Типи розвитку промисловості та їх характеристика: екстенсивний розвиток, інтенсивний розвиток

Економічна наука розрізняє 2 взаємопов’язані типи розвитку промисловості: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний розвиток передбачає зростання обсягів виробництва за рахунок збільшення кількості використаних факторів виробництва. Зростання обсягів виробництва може відбуватися як за умов постійної номенклатури товарів та послуг, так і за розширення цієї номенклатури за рахунок виробництва нових товарів та послуг, які потребують використання нових факторів виробництва. Тому екстенсивний розвиток характеризується зростанням обсягів виробництва товарів і послуг у порівняльному вимірі. Екстенсивному розвитку відповідає умова, коли темп зростання обсягів виробництва дорівнює або є меншим за темпи зростання кількості використаних ресурсів.

Інтенсивний розвиток передбачає зростання обсягів виробництва різних товарів і послуг на основі повнішого та ефективнішого використання факторів виробництва. Такий розвиток відбувається, як правило, за рахунок удосконалення техніки, технології та організації виробництва.

Поняття типи розвитку промисловості пов’язане зі швидкістю господарського обороту факторів виробництва. Якщо швидкість господарського обороту факторів виробництва сповільнюється, тоді на одиницю виробленої продукції і на таку саму суму витрат треба буде використати більше ресурсів. У цьому разі навіть за випереджального зростання кількості виробленої продукції проти витрат прискореними темпами збільшується використання матеріальних ресурсів. На підставі закону збільшення витрат можна зробити висновок, що промисловість при цьому наближається до межі допустимих варіантів розвитку і неминуче перейде до такого стану, коли збільшення обсягів виробництва на основі збільшеної потреби в ресурсах призведе до різкого збільшення витрат. Такі закономірності характерні для екстенсивного розвитку. Це можна пояснити за допомогою графіка кривої виробничих можливостей.

За інтенсивного розвитку промисловості збільшення обсягів виробництва випереджатиме збільшення витрат та кількості використаних факторів виробництва. У цьому разі межа дії закону збільшення витрат значно відсувається за рахунок того, що інтенсивний розвиток передбачає повніше та ефективніше використання факторів виробництва, яке позначається на графіку виробничих можливостей пересуванням кривої виробничих можливостей праворуч.

Інтенсифікація у вузькому розумінні – це передусім раціональна організація основних і допоміжних виробничих процесів, яка забезпечує максимально економне використання незмінної кількості факторів виробництва за незмінної техніки і технології. В результаті застосування такої локальної інтенсифікації виробництво дуже швидко досягне граничної ефективності, а дальший розвиток промисловості відбуватиметься тільки екстенсивним способом, тобто можливості локальної інтенсифікації досить обмежені. Інтенсивний розвиток у широкому значенні охоплює технічне і технологічне оновлення виробничого апарату і прискорення відтворювальних процесів на основі впровадження досягнень НТП. НТП має поєднуватися з удосконаленням організації виробництва, підвищенням кваліфікації робітників, режимом економії та збереженням природного середовища.

Інтенсивний розвиток забезпечує значне зниження витрат на одиницю виробленої продукції завдяки повнішому та ефективнішому використанню факторів виробництва. У такому розумінні можливості інтенсивного розвитку безмежні.

10. Напрями та форми інтенсивного розвитку промисловості.

Інтенсивний розвиток передбачає зростання обсягів в-ва різних товарів та послуг на основі більш повного та ефективного використання економічних ресурсів. Такий розвиток відбувається, як правило, за рахунок вдосконалення технологій, техніки та організації в-ва.

Процес переважно інтенсивного розвитку промисловості відбувається в різних напрямках і формах, залежно від способу отримання економії за рахунок використання взаємозамінних факторів виробництва. Розрізняють переважно ресурсоінтенсивний, капіталоінтенсивний та трудоінтенсивний напрямки розвитку. Кожен з цих напрямів характеризується переважним використанням одного з факторів виробництва щодо двох інших.

У кожному напрямку виокремлюють форми розвитку промисловості: ресурсоінтенсивна капіталоощадна, ресурсоінтенсивна трудоощадна, трудоінтенсивна капіталоощадна, трудоінтенсивна ресурсоощадна, капіталоінтенсивна ресурсоощадна, капіталоінтенсивна трудоощадна. Форми розвитку диференціююся залежно від конкретного виду ресурсу, який інтенсивно використовується чи навпаки заощаджується. Наприклад: матеріаломістка, енергоємна, матеріалоощадна, енергоощадна і т. д.

В історичному аспекті ці напрямки та форми можуть чергува­тися як переважні залежно від умов розвитку промисловості та домінуючих напрямків науково-технічного прогресу. Наприклад, заведено вважати, що відносних дефіцит капіталу як фактора ви­робництва, висуває на перший план проблему економії основного капіталу та спонукає інвесторів розвивати менш капіталомісткі галузі промисловості в тому числі й ресурсомісткі.

Але слід мати на увазі, що ці ресурсомісткі форми мають об­межене значення і не можуть тривалий час домінувати не на шкоду ефективності та темпам розвитку промисловості.