Контроль нормативів викидів у атмосферне повітря

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря у військах залежать від стану технологічного устаткування джерела викидів і якості його роботи (стану вентиляційної системи, стану роботи газоочисних споруд та систем викиду).

Викид забруднюючих навколишнє природне середовище речовин (від кожного джерела забруднення військової частини, підприємства та ор­ганізації, в кожному конкретному випадку) повинен здійснюватись тільки на підставі спеціального дозволу, що видається органами державного контролю (місцевими органами Мінекобезпеки або санітарного нагляду України). По­ложення про порядок видачі дозволів (затверджено Постановою Кабінету Міністрів 29 травня 1995 р. № 364) - додаток 3.

У спеціальних дозволах на викид передбачаються нормативи граничне до­пустимих викидів (ГДВ) або тимчасово погоджених викидів (ТПВ) забруд­нюючих речовин в навколишнє природне середовище, а також інші умови й вимоги, які забезпечують охорону від забруднення водоймищ, грунтів, повітряного басейну, лісів та збереження здоров'я людей.

Дійовим заходом охорони атмосферного повітря від забруднення є вста­новлення граничне допустимих шкідливих впливів на нього від кожного дже­рела викидів. Для оцінки стану атмосферного повітря встановлюються нор­мативи гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин і рівнів фізичного впливу на атмосферу, які повинні відповідати інтересам охорони здоров'я людей та охорони навколишнього природного середовища.

Для всіх джерел викидів забруднюючих речовин (стаціонарних або пере­сувних) у військах повинні бути встановлені нормативи ГДВ (ТІШ). При встановлені ГДВ (ТІШ) для кожного джерела викидів слід враховувати фо­нову концентрацію шкідливих речовин, що ст/орюється сусідніми промисло­вими підприємствами та іншими джерелами викидів шкідливих речовин в ат­мосферу в даному регіоні (місці дислокації військової частини).

Джерела забруднення атмосферного повітря (повітряного басейну) у військах поділяються: на джерела виділення шкідливих речовин (лако-фарбувальні установки, газо- та пюювиділяючі технологічні лінії, бази нафтопродуктів, склади ПММ і спецпалива тощо) та джерела викидів шкідливих речовин в атмосферу (котельні, асфальтобетонні установки та інша техніка).

Контроль за досягненням і дотриманням встановлених нормативів ви­кидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище включає:

визначення маси викидів шкідливих речовин в одиницю часу від даного джерела забруднення підприємства і порівняння цих показників з встановле­ними нормативами ГДВ;

перевірку виконання плану заходів щодо досягнення ГДВ;

перевірку ефективності експлуатації пилогазоочисних споруд (апаратів) та інших природоохоронних споруд, а також інших виробничих факторів, що впливають на ГДВ.

Цей контроль проводиться як самим підприємством (відомчий контроль), так і місцевими органами Мінекобезпеки України (державний контроль).

Органи Мінекобезпеки України здійснюють державний контроль за до­триманням природоохоронного законодавства відповідно до плану роботи, а також при виникненні аварійних ситуацій, різкому погіршенню екологічної обстановки і за повідомленнями громадян (організацій).

Таблиця 4 Основні характеристики газоаналізаторів (приладів)

№ п/п	Назва приладів	Призначення, стисла характеристика	Розробник	Виготівник
	Газоаналізатор 344 ХЛ-04	Масова концентрація оксиду вуглецю (до 0,03 кг/м) у газах, що відходять від ТЕЦ, ТЕС	Київське ВО «Аналітпри-лад»	«Київаналіт-прилад» м. Київ
	Газоаналізатор 305 ФА-01	Контроль оксиду вуглецю, окси­ду азоту, діоксиду азоту, аміа-	—» —	—» —
3 '	Газоаналізатор ФГ01-1	ку, сірчистого ангідриду Дистанційний контроль сірчис­того ангідриду	Ужгород «Закарпат-прилад»	«Закарпат-прилад» м. Ужгород
	Газоаналізатор 334КП1-03	Контроль вуглеводнів	Київське ВО «Аналітпри-лад»	«Київаналіт-прилад» м. Київ
5 6	Г азоаналізатор 334 ХЛ-01 Газоаналізатор 121 ФА-01	Контроль оксиду вуглецю в ви­хлопних газах автотранспорту"- Контроль об'ємної частки окси­ду вуглецю у вихлопних газах	—» —	«Газоаналі­затор» м. Вінниця
		автотранспорту
	Газоаналізатор-тахометр ГТ-02	—» —	—» —	—» —

Під час контролю джерел викидів здійснюються виміри обсягів викидів, визначення концентрацій шкідливих речовин, які містяться в сполуках, що викидаються, встановлюється за цими даними маса забруднюючих речовин, що викидається за одиницю часу, і порівняння їх з затвердженими нормати­вами ГДВ.

При виконанні у зазначені строки планів заходів щодо досягнення ГДВ і при дотриманні встановлених лімітів викидів шкідливих речовин з підприємства не стягуються штрафні санкції, а при невиконанні зазначених вимог і у випадку порушення лімітів викидів шкідливих речовин, контролю­ючі органи Мінекобезпеки України мають право пред'явити підприємству позові претензії або накладати адміністративні стягнення згідно з установле­ним порядком.

Контроль забруднення атмосферного повітря здійснюється для оцінки і визначення шкідливих домішок, що містяться в ньому, а також визначення якості повітря. Система контролю (моніторингу) забруднення атмосферного

повітря в населених пунктах містить три типи спостережень: стаціонарні, маршрутні і пересувні (Ігідфакельні).

Стаціонарні газоаналізатори встановлюються на постах спостережень (у павільйонах) для відбору проб повітря і безперервної реєстрації наявності шкідливих домішок в атмосфері.

Маршрутні пости проводять систематичне відбирання проб повітря та роблять аналіз його за допомогою пересувних автолабораторій.

Пересувні пости виконують спостереження з автомобілів епізодично з метою визначення концентрації забруднюючих речовин під димовим або га­зовим факелом великих джерел викидів підприємств. Основні характеристи­ки газоаналізоторів приведені в табл. 4.