 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Тема 5. Інфляція та грошові реформи
|
|
План
1. Суть, види та закономірності розвитку інфляції.
2. Причини інфляції. Особливості інфляції в Україні.
3. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
4. Грошові реформи як інструмент стабілізації грошового обігу.
Рекомендована література: [18], [20], [22].
1. Інфляція – це процес знецінення грошей внаслідок їх надмірної емісії та переповнення ними каналів грошового обігу.
Уперше термін «інфляція» був застосований для характеристики економіки США в період громадянської війни 1861–1865 рр. Він засвідчував процес перевантаження каналів грошового обігу масою грошей, яка перевищувала потребу в них економічної системи.
Сучасна інфляція перебуває під впливом:
· грошових (монетарних) факторів (розбалансуванням грошової системи, надмірної грошово-кредитної емісії, валютних відносин тощо);
· негрошових факторів (монополізації економіки, здороження товарів критичного імпорту (енергоносіїв), сировинних матеріалів тощо).
Інфляція як багатофакторний процес – це прояв диспропорційності у розвитку суспільного відтворення, що зумовлено порушенням закону грошового обігу. Глибинні причини інфляції перебувають як в сфері обігу, так і в сфері виробництва, і дуже часто зумовлюються економічними і політичними відносинами в країні. Наслідком такої невідповідності є знецінення грошової одиниці й загальне підвищення цін на товари та послуги.
Інфляція може бути відкритою і прихованою.
В економіці України інфляція виникла ще в період існування СРСР у 50–60-х роках XX ст. і була пов’язана з різким падінням ефективності суспільного виробництва. Однак вона була прихованою і проявлялася в:
- товарному дефіциті;
- великій різниці в цінах: низьких на кінцеву продукцію і високих на всі види сировини.
Прихована інфляція позбавляє виробників економічних стимулів, потребує постійних державних дотацій, руйнує ринкові відносини, породжує «тіньову» економіку, спекуляцію та хабарництво.
Інфляція є складним економічним явищем і не має однозначного тлумачення серед економістів. Щодо причин інфляції існує кілька теорій. Одна з найпоширеніших — теорія інфляції попиту, засновником якої був Джон Кейнс.
У кейнсіанських теоріях наголошується, що причиною інфляції є перевищення попиту над пропозицією – теорія інфляційного розриву.
Пізніше в умовах відсутності надмірного попиту кейнсіанська ідея була доповнена і розвинута теорією інфляції витрат. Сутність цієї теорії заключається в тому, що підприємці для покриття своїх зростаючих витрат намагаються весь час продати свою продукцію за більш високою ціною, а профспілки весь час намагаються підняти заробітну плату. Це, в свою чергу, змушує роботодавців підвищувати ціни.
По-іншому пояснюють причини інфляції представники монетаристської теорії. Мілтон Фрідмен, засновник монетаристської школи, стверджує, що основними чинниками формування інфляції є зміна грошової маси, тому причини її виникнення треба шукати у сфері обігу.
Класифікація видів інфляції:
1. За формами прояву інфляції можна виділити:
· цінову інфляцію, що проявляється у формі зростання цін;
· інфляцію заощаджень — при зафіксованих державою цінах, доходах, повальному дефіциті товарів знецінення грошей проявляється у зростанні вимушених заощадженнях у населення;
· девальвацію, за якою знецінення грошей проявляється у падінні їхнього курсу до іноземних валют.
2. За темпами знецінення грошей:
1) повзучу: прискорене зростання маси грошей в обороті без помітного підвищення цін — до 5–10% на рік. Вона характеризується надмірною емісією маси грошей без помітного підвищення зростання цін. Цей процес стимулює підприємницьку активність, гроші використовуються для пожвавлення попиту, нагромадження тощо;
2) помірну: прискорене знецінення грошей у формі зростання цін на 5–20% за рік. Така інфляція стає відчутною для всіх економічних суб’єктів, і вони починають вживати певних заходів для адаптації їх у нових умовах господарювання (підприємці починають поступово підвищувати ціни на свої товари, відповідаючи на зростання сукупного попиту, збільшуються державні видатки на фінансування соціальних гарантій населенню, спричинюючи нову емісію грошей тощо);
3) галопуючу: зростання цін досягає 20–50%, а інколи 100% за рік. На цій стадії відбувається стрімке зростання цін, відбувається спад виробництва та скорочення товарообігу, втрачається стимул до інвестицій, зменшується процес суспільного нагромадження з боку усіх суб’єктів господарювання;
4) гіперінфляцію: надзвичайно високі темпи зростання цін — більш як на 100% за рік. Гіперінфляція часто пов’язана з політичним хаосом, наслідками війн та соціальних революцій. На цій стадії гіперінфляції домінує нестабільність цін в усіх секторах економіки, спричинюючи хаос на ринку, поширення бартерних операцій, порушення фінансово-кредитного механізму, що призводить до несправедливого перерозподілу доходів та багатства в суспільстві, соціальної та політичної нестабільності;
5) супергіперінфляцію: катастрофічне зростання цін — до 1000% за рік і більше. На цій стадії гроші починають втрачати всі свої функції, купюри низьких номіналів та розмінна монета зникають з обігу, падає роль грошей в економіці, розвивається платіжна криза та поширюється бартер.
3. За чинниками, що спричиняють інфляцію:
1) інфляцію попиту – спричиняється тиском на ціни з боку грошей внаслідок зростання їх пропозиції банківською системою і зумовленого цим збільшення платоспроможнього попиту на товарних ринках;
2) інфляцію пропозиції (витрат ) – спричиняється тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат, насамперед, зростання витрат на заробітну плату.
Дата публикования: 2014-11-04; Прочитано: 795 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
