таких дисциплін, як загальна, вікова і педагогічна психологія, історія й теорія педагогіки, теорія і методика виховання, теорія і методика трудового навчання, методика навчання креслення, при виконанні курсових робіт з методики й при проходженні педагогічної практики.

Однак у вищому навчальному закладі закладаються лише основи педагогічної підготовки учителів, які повинні далі розвиватися й поглиблюватися в процесі його практичної роботи в школі. При цьому ряд якостей у вчителя (наприклад, педагогічна майстерність, такт й ін.) може сформуватися лише в результаті накопичення досвіду. Учитель повинен уміти вивчати свій досвід і досвід товаришів, аналізувати його, брати звідти краще й використовувати у своїй роботі. Крім вивчення досвіду, учитель повинен навчитися експериментувати в навчальній роботі з метою перевірки тих або інших методичних положень, відшукання нових шляхів і методів навчання, удосконалювання змісту трудового навчання.

Таким чином, педагогічне становлення вчителя трудового навчання триває й після закінчення вищого навчального закладу. Основною формою цього утворення є самостійне вивчення педагогічних статей, книг, журналів, експериментування й т.п. Більшу допомогу вчителеві трудового навчання робить відвідування педагогічних семінарів, проходження різних курсів, участь у роботі методичних об'єднань, предметних комісій, різних конференцій і т.п.

3.2. Вимоги до спеціальної підготовки вчителя.

Спеціальна підготовка майбутнього вчителя трудового навчання у педагогічному вищому навчальному закладі складається із загальнонаукової, загально-технічної, теоретичної й практичної підготовки за фахом, пов'язаної з тим розділом праці, якому він буде навчати школярів, доброго знання виробництва.

Умови роботи школи вимагають, щоб учитель трудового навчання був фахівцем широкого профілю, мав широкий науковий і технічний світогляд. Без цього він не зможе відповісти на різноманітні питання учнів, керувати гуртками й іншими видами позакласної роботи з техніки й праці, розвивати технічні здібності школярів, готувати їх до свідомого вибору професії.

Загальнонаукова підготовка вчителя трудового навчання повинна містити в собі глибокі й міцні знання з загальної фізики, вищої математики, технічної механіки й нарисної геометрії та креслення. Ці знання є науковою основою, на якій будується загально-технічна й спеціальна підготовка вчителя. Крім того, вони потрібні вчителеві для здійснення кваліфікованого, науково обґрунтованого зв'язку занять у навчальних майстернях з викладанням основ наук.

Знання із загально-інженерних дисциплінах є базою, на якій будується теоретична й практична підготовка вчителя за фахом. Зміст цієї підготовки визначається цілями й програмними вимогами навчання школярів.

Для кваліфікованого навчання школярів всім цим питанням учитель повинен знати такі предмети, як технологія металів і неметалевих матеріалів, теорія різання, верстати й інструменти, технологія машинобудування, основи організації й економіки виробництва. Він повинен добре знати виробництво й мати досвід роботи на ньому, знати теорію й володіти міцними навичками (хоча б у межах вимог до робітника I-II виробничих розрядів) зі столярної, слюсарної, токарської справи, уміти працювати на фрезерному, стругальному, шліфувальному й на деяких інших металорізальних верстатах, бути знайомим зі зварюванням, термічною обробкою, вміти виконувати художню обробку матеріалів.

Підготовка вчителя до проведення занять з механізації праці й електромонтажу забезпечується знаннями з багатьох з розглянутих вище загально-технічних і спеціальних дисциплін. Додатково до них учителеві необхідно мати гарну підготовку з електромонтажної справи, а для роботи в сільській школі, крім того, добре знати сільськогосподарські машини (трактор, землеобробні, посівні, зерноочисні й деякі інші машини) і вміти керувати трактором.

Незважаючи на високі вимоги, підготовка такого вчителя цілком можлива. Це підтверджується досвідом роботи технолого-педагогічних факультетів педагогічних університетів та інститутів, які готують нових фахівців для школи. Спільність науково-технічних основ навчання в шкільних майстернях і виробничому навчанні старшокласників з машинобудівних професіях дає можливість присвоювати випускникам технолого-педагогічних факультетів кваліфікацію вчителя-інженера із загально-технічних дисциплінах (включаючи креслення), трудового й професійного навчання.

Вчитель трудового навчання також повинен бути готовим до проведення занять з технології вирощування рослин і догляду за тваринами та агротехнічних профілів. Цю підготовку вчитель може одержати в процесі вивчення таких загально-агрономічних і спеціальних дисциплін, як фізіологія рослин, фізіологія тварин, геологія, ґрунтознавство, загальне землезнавство, агрохімія, рослинництво, захист рослин, тваринництво, економіка й організація сільськогосподарського виробництва, а також у процесі практичної роботи в сільському господарстві.

Крім того повинна вестись підготовка і вчителя обслуговуючої праці, яка здійснюється при вивченні як загальнотехнічних дисциплін, так і при оволодіння знаннями і вміннями з технології обробки текстильних матеріалів і харчових продуктів, декоративно-прикладної творчості тощо.