Тема 4. Грошові системи

План

1. Суть грошової системи та її елементи.

2. Основні типи грошових систем, їх еволюція.

3. Грошово-кредитна політика центрального банку.

4. «Сеньйораж» і монетизація бюджетного дефіциту.

Рекомендована література: [11], [12], [13], [2].

1. Грошові системи сформувались у XVI - XVII століттях з появою та затвердженням капіталістичного способу виробництва, хоча окремі елементи з'явились в більш ранній період. З розвитком товарно-грошових відносин та капіталістичного способу виробництва відбуваються суттєві зміни в грошовій системі.

Грошова система – це запроваджена державою форма організації грошового обігу в країні.

Основними елементами грошової системи є:

· грошова одиниця – встановлений у законодавчо­му порядку грошовий знак; призначений для вимірювання цін товарів і послуг;

· масштаб цін – законодавча фіксація вагової кіль­кості монетарного металу (золота чи срібла), що закріплюється державою за певною грошовою одиницею. Офіціальний масштаб цін втратив свій економічний сенс із завершенням демонетизації золота. У сучасних умовах, грошова одиниця уособлює вартість загальної маси товарів та послуг, що знаходиться в обігу;

· емісійна система – установи, які здійснюють випуск грошей і цінних паперів та визначають порядок емісії;

· форми грошей – матеріалізована в певному типі за­гального еквівалента вартість, яка забезпечує ста­більність обігу товарів і є стабільним платіжним засобом у готівковому обігу (банківські білети, казначейські білети та розмінні монети). Суттєвою відмінністю видів грошових знаків є механізм їх емісії);

Банкно́та (банківський білет) – банківські білети, кредитні знаки грошей, безтермінові грошові зобов'язання емісійного банку, виготовлені з паперу або пластика, зазвичай прямокутної форми. Банкноти випускаються центральними банками держав і обов'язкові до прийому на всій їх території нарівні з монетами.

Казначейський білет – короткострокова (до одного року) державна облігація, що не дає офіційного відсотка.

· валютний курс – співвідношення між грошовими одиницями різних країн, що використовується для обміну валют під час здійснення валютних та інших економічних операцій. Виступає як ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни;

· регламентація готівкового та безготівкового обігу – охоплює визначення сфер готівкових та безготівкових розрахунків і режиму використан­ня грошей на рахунках, форми розрахунків, порядок платежів тощо.

2. Тип грошової системи визначається змістом її еле­ментів та їх взаємодією, які обумовлюють тенденції розвитку та закономірності функціонування грошової системи.

Типи грошових систем класифікуються:

1. За характером економічної системи:

· ринкові – являють собою грошові системи, в яких регулювання грошового обігу здійснюється через використання економічних методів впливу на грошову масу;

· неринкові – являють собою грошові системи, для яких характерні певні обмеження щодо вільного функціонування грошей обмежень (талони, картки), а регулювання грошового обігу здійснюється адміністративними методами (роз­межування сфер готівкового та безготівкового грошового обігу, заборона певних грошових опе­рацій, проведення контролю за грошовими операціями суб'єктами економічних відносин, лімітування кредитів та ін.).

2. За характером регулювання валютних відносин:

· відкриті – являють собою грошові системи, в яких відсутні об­меження на проведення валютних операцій юридичними та фізичними особами. Національ­на економіка органічно введена у світову;

· закриті – являють собою грошові системи, в яких передбачається використання валютних обмежень завдяки ізоляції національної грошової системи від світової.

3. Залежно від форми, в якій функціонують гроші:

· металевого обігу (саморегульовані) – являють собою грошові системи, за яких в обігу знаходяться повноцінні монети, що виконують усі функції грошей, а неповноцінні гроші мають змогу вільно обмінюватись на метал;

· паперово-грошового та кредитного обігу (регульовані) – являють собою грошові системи, за яких обіг обслуговують грошові знаки, що не мають внутрішньої вартості.

Еволюція грошових систем характерна виникнен­ням і розвитком таких систем, як:

· саморегульовані – це грошові системи, в яких діє механізм стихійного регулювання грошового обороту;

· регульовані – це грошові системи, в яких порядок регулювання грошового обороту є окремим елементом грошової системи.

До саморегульованих систем відносилась система металевого обігу, яка реалізувалася у формі біметалізму та монометалізму.

При біметалізмі роль загального еквівалента законодавчо закріпля­лася за двома металами – золотом і сріблом. Відповід­но до принципів регулювання співвідношення між золотими і срібними монетами виділяють три різнови­ди біметалізму:

· система паралельної валюти, за якої співвідно­шення між золотими і срібними монетами встановлюється стихійно на ринковій основі;

· система подвійної валюти, коли таке співвідношення визначається державою;

· система «кульгаючої» валюти, коли один із видів монет карбується в закритому порядку.

Монометалізм – це грошова система, за якої лише один вид металу виконує роль грошей. Різновидами монометалізму є: срібний і золотий.

Золотий монометалізм в свою чергу поділявся на:

· золотомонетний стандарт 1867-1922 рр. (передбачав безпосередній обіг золотих монет, а також вільний обмін грошових знаків (банкнот) на золото);

· золотозлитковий стандарт 1922-1976 рр. (згідно з яким монети в обіг не випускались, але забезпечувався обмін банкнот на стандартні золоті злитки);

· золотодевізний стандарт 1944-1971 рр. (національні грошові одиниці обмінювалися на іноземну валюту (девізи), розмінну на золото).

До регульованих систем відносились:

· паперово-грошова система – це грошова система, за якої емісія грошових знаків (казначейських білетів) здійснюється державним казначейством для покриття бюджетного дефіциту;

· система кредитних грошей – це грошова система, за якої використовується кредитний механізм емісії грошей. Органом регулювання грошового обігу є банківська система.

3. Грошово-кредитна політика – це сукупність за­ходів у сфері грошового обігу та кредитних відносин, які здійснює держава через центральний банк.

Розроблення і реалізація грошово-кредитної полі­тики – це основна функція центрального банку.

Об'єктами грошово-кредитної політики є:

· пропозиція (маса грошей);

· процентна ставка;

· валютний курс;

· швидкість обігу грошей.

Суб'єктами грошово-кредитної політики є:

· банківська система – центральний банк і комерційні банки. НБУ самостійно розробляє основні засади монетарної політики та здійснює контроль за їх проведенням;

· Уряд (Міністерство фінансів або Державне казна­чейство, а також інші установи), ВРУ – визначають основні макроекономічні показники, які є орієнтирами для формування цілей монетарної політики (обсяг ВВП, розмір бюджетного дефіциту, рівень інфляції тощо).

До цілей грошово-кредитної політики можна віднести:

· стратегічні – сприяння зростанню виробництва, повній зайнятості, стабілізації цін та збалансованості платіжного балансу;

· проміжні – пожвавлення чи стримування ринкової кон’юнктури задля досягнення стратегічних цілей;

· тактичні – мають короткостроковий, опера­тивний характер і покликані забезпечити досяг­нення проміжних цілей (зміна грошової маси та процентної ставки в напрямку, що забезпечує досягнення проміжних цілей).

Основними типами грошово-кредитної політики є:

· політика грошово-кредитної рестрикції (полі­тика «дорогих грошей») – весь інструментарій грошово-кредитної політики підпорядковується, згідно з динамікою економічного циклу, стис­ненню обсягів грошової та кредитної емісії:

ü збільшення облікової ставки;

ü зниження обсягів кредитування комерційних банків;

ü зростання процентних ставок за кредити комерційних банків;

ü зменшення кредитних вкладень в економіку.

· політика грошово-кредитної експансії (політика «дешевих грошей») – забезпечення доступності для суб'єктів економічної діяльності грошових і кредитних ресурсів:

ü зменшення облікової ставки;

ü збільшення попиту на кредити з боку комерційних банків;

ü зниження процентів за кредити комерційних банків;

ü зростання обсягів кредитування економіки.

4. Дефіцит державного бюджету являє собою перевищення видатків бюджету над доходами. Це є основною причиною інфляції. Для покриття дефіциту державного бюджету держава може друкувати гроші, робити позики або витрачати свої валютні резерви.

Купівля центральним банком державних боргових зобов'язань називається монетизацією бюджетного дефіциту. Вона призводить до інфляції. Проблема монетизації бюджетного дефіциту полягає у пошуку грошових коштів, необхідних для покриття (фінансування) перевищення витрат бюджету над його доходами.

Мобілізація необхідних грошових коштів для забезпечення грошовими коштами бюджетного дефіциту може здійснюватися різними способами:

1. Збільшення оподаткування економічних суб'єктів через підвищення податкових ставок, введення нових податків, скасування податкових пільг.

2. Дозволити уряду (казначейству) випустити власні боргові зобов'язання (казначейські білети) в розмірі, достатньому для покриття бюджетного дефіциту і надати їм статус законного платіжного засобу. Покупцями облігацій Міністерства фінансів (казна­чейства) можуть бути: центральний банк; комерційні банки; домашні господарства; іноземці.

Унаслідок монопольного права друкування грошей уряд отримує дохід, що називається сеньйораж. Сеньйораж – це серія прибутків, що одержує національний банк та держава від випуску грошей і дорівнює різниці номінальної вартості випущених в обіг грошей і витратами на їх емісію (емісійний дохід).У сучасних державах, як правило, центральний банк друкує банкноти, в той час як державний монетний двір карбує монети, і обидва мають прибуток від сеньйоражу.

Сеньйораж, який походить від карбування монет державою, отримує та використовує сама держава. А от сеньйораж, який створюється при друкуванні банкнот залишається центральному банку. Банк використовує гроші для покриття експлуатаційних витрат (сам процес та матеріали для друку), а частка грошей, яка залишається вважається прибутком, який може бути розподілено між акціонерами.

3. Дозволити уряду випускати власні цінні папери і реалізувати їх на внутрішньому та зовнішньому ринках. За реалізацію державних облігацій на зовнішніх ринках виручка надійде у валютній формі, яка опосередковано сприятиме фінансуванню бюджетних витрат.

4. Дозволити центральному банку надати кредит уряду у розмірі бюджетного дефіциту. При цьому на таку суму банк має купити зобов'язання на первинному ринку. Щоб не допустити негативного впливу такого збільшення грошової маси на кон'юнктуру ринку і забезпечити сталість грошей, центральний банк може змен­шити резерви комерційних банків. Останнє скоротить обсяг кредитування економіки держави.

Питання для самоконтролю

1. Що являє собою грошова система?

2. Дайте визначення металевій грошовій системі.

3. Які системи можна назвати паперовими грошовими системами?

4. Перелічіть основні елементи металевої грошової системи на етапі її достатньо високого рівня розвитку (пізнє середньовіччя).

5. Охарактеризуйте повноцінні гроші.

6. Поясніть причини появи й існування неповноцінних грошей.

7. Розкрийте причину історичної події, яка відома під назвою «Мідний бунт».

8. Як відбувається процес перетворення банкнот у паперові гроші?

9. Що являють собою казначейські білети і чим вони спочатку відрізнялись від банкнот?

10. Дайте визначення біметалевої та монометалевої грошових систем.

11. Поясніть, у чому полягав основний недолік біметалічної грошової системи.

12. Коли і в якій країні почався перехід до золотого монометалізму?

13. В якому році і де була підписана міжнародна угода, котра закріпила основні положення золотого монометалізму?

14. Дайте визначення золотому стандарту і назвіть основні, базові його положення.

15. Коли і за яких обставин уперше було припинено дію золотомонетного стандарту?

16. Коли було відновлено золотий стандарт?

17. Дайте характеристику золотозлитковому стандарту.

18. Охарактеризуйте особливості й механізм дії золотодевізного стандарту.

19. Коли зник золотий стандарт і що було головною причиною краху цієї системи?

20. Чи є країни, які в сучасних умовах випускають в обіг золоті монети?

21. Коли і де Україна почала карбувати золоті монети і ювілейні монети зі срібла і нойезільбера?

22. У чому економічний сенс випуску золотих монет та ювілейних монет з інших металів, і чи відіграють такі монети значну роль у грошовому обігу країни, яка їх випустила?

23. Дайте визначення паперовій грошовій системі.

24. Визначте таку категорію як паперові гроші і дайте їм характеристику.

25. Назвіть основні етапи і моменти в налагодженні незалежною Україною власного випуску банкнот.

26. Поясніть, з чим пов’язана можливість заміни повноцінних грошей паперовими.

27. Розкрийте історію виникнення паперових грошей.

28. Перелічіть і коротко охарактеризуйте основні структурні елементи сучасної паперової грошової системи.

29. Розкрийте передумови становлення власної грошової системи України, що склалися з отриманням нашою Батьківщиною незалежності.

30. Дайте коротку характеристику першим історичним спробам української держави в розбудові власної грошової системи (Київська Русь і Українська Народна Республіка).

31. Охарактеризуйте основні етапи становлення сучасної грошової системи України.