Оцінювання рівня якості промислової продукції

Оцінювання якості продукції передбачає вибір номенклатури показників, обчислення їх значень і порівняння зі значеннями аналогічних показників, узятих за базові.

Рівень якості продукції — це відносна характеристика, яка ґрунтується на порівнянні значень показників якості продукції, що оцінюється, з базовими значеннями.

Найінтенсивніше процес розвитку та зміни сутності якості, її параметрів відбувався в Японії, яка стала в 70~80-ті роки XX ст. фактично світовим лідером у визначенні рівня якості з багатьох видів товарів.

Оцінювання рівня якості продукції це сукупність операцій, які охоплюють вибір номенклатури показників якості оцінюваної продукції, знаходження значень цих показників і порівняння їх із базовими.

Номенклатурою показників якості продукції встановлюється перелік кількісних характеристик її властивостей, що визначають якість. Вибирають номенклатуру з урахуванням призначення й умов використання продукції, складу і структури її властивостей, вимог споживачів до якості (результатів вивчення попиту), досягнутого рівня якості продукції і завдань управління якістю, основних вимог до показників якості.

Рівень якості продукції оцінюють на етапах її розробки, виготовлення, експлуатації та споживання.

Оцінювання рівня якості продукції на етапі її розробки це порівняння сукупності показників якості цієї продукції з відповідною сукупністю показників базового зразка.

Базовим зразком вважають реально досягнуту сукупність значень показників якості продукції, узятих для порівняння, що має характеризувати оптимальний рівень якості продукції на певний час.

Від вибору базового зразка істотно залежать результат оцінювання рівня якості продукції і характер прийнятого рішення. Базовим зразком може бути:

• на стадії розробки — продукція, що відповідає реально досяжним перспективним вимогам (перспективний зразок), або запланована до освоєння продукція, показники якої відображені в технічному завданні, технічному або робочому проектах;

• на стадії виготовлення — продукція, що випускається у країні або за кордоном і показники якої в момент оцінювання відповідають найвищим вимогам (тобто ця продукція найефективніша в експлуатації чи споживанні), або державні й галузеві стандарти, технічні умови, міжнародні та прогресивні зарубіжні стандарти, що регламентують оптимальні значення показників якості продукції.

З огляду на прогрес техніки необхідно систематично переглядати базові зразки і оперативно доводити значення показників до відома зацікавлених і підприємств.

Якість продукції можна оцінити кількісно за допомогою показників якості.

Одиничний показник якості (ОПЯ) продукції може бути виділений на рівні конкретної властивості або на рівні його кількісної характеристики і характеризує одну із її властивостей, яку можна оцінити незалежно від інших властивостей, які входять в оцінку якості продукції.

Комплексний показник якості (КПЯ) продукції характеризує сукупність одиничний показників якості, які утворюють умовну або реальну оцінку якості продукції.

Інтегральний показник якості (ІПЯ) представляє собою один із варіантів оцінки конкурентоспроможності продукції, який характеризує якість продукції з точки зору її загальної ефективності і виражається відношенням сумарного корисного ефекту від використання продукції за призначенням до ціни її споживання. Корисний ефект може виражатися у будь-яких натуральних, умовних або вартісних одиницях.

Загальний алгоритм оцінки якості продукції (послуг, процесів) зводиться до послідовного виконання наступних основних етапів: виробу, ранжуванню (визначенню коефіцієнтів вагомості), вимірюванню фактичних значень, нормуванню і перетворенню ОПЯ в комплексний показник.

Для наочного уявлення ОПЯ, обраних для оцінки якості об’єкта дослідження, часто використовують так зване “дерево показників”, яке представляє собою графічний розклад складної властивості “якість” на сукупність простих властивостей (показників), які здійснюються у вигляді послідовного багаторівневого підрозділу (декомпозиції) кожної більш складної властивості на групу меш складних (рис. 6.1).

“Дерево показників” призначено для вирішення комплексу задач. По-перше, при його побудові дисциплінується мислення і розробник починає чітко уявляти собі, які групи властивостей складають у даному випадку якість об’єкту та повноту представлення показників, які складають дану групу.

По-друге, “дерево показників” представляє собою графічне вираження найбільш простого розрахунку комплексної оцінки якості.

Рис. 6.1. Схематичне уявлення “дерева показників”

Для визначення коефіцієнтів вагомості ОПЯ найбільш часто використовують метод експертних оцінок.

Основним недоліком експертних методів є певна невизначеність отриманої оцінки якості досліджуваних об’єктів. Для виключення суб’єктивного фактору у визначенні взаємозв’язку між ОПЯ краще застосовувати аналітичні методи визначення коефіцієнтів вагомості показників якості продукції.

Найбільш часто із відомих аналітичних методів визначення коефіцієнтів вагомості застосовується метод, який базується на номінальних і граничнодопустимих значеннях одиничних показників якості продукції. Граничнодопустимі значення задаються у різних НТД, які визначають вимоги до продукції заданої якості.

В табл. 6.1 наведено формули для обчислення коефіцієнтів вагомості показників якості, які використовують для визначення комплексних показників Q з різними способами усереднення. Недоліком даного методу є те, що результат ранжування може залежати від фактичних значень одиничних показників. Тому його застосування можливе при стабільному стані процесу або при наявності встановлених нормативів за обраними ОПЯ.

Таблиця 6.1