Зміст трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів

Зміст трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів визначається її завданнями та специфікою і функціями компонентів цієї системи. Тому вирішення проблеми прогнозування і модернізації змісту трудової підготовки школярів стосується переважно трудового навчання, яке інтегрує в собі всі компоненти даної системи. Зміст трудового навчання, перш за все, повинен диференціюватися відповідно до індивідуальних особливостей учнів, їх інтересів, нахилів і здібностей та соціально-економічного оточення школи. При цьому зміст трудового навчання повинен бути вдосконалений таким чином, щоб випускники школи могли швидко адаптуватися в самостійному житті, цілеспрямовано використати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистому плані, так і в інтересах суспільства й держави. Безпосередньо зміст трудового навчання визначається Державним стандартом освітньої галузі „Технологія” відповідно до основних змістових ліній, які реалізуються в програмах відповідних навчальних дисциплін: художня праця, трудове і профільне навчання, креслення, основи інформатики тощо та факультативів і курсів за вибором. Програми цих предметів і курсів повинні бути мобільними, багатоваріативними, поліфункціональними, зручними для реалізації в школах різного типу як міста, так і села.

Найскладніші дискусії зараз ведуться стосовно структури і змісту трудового навчання учнів. Один з таких підходів розроблено науковою школою професора Гусєва Віктора Івановича. В основу структури навчального змісту трудового навчання покладена побудована ним модель предметної структури трудового процесу й актуальної структури трудової діяльності. Відображенням предметної структури продуктивного процесу, що є сукупністю елементів цього процесу і їх взаємозв’язків (предмет праці, засіб праці, сама праця, технологія), систематизуються знання, необхідні для формування умінь. Тобто в змісті трудового (політехнічного) навчання передбачається повідомлення знань про елементи трудового продуктивного процесу: 1) про працю людини (фізичні й розумові дії); 2) про засоби праці (машини, інструменти, пристрої, обладнання); 3) про предмети праці (сировину, матеріали, напівфабрикати); 4) про об’єктивні зв’язки і відношення: технологічні − зв’язки предметів і засобів праці, способи перетворення предметів у продукти праці; організаційні – зв’язки впорядкованості елементів процесу, в тому числі й між людиною праці і трудовим процесом, узятим у цілому; економічні – зв’язки між людьми в процесі і з приводу процесу виробництва.

Структура циклу трудової діяльності дозволяє встановити склад і послідовність формування умінь від підготовки виробництва до реалізації продукції. Будь-яка трудова функція реалізується за допомогою трудового процесу циклічного характеру, в якому людина праці в точній послідовності виконує трудові дії: 1) постановку і прийняття мети; 2) ідеальне конструювання (проектування); 3) реальне конструювання, технологічні розрахунки і підготовку процесу; 4) безпосереднє технологічне виконання; 5) опосередковану діяльність (управління, контроль, регулювання, випробування); 6) збір і аналіз інформації (що забезпечують зворотній зв’язок, тобто відтворення та розвиток процесу).

Відтворення цих складових у програмах, свідоме формування здібностей мислити і діяти відповідно до описуваних у моделі закономірностей, які виступають у даному випадку як свого роду алгоритм, забезпечить можливість виконати будь-яку функцію в межах повного циклу завершеного процесу продуктивної діяльності, що дозволяє досягнути мети підготовки висококваліфікованих працівників усіх рівнів і форм сучасного виробництва.

Сучасний стан продуктивної (виробничої) праці, що характеризується бурхливими перетвореннями в зв’язку з його капіталізацією, поєднанням у ньому найрізноманітніших форм і рівнів економічного, техніко-технологічного й організаційного характеру, при їх надзвичайній мінливості й рухливості вимагає відповідної системи трудової підготовки школярів. Усвідомлення надзвичайної складності сформування на основі відомих систем трудового навчання шляхом їх підбору і взаємодоповнення єдиної системи, яка комплексно поєднує необхідні якості (такі різнохарактерні), і привело В.І.Гусєва та його учнів до спроби створення на принципово нових підставах нової системи трудового навчання, що максимально можливо відповідає запитам часу. За її характерною ознакою, за закладеною в її основу теоретичною ідеєю − бути дидактичною моделлю предметної структури трудового продуктивного (виробничого) процесу й актуальної структури повного циклу трудової діяльності, що надає їй якості узагальненості й універсальності − природно і доречно дати відповідну її суті назву − „узагальнена універсальна система трудового навчання”. Для реалізації такої системи необхідно розробити різні моделі навчальних програм для всіх видів загальноосвітніх навчальних закладів І, ІІ і ІІІ ступенів, які виступають своєрідними етапами трудової підготовки учнів.

Розпочинається трудова підготовка молоді ще у дошкільному віці. Тому першим етапом її є дошкільні навчальні заклади де здійснюється пропедевтична підготовка до праці і життя через реалізацію предметного світу, як складову частину сфери „Культура”. Її субсфера „Предметний світ” орієнтує дошкільників у двох напрямах трудової підготовки: ознайомлення з предметним довкіллям і предметно-практична діяльність людей.

На другому етапі (1-4 класи) зміст трудового навчання будується за модульним принципом і реалізується через навчальну та ігрову діяльність і самообслуговування учнів. На цьому етапі доцільна інтеграція трудового навчання та елементів природознавства, естетичної культури й інших предметів.

Третій етап доцільно розбити на два підетапи. Зміст інваріативних модулів першого підетапу (5-7 класи) пов’язаний в основному із загальнотрудовою підготовкою, яка здійснюється на основі проектно-технологічного підходу за розповсюдженими видами праці виробничого та побутового характеру. Він може диференціюватися в залежності від статі та місцевих умов. Зміст варіативних модулів цього підетапу може бути різноманітним у залежності від регіональних умов, народних традицій, навчально-матеріальної бази школи тощо. Другий підетап (8-9 класи) забезпечує процес підготовки учнів до професійного самовизначення і їх праця носить продуктивний характер на сучасній промисловій техніці. Тому зміст трудової підготовки тут повинен реалізовуватися за двома напрямами. І – вивчення курсу „Людина і світ професія”, який забезпечує формування знань про професії, їх класифікацію та вимоги до людини, умови праці, шляхи набуття професії, про особистість у психологічному, психофізіологічному і соціальному плані й вмінь аналізувати професії, виконувати самоаналіз своїх професійно-важливих якостей, керувати своєю поведінкою. ІІ – допрофільна підготовка через вивчення курсів за вибором на диференційованій основі та залучення учнів до виконання професійних проб трьох рівнів (репродуктивний, алгоритмічний, творчий) за 5-ма напрямками у відповідності з типами і класами професій. Для їх проведення, особливо у сільських малокомплектних школах, доцільно застосовувати індивідуальне навчання із залученням досвідчених фахівців. На цьому ж підетапі повинна здійснюватися графічна (креслення, як окремий навчальний предмет) та інформаційна (основи інформатики) підготовка учнів.

Трудове навчання на четвертому етапі у старшій школі пов’язується з відповідним профілем, який обирається добровільно до своїх професійних інтересів, нахилів, здібностей і сприяє загальноосвітньому, загальнокультурному, загальнотрудовому і загальнопрофесійному розвитку учнів. У 10-12 класах трудове навчання може здійснюватись за такими варіантами: 1) якщо школа обрала технологічний профіль, то трудове навчання вивчається поглиблено за конкретним профілям або робітничою професією і може завершитись початковою професійною підготовкою (5-6 годин на тиждень); 2) якщо школа обрала інший профіль, то трудове навчання вивчається за державною програмою 2 години на тиждень (курс “Основи сучасного виробництва” і т.п.). Доцільним бачиться введення в старших класах індивідуальної та групової трудової підготовки, широко використовуючи факультативи та курси за вибором.