Забезпечення якості конкурентоспроможної продукції

На якість продукції впливають чисельні зв’язані між собою чинники. Вплив одних чинників відомий, інших – маловідомий, а деякі - просто не вивчені. Всі впливаючі чинники можна поділити на конструкційні, технологічні, організаційні, виробничі, економічні. Можуть вони бути об’єктивними чи суб’єктивні. До конструкційних чинників відноситься структура чи побудова деталі, вузла, виробу, складальні з’єднання, компонування, функції, область параметрів і характеристик, властивості та ознаки елементів конструкції, конструкційні вимоги, рівень бази проектування, технологічність, тощо. Технологічні чинники є похідними від конструкційних, оскільки вони пов’язані з матеріальним втіленням конструкції виробу і охоплюють способи та методи виготовлення, технологічні процеси, окремі їх операції, технологічне обладнання з оснащенням і т.п. До організаційних чинників можна віднести планування та виконання робіт, спеціалізацію та коперування, реалізацію технологічних процесів в просторі та часі, діагностування та контроль, їх методи, ритмічність виробництва, транспортування виробів під час їх виготовлення, зберігання, сервіс, ремонт, тощо. Загальновідомо, що нехтування впливом цих чинників значно погіршує якість продукції. Виробничі чинники діють під час безпосереднього виготовлення продукції і можна сказати під час реалізації виробничого процесу, тобто технологічних і допоміжних процесів при дії організаційних чинників. Це може бути час, такт або цикл виготовлення, ритмічність, тощо. До економічних чинників відноситься собівартість, заробітна плата, витрати, ціна і т.д., які відображають затрати праці, засобів, матеріалів і т.п. на досягнення певного рівня якості продукції. Їм притаманні не лише контрольні функції, але і стимулюючі. Наприклад, ціна чи заробітна плата при правильній організації виробництва стимулюють підвищення якості продукції. Ціна забезпечує необхідний рівень рентабельності. Важливими є і суб’єктивні чинники, пов’язані з професійною підготовкою, психологією, емоціональністю робітників і обслуговуючого персоналу. Зрозуміло, що від суб’єктивних чинників можливо навіть більше, ніж від інших, залежить якість продукції. Якщо при виготовленні продукції за рахунок використання сучасного автоматичного технологічного обладнання суб’єктивний чинник можна звести нанівець усуненням участі робітника в процесі, то при експлуатації виробів це практично неможливо, хоча і для цього створені контрольні, запобіжні та інші системи. Вже тепер більшість технологічних операцій можна виконувати без участі робітників. Це ж відноситься і до інших процесів, наприклад, космічних, радіаційних і навіть медичних (операції, що виконуються роботами).

Загальними вимогами до елементів підсистеми якості можна вважати наступні: широке використання інформації, розширення видів діяльності, обов’язків і повноважень, повна управляємість, застосування коригувальних і запобіжних заходів. Крім широкої інформативності для розробки, вдосконалення продукції та проектування нової, підсистема повинна бути відкритою для вдосконалення. Мають бути чітко встановлені обов’язки персоналу щодо забезпечення якості, а також в кожному виді діяльності, що впливає на якість. Для стабільної управляємості необхідні визначені заходи по управлінні різними суміжними видами діяльності та їх координація. Увага має зосереджуватися на визначенні фактичних проблем якості продукції, особливо потенційних. Такі функції узгоджуються з загальними функціями підприємства, а керівництво визначає фактичну потребу в ресурсах для досягнення та забезпечення показників якості, пріоритетні чинники, а також завдання щодо продукції, процесів, послуг і їх обслуговування.

До складу підсистеми якості продукції входять методики як обґрунтованого визначення показників якості, так і їх підвищення, розрахунку супроводжуючих витрат, виявлення корисних властивостей та ознак, які впливають на показники якості, а також методики, що описують зв’язки з іншими виробничими системами. До них, наприклад, відноситься методика управління конфігурацією, тобто значенням і структурою функціональних і фізичних характеристик продукції, їх розбіжності між встановленими в документації та реально досягнутими. Таке управління охоплює визначення конфігурації, її регулювання, облік стану та перевірку якості конфігурації. Таким чином, до елементів підсистеми якості відносяться відповідно оформлені вимоги ринку, функції системи, ресурси, необхідна інформація та супроводжуюча документація.

Економічні аспекти функціонування підсистеми якості полягають в оцінці окремих фінансових показників витрат на забезпечення якості, на процеси і на неналежну якість. Такі показники можна отримати при аналізі функції забезпечення якості, оперативного та стратегічного управління якістю в межах контурів управління, тобто інформаційно-контрольних, по прийняттю рішень і їх виконанню.

Структура підсистеми якості, як засобу проведення прийнятої в цій області політики і виконання поставлених завдань, має забезпечувати управління всіма робочими процесами, що визначають якість і гарантують її рівень. Робочими елементами підсистеми якості при маркетингу є визначення та стикування потреби і попиту на неї як конкурентної продукції, врахування діяльності конкуруючої сторони, вимоги споживачів, застосування методів управління якістю, тощо. Після проведення маркетингу підприємство повинно мати повну картину стану конкуруючої продукції на ринку.

Під час проектування виробів, розробки процесів і послуг, проводиться підготовка технічних умов на управління якістю, перелік необхідного для забезпечення якості, аналіз проекту, внесення необхідних змін у разі необхідності. Розробка управління якістю має містити: визначення видів діяльності, що впливають на якість продукції, їх аналіз і синтез, визначення методів оцінки потрібних характеристик, способів впливу на них, формування управління ними. Управління якістю є неодмінною частиною надання будь-якої послуги підприємством. При цьому оцінка послуги споживачем є остаточною мірою рівня якості. Якщо постійно оцінювати функціонування процесів системи якості, то можна виявити резерви підвищення якості, після чого їх реалізувати. В цьому напрямку є корисною інформаційна система збору та поширення даних з питань якості продукції, а також відповідальні за це.

Після закінчення кожного етапу проектування виробів, розробки процесів і послуг проводиться аналіз отриманих результатів за участю представників усіх підрозділів, робота яких пов’язана з якістю. При необхідності вносяться зміни, управління внесенням їх до проекту полягає в документальному оформленні, затвердженні та впровадженні в дію.